Десятки мікроавтобусів із маршрутів  №74, №46 та №80  вишикувалися у кілька рядів  на центральній площі Запоріжжя перед будівлею облдержадміністрації. У місті відбувся справжній транспортний колапс, адже ці  маршрутки обслуговують  центральні мережі транспортного пасажиропотоку.
— Ми вимагаємо поліпшення умов праці, — пояснив свою участь у заході водій  Микола. — Доводиться багато платити поборів, грошей на життя майже не залишається.
Водії обурені тим, що їм не надають документів, що підтверджують платежі.
— Зарплати не отримуємо, — приєднується до розмови водій Анатолій. — Заправляємося власним коштом. А вартість палива і ремонту вже істотно підвищилася. 

Нинішня весняна повінь дещо менша за норму, але цього достатньо для задоволення потреб країни, запевнив журналістів голова Держводагенції Василь Сташук. Уже підготовлено до наповнення магістральні канали, зокрема Північнокримський.

Дніпровські водосховища ще можуть додатково прийняти до 5 км3 повеневих вод. Цей резерв об’єму поки що не заповнюють, щоб у разі потреби прийняти воду з Білорусі та Росії. Посилено увагу до Дунаю, відстежується ситуація на Тисі.

Якими законодавчими актами потрібно користуватися, якщо з мобільного телефону надсилають різного гатунку небажані, образливі SMS-повідомлення? Яким чином, у разі звернення до суду, можна притягти до відповідальності таку особу та чи може SMS-повідомлення бути доказом?

В. САХНОВСЬКИЙ, м. Львів 

Монополізм радянської держави на створення та поширення інформації, як виявилося, упродовж тривалого часу творив чудеса. Бо про зниження цін до якогось революційного свята, наприклад, розповідали усі газети, радіо, телебачення, численні агітатори під час ранкових політінформацій.

А про те, що на це зниження у цей час практично безкоштовно працюють мільйони засуджених за політичними статтями, мовчали всі. Зокрема й учорашні зеки, які повиходили на волю після відбування строку. Лише після того, як написали особістам підписки про нерозголошення побаченого на колимах і магаданах, соловках і норильськах, комсомольськах-на-амурі та іркутськах... 

— Усе, більше ніколи не піду на Башмета! — обурено випалила фанатично закохана у музичне мистецтво пані Ірина. — Ну свій же хлопець, у Львові ріс, як же він міг поставити свій підпис під таким відвертим наклепом, яким намагаються виправдати загарбницьку політику Путіна у Криму? Замість заступитися за краян, як це роблять видатні особистості світу, підтримав агресію. 

Твердження про те, що українці рішуче засуджують окупацію Криму, агресію північно-східного сусіда, його зазіхання на інші наші території — правильне, але неповно відтворює реальну картину сьогодення. Бо ж ворог — не лише «зелені чоловічки» на півострові та завезені на схід України російські провокатори. І не тільки «штатні» українофоби з мандатами народних депутатів і журналістськими посвідченнями, які десятиліттями жеруть наш хліб і відверто паплюжать наші цінності, миттєво реагуючи на кремлівське «Фас!» та принагідно волаючи «Гвалт!». Ця нечисть є ворогом видимим. 

Учорашнє засідання Верховної Ради  стало знаковим у контексті останніх зовнішніх і внутрішніх подій. Народні депутати ухвалили закон про затвердження Указу в.о. Президента України «Про часткову мобілізацію». За це рішення проголосували 275 народних депутатів із 308 зареєстрованих у сесійній залі.

Екстреним засідання уряду можна вважати, зважаючи на те, що було воно проведене по обіді у неділю. Головний меседж Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка вплинув на ухвалення рішення щодо формування резервного фонду для здійснення запитів з оборони обсягом 6,88 мільярда гривень (це тримісячний показник запитів силових відомств). Глава уряду пояснив, що кошти потрібно надати терміново, аби провести мобілізацію і привести Збройні cили, внутрішні війська та Державну прикордонну службу у відповідний ефективний стан.
«Нам необхідно в десять разів збільшити суму коштів на оборону, яка була передбачена в поточному законі про Державний бюджет, — резюмував він. — У зв’язку із загрозливою ситуацією, яка склалася на українських кордонах, і військовою агресією з боку Росії, нам необхідно прийняти рішення про термінове формування резервного фонду і направлення коштів цього резервного фонду на мобілізацію, модернізацію і підвищення боєготовності внутрішніх військ Міністерства оборони та Державної прикордонної служби».

Верховна Рада АРК 17 березня 2014 року за підсумками так званого «референдуму» ухвалила постанову «Про незалежність Криму». За це проголосували 85 депутатів. Документ проголошує Крим незалежною суверенною державою — Республікою Крим, у якій місто Севастополь має особливий статус. А також просить Росію прийняти Крим до свого складу як нового суб’єкта Російської Федерації. При цьому «Республіка Крим» вирішила звернутися до Організації Об’єднаних Націй, до всіх держав світу із закликом визнати незалежну державу, створену народами Криму. «З дня набрання чинності цією постановою на території Республіки Крим не застосовується законодавство України, не виконуються рішення Верховної Ради й інших держорганів України, прийняті після 21 лютого 2014 року», — сказано в постанові.