Слід розуміти, що конфронтація з Росією відбуватиметься ще мінімум 3—5 років. Новий рівень загроз воєнного характеру, пов’язаний з масштабним вторгненням військ РФ та подальшим застосуванням регулярної армії у війні проти нас, вимагає від влади України невідкладних кроків.  

Слід усвідомити, що жоден стратегічний крок на політично-дипломатичному рівні не буде реалізовано, якщо наша держава не дотримуватиметься ідеї посилення власного оборонного потенціалу.

За публічним звітом Кабінету Міністрів про перші сто днів діяльності, де також було окреслено шлях подальших соціально-економічних реформ, влада не забуває й про нагальні виклики, що постають перед країною й нацією. Перші особи держави не приховують, що заплановані перетворення можна буде здійснити за однієї головної умови: миру й суспільної злагоди. 

Історія ця виняткова. Її герой вражає безстрашністю духу, принциповістю, прагненням жити в злагоді з власним сумлінням. Чи часто представники молодого покоління виявляють спротив не лише обставинам, а й репресивній системі — машині, яка нікого не жаліє? 20-річний москвич В’ячеслав Донгузов не побоявся неприємностей і бід. Якось лютневого дня він залишив Білокам’яну і вирушив… до України. Не заради цікавості чи адреналіну, а допомагати українцям боронити рідну землю від чужої навали. 

За попередніми даними, орієнтовна кількість призовників на 2015 рік становитиме 40 тисяч юнаків — про це повідомив заступник начальника управління інформаційних технологій Міністерства оборони Сергій Галушко. За його словами, нині триває узгодження внутрішніх процедур призову на строкову службу. Кошти в бюджеті на проведення весняно-осіннього призову передбачені. 

Цього року у зв’язку із невідкладними заходами з підвищення обороноздатності нашої держави у військових вишах випуски відбулися на кілька місяців раніше, ніж традиційно. Як вони проходили, дізнавались журналісти «Урядового кур’єра». 

У боях на Донбасі загинув командир 73-го морського центру спеціального призначення Юрій Олефіренко. В серпні минулого року не стало Олексія Зінченка, командира того ж центру. І це трагічне підтвердження: свої життя за Україну віддають кращі з кращих, найсміливіші, справжні чоловіки. Вони представляли еліту Збройних сил, своє мирне життя присвятили службі у військах спецпризначення. Ці командири стали легендами при житті, ними вони і залишаться. 

Цього року засідання Ради національної безпеки та оборони відбулося у повному складі вперше. Громадськість очікувала на резонансне, рішуче й, можливо, рушійне для долі майбутнього країни слово Верховного Головнокомандувача. Експерти в унісон прогнозували Україні офіційний воєнний стан, а пересічні українці просто затамували подих в очікуванні невідомого, бодай лиш обнадійливого... До стін своєї адміністрації Президент повернувся з Дебальцевого за дві години до опівночі. Вже у цивільному вбранні Петро Порошенко попросив представників ЗМІ не гратися з «міцними» словами й правильно висвітлювати події: котла не було, війська відведено, а не виведено, життя хлопців збережено. Це стратегічні кроки Генштабу! 

Уся країна зітхнула з полегшенням, коли основне угруповання українських військ вийшло з Дебальцевого. Іловайськ не повторився, і це найважливіше — в один голос повторюють і ті, хто вийшов з цього пекла, і ті, хто домагався підкріплення або ж відведення військ. Чому місто залишили і як його потрібно було обороняти, воєнні стратеги сперечатимуться ще довго. Наразі достеменно відомо одне: воїни не посоромили честь мундира і до кінця виконали свій обов’язок. 

Засідання Національної ради реформ цього разу відбулося у робочому режимі, закритому для представників ЗМІ. На чому саме акцентував Президент Петро Порошенко, можна було дізнатися, лише розшифрувавши з-поміж інтонаційних наголосів та міміки скупі інформаційні дані посадовців під час брифінгів. Так, громадськість того дня почула заступників Глави Адміністрації Президента Валерія Чалого та Дмитра Шимківа (це був зачин та підсумок заходу), міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса та радника глави держави, голову Міжнародної ради реформ в Україні Михаїла Саакашвілі — їхні слова стали вже резюме-постфактумом. 

Мабуть, ще ніколи вся країна в такому єдиному пориві не чекала настання донедавна нічим не примітної дати: 15 лютого 2015 року о 00 годині . Саме з цього часу передбачалося припинення вогню на Донбасі. Всі вірили в настання давноочікуваного миру, і тільки ті, хто його наближав зі зброєю в руках, сумнівалися в щирості агресора, який підписав мінські угоди. Як вийшло насправді, показали вже перші години після опівночі.