Павло КУЩ,
«Урядовий кур’єр»

Ще кілька років тому мешканцям Донеччини нинішні реалії життя не могли примаритися навіть у снах-жахах. Та «руській мір», спровокувавши бойові дії на території краю і спотворивши донедавна мирне життя місцевих людей, змусив їх виживати і звикати до неймовірно важких і навіть диких для ХХІ століття умов життя.

Причому жахіття продовжуються вже й навіть після смерті мирних заручників гібридної війни. Адже у деяких населених пунктах поблизу лінії зіткнення траплялися випадки, коли загиблих під час обстрілів людей їх родичі чи односельці змушені були хоронити на городах, в садах чи в інших не пристосованих для цього місцях. Певна річ, люди вдавалися до подібного, оскільки у них тоді не було ніякої можливості влаштувати нормальні й звичні похорони. Тобто в тих умовах вони не могли навіть десь взяти домовини та відвезти тіла покійних на кладовища. Точна кількість подібних випадків досі невідома, а тим часом волонтерам Гуманітарної місії «Проліска» вже вдалося встановити 13 таких фактів. Більше того, за словами керівника «Проліска» Євгена Капліна, вже вдалося перепоховати на місцевому кладовищі одного з тутешніх жителів, який у 2015 році був похований у воронці з-під снаряда.

«Про перепоховання останків нас благала його мати, яка через бойові дії втратила і батька, і сина… Ми майже півроку вели перемовини з силовими структурами, аби отримати доступ до могили та до кладовища у селищі Опитне, бо мати хотіла похоронити сина біля могили батька», – розповідає він.

Пошуковцям також вже відомо, що у сумнозвісному селищі Піски на одному з городів був похований волонтер, який надавав допомогу місцевим людям, коли тут велися інтенсивні бойові дії, і загинув під час одного з обстрілів. До речі, його родичі досі не отримали відповідної компенсації, передбаченої у випадку загибелі волонтера, та позбавлені можливості потрапити на могилу. У тих же Пісках є й вимушена братська могила невідомих мирних людей.

«Тут поховані 6 осіб, причому тільки одного з них вдалося ідентифікувати. Імена та прізвища інших загиблих ми не знаємо. Відомо тільки, що це мирні жителі, які виходили з Донецька через лінію фронту і підірвалися на мінному полі. Їх тоді похоронили місцеві жителі», – розповідає Євген Каплін.

Зараз активісти домагаються дозволу на перепоховання загиблого в Пісках волонтера, оскільки з таким проханням до них звернулася його мати. А ось стосовно інших жертв гібридної війни, то зробити це буде складніше. Адже у деяких із них немає родичів, а декого поки так і не вдалося ідентифікувати.