«ПРЯМА ЛІНІЯ». Жителі села Трушки Білоцерківського району Київської області обіцяють влаштувати акції громадянської непокори. Довів селян до точки кипіння піщаний кар’єр, розташований на околиці. Через роботу важкої техніки трясуться хати, тріщать стіни. «Немає крайніх, — сердиться представник громади, — сільрада киває на райдержадміністрацію, а ті — на сільраду. Дочекаються, що збунтуємося». Посилений динаміками залу для проведення «прямих ліній» Кабінету Міністрів голос чоловіка звучить переконливо. Представник Мінекології обіцяє передати інформацію до Державної екологічної інспекції і записує скаргу в журнал.

Наступний додзвонювач — з Одеси. Пан Коган цікавиться, чому профільний міністр так і не доїхав до обласного центру. «Ми повезли б його на лиман Куяльник. Хай подивиться, як нищать унікальний курорт. Та й інших запитань в одеситів багато».

Із Старої Аврамівки (Хорольський район Полтавської області) просигналили про те, що на території колишнього цегляного заводу нові власники згрібають чорнозем і спалюють його у печах. Інформацію буде передано до Державної сільськогосподарської інспекції, яка контролює збереження грунтів.

Присутні у залі журналісти також почули про перспективи звільнення території столичного заводу «Радикал» від ртутовмісних відходів, про доцільність і законність заготівлі деревини у Чорнобильській зоні, про вплив Хотиславського кар’єру (Білорусь) на Шацькі озера («УК» писав про це у статті «Шацькі озера перетворяться на болота?» рік тому).

За словами фахівців Мінекології, наразі роботи на кар’єрі не ведуть, хіба що космічні знімки показують зняття верхнього шару грунту на певній території. Уряд України веде переговори з білоруськими колегами з питання впливу цього об’єкта на довкілля. Зокрема очікується, що сусіди передадуть значний обсяг даних про стан довкілля у цьому регіоні та своє трактування цих відомостей. Надати відповідні документи білоруси мають згідно з Конвенцією про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті. Нині за сприяння Програми розвитку ООН створено міжнародну робочу групу, яка залучила експертів з обох сторін. Група планує оцінити стан ∂рунтових та підземних вод у регіоні, спрогнозувати вплив роботи підприємства.

На запитання кореспондента «УК» щодо долі приморських лісів Ялтинського заповідника представник Мінекології повідомив, що нині вилучати у заповідника будь-які ділянки не планують.

У свою чергу «УК» готує запит до міністерства з проханням ознайомитися з проектом зміни меж Ялтинського природного гірсько-лісового заповідника, щоб розповісти про це шанувальникам природи Криму.