Об’єднання зусиль роботодавців і вишів сприятиме усуненню дисбалансу на ринку праці 

Щороку вищі навчальні заклади випускають понад 500 тисяч фахівців. Працевлаштовуються далеко не всі. Тому, за даними Держслужби статистики, рівень безробіття серед молоді вищий, ніж у середньому по країні. Одна з причин такої ситуації — роботодавців не влаштовує підготовка випускників вишів. А студенти в свою чергу, не відчувши реального виробництва, не розуміють, що їх там чекає. Останніми роками проблема загострюється. Техніка і технології стрімко розвиваються. Матеріально-технічна база ВНЗ старіє і не поповнюється. Ніде правди діти: від вимог сьогодення відстає й частина педагогів. Самотужки галузевому міністерству з цією проблемою не впоратися.   

Кажуть, що в одну й ту саму річку не можна зайти двічі. Тож і жителька Богодухівського району Катерина Рєзнік, яка втратила улюблену роботу вчителя через свою інвалідність, навіть не сподівалася, що колись зможе повернутися у шкільний клас. Але це трапилося. Здійснити мрію їй допомогли в Богодухівському районному центрі зайнятості, куди жінка-інвалід завітала минулої осені. Тоді, працюючи касиром у сільській раді і потрапивши під скорочення, вона й звернулася до фахівців центру. 

Уперше фестиваль «Галицька дефіляда» провели торішньої осені, й тоді ж ресторатори домовилися, що стравами галицької кухні можна буде масово ласувати на міському майдані кожної пори року у великі свята, щоб водночас звернути увагу й на народні обряди та звичаї. І ось кілька днів поспіль тривав зимовий кулінарний парад. Звісно, відбувався він під новорічно-різдвяним знаком.

За словами одного із співорганізаторів «Галицької дефіляди», Ігоря Парія, цього разу ресторатори представляли страви на власний розсуд, тож у різних торговельних ятках можна було скуштувати тієї ж самої куті, кров’янки, пирогів (вареників), голубців чи посмакувати узваром. Як на мене, це не так уже й погано. Адже у тернополян і гостей міста з’явилася можливість скласти власну думку, в якому ресторані краще готують.

У середині 2000-х років країни Європейського Союзу докладали чимало зусиль, щоб наблизити стандарти законодавства України до найсучасніших, дати нашій державі рецептури успіху  у сфері забезпечення конституційних прав людини,  допомогти подолати економічну стагнацію.
У рамках українсько-шведського міжурядового проекту з розробки стратегічного плану розвитку лісового сектору України, наприклад,  відбувалися навчальні поїздки групи українських спеціалістів до Польщі та Німеччини. Але здебільшого кращі європейські фахівці вчили наших лісівників у нас.
Серед них був  і відомий у світі фахівець з громадських комунікацій швед Ларс Талерт. Ця людина володіє унікальною здатністю — вмінням вчити PR-фахівців налагоджувати взаєморозуміння великих лісових, водних, енергетичних компаній  із громадськістю. Цю роботу він виконував у трьох десятках країн майже на усіх континентах.

Присвоїти четвертий ранг державного службовця  

Присвоїти п’ятий ранг державного службовця

Як відомо, іноземна валюта завжди дуже жваво реагує на будь-які політичні та форс-мажорні обставини, які складаються в країні. Не став винятком і наш неспокійний час — після нового року курс долара до української гривні почав постійно зростати.

Укрзалізниця цього року збирається перевезти понад 485 мільйонів пасажирів 

 Навіть поганий мир, кращий за  будь-яку війну. Ці слова Президент України Віктор Янукович неодноразово повторював  протягом останніх місяців, коментуючи перебіг подій, що спричинили нинішню політичну кризу. Учора відбулася зустріч глави держави та учасників робочої групи з урегулювання політичної кризи з лідерами опозиційних парламентських фракцій. У ній  взяли участь секретар Ради національної безпеки та оборони, керівник робочої групи Андрій Клюєв, радник Президента України Андрій Портнов, міністр юстиції Олена Лукаш, керівник фракції Політичної партії «УДАР» Віталій Кличко, керівник фракції «ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк, керівник фракції «ВО «Свобода» Олег Тягнибок.

Дорогі українці!
Шановні співвітчизники!
22 січня 1919 року в Києві, на Софійській площі, було проголошено Акт злуки про возз’єднання українських земель у соборній Українській державі.
Як сказано в цьому документі: «Однині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України».
Саме національна єдність є запорукою утвердження України як вільної європейської держави.
Непрості процеси, що відбуваються зараз в Україні, стали іспитом на державницьку зрілість нашого народу, внутрішню єдність та толерантність.