-
Після Спасів перевіряй запаси
Останні кілька років у другий місяць літа трапляються руйнівні природні катаклізми. Спекотні температурні аномалії (до 40 градусів вище нуля) у країнах з досі помірним стійким кліматом, зливи, градобої, повені та пожежі — таким запам’ятається цьогорічний липень. 17 липня повені завдали величезних руйнувань із людськими жертвами в Бельгії, Німеччині, Японії. У Київській області буревій з дощем і шквальним вітром пошкодив лінії електромереж, внаслідок чого було знеструмлено 101 населений пункт. 21 липня грозові зливи зі шквальним вітром прокотилися Донецькою та Луганською областями. В Одесі цього дня випала місячна норма дощу.
-
Синергія держави, регіонів та бізнесу
У 30-ту річницю Незалежності України перед нею постало чимало викликів. Зокрема з децентралізації та самоврядування. Тож на цьому поважному майданчику представники центральної та місцевих влад і бізнесу ці проблеми формулюють, обговорюють та спільно шукають шляхи їх розв’язання. На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський, відкриваючи засідання президії Конгресу місцевих та регіональних влад при главі держави та Національної ради реформ. Він побажав учасникам конгресу плідної роботи й напрацювання спільних рішень, які сприятимуть ефективній розбудові держави.
-
Костянтин Руденко: «Майже 70 тисяч українців живуть, маючи у грудях міну уповільненої дії, яка може вибухнути будь-якої миті»
Ви помічали, як часто кажуть: «Ой, як серце болить!»? А коли лікар встановлює діагноз «серцева недостатність» і рекомендує вживати ліки й частіше відпочивати, це мало кого насторожує. Серцеву недостатність сприймають як вікові зміни, від яких нікуди не дінешся.
Так само легковажно реагують батьки, коли лікар повідомляє, що у дитини так зване велике серце. У нашому сприйнятті людина з великим серцем щедра і доброзичлива. Чого ж тривожитися? А мовою медицини це називається гіпертрофічною кардіоміопатією, що означає ураження міокарда, здебільшого лівого шлуночка. Коли повідомляють про раптову смерть школярів на уроках фізкультури або спортсменів під час тренувань, причиною таких трагедій якраз і було велике серце.
За словами лікарів, ця хвороба — не вирок. Рання діагностика і своєчасне лікування дають змогу вивести таких пацієнтів із зони ризику раптової смерті.
У нашій країні найбільший досвід лікування гіпертрофічної кардіоміопатії мають у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова.
Про особливості діагностики та лікування таких хворих, те, на що слід звертати увагу лікарям і батькам, ми говорили із завідувачем відділу хірургічного лікування серцевої недостатності та механічної підтримки серця і легень доктором медичних наук Костянтином РУДЕНКОМ. Він першим у нашій країні почав оперувати таких хворих, застосовуючи новітні методи.
-
Ринок землі: хто довго запрягає, той швидше їде
Ті, хто лякав катастрофою після запровадження ринку, нині посоромлені. Катастрофи не сталося. Дива, щоправда, теж. Багато експертів, народних обранців та представників владних структур вітає українську громадськість з відкриттям ринку землі: мовляв, нарешті власники земель отримали право розпоряджатися своєю власністю. Про інші вигоди, які мали б отримати держава та громадяни від відкриття цього ринку, — різке зростання орендної плати і добробуту сільського населення, пожвавлення інвестиційної активності в аграрній галузі, загальне економічне зростання тощо — нині не згадують.
-
Електроенергія для населення не здорожчає
Вакцинація набирає обертів. У країні відкрито вже близько 2,9 тисячі закладів, де можна прищепитися. Збільшується кількість тих, хто вакцинувався. Адже люди розуміють, що це найкращий спосіб захистити себе і близьких від зараження та госпіталізації. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на вчорашньому засіданні Кабміну.
-
Керівники місцевих громад мають забути про політичні амбіції
За оцінками західних партнерів, децентралізація на сьогодні — одна з найдинамічніших реформ в Україні, яка вже пройшла два етапи. Виступаючи на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Децентралізація», що триває в Києві, Президент Володимир Зеленський нагадав, що понад 500 років тому сотні українських міст отримали магдебурзьке право, яке вважають найвідомішою правовою системою місцевого самоврядування в Європі.
Процес децентралізації в незалежній Україні формально розпочався 1997 року, після ратифікації Європейської хартії місцевого самоврядування.
-
Анатолій Польовий: «Кліматичні зміни диктують аграріям вибір: оновлення технологій або розорення»
Проблеми аграріїв півдня України, які зазнали останніми роками значних втрат урожаїв внаслідок глобального потепління, набули особливої гостроти з огляду на те, що Україна разом з Молдовою опинилися на другому і першому місцях за ризиками посухи серед 138 країн. Тривожна ситуація виникла і на жнивах-2021: в умовах чергування спекотних днів із грозовими дощами сільгоспвиробники не можуть вивести збиральну техніку на поля.
Як аграріям адаптуватися до вирощування врожаїв в умовах зони ризикового землеробства, щоб залишатися конкурентоспроможними? Думками про це поділився з Укрінформом завідувач кафедри агрометеорології та агроекології ОДЕКУ, професор, академік АН ВШ України Анатолій Польовий. -
Над Приазов’ям відкриють небо
Оскільки до приморських міст зазвичай ведуть усі шляхи й маршрути, серед яких повітряні, цивільний аеропорт у Маріуполі почали будувати 1967 року. А після масштабної реконструкції, проведеної ВАТ «ММК імені Ілліча» на початку 2000-х, він став розвиватися значно швидше і навіть отримав статус міжнародного.
У цих умовах поступово збільшувався пасажиропотік: якщо 2004 року послугами летовища скористалися 11 тисяч осіб, то 2007-го їх було вже понад 20 тисяч. Кількість пасажирів збільшувалася й надалі аж до початку гібридної війни та бойових дій на Донбасі.
-
«Україна. Київська Русь. 1033»: звернення Президента Володимира Зеленського з нагоди Дня Хрещення Київської Русі – України
Дорогі громадяни!
Сьогодні ми відзначаємо День Хрещення Київської Русі – України.
-
Доступні кредити для бізнесу мають попит
Від упровадження програми «Доступні кредити 5—7—9%», яку реалізує уряд з ініціативи Президента через Фонд розвитку підприємництва, банки-учасники видали вже майже 21 тисячу позик для вітчизняного бізнесу на загальну суму 54,5 мільярда гривень. З них 20,2 мільярда — на рефінансування попередньо отриманих позик, 7 мільярдів — на капітальні інвестиції та 27,2 мільярда гривень як антикризові кредити на поповнення оборотних коштів під 0%.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ