Активну волонтерську діяльність у Тернопільському національному медичному університеті імені Івана Горбачевського розгорнули вже з першого дня повномасштабного вторгнення рашистської армії в Україну. Тут передусім узялися за навчання з домедичної допомоги, почали  безплатно надавати нашим захисникам і внутрішньо переміщеним особам стоматологічну та психологічну допомогу. Тут створили волонтерський центр, де стали працювати в кількох напрямах, а саме зі збирання лікарських, а також засобів медичного призначення, одягу, засобів гігієни, продуктів харчування, фінансів. 

На порозі літа до моря ведуть не тільки всі дороги чи стежки, а навіть бездоріжжя. Це стосується і півдня Запорізького краю, де малих і дорослих чекає найтепліше у світі Азовське море. Зазвичай вже у середині травня у приморському Бердянську починають активно обживатися перші відпочивальники, від яких відтоді стає тісно на міських пляжах та вулицях аж до пізньої холодної осені. Також у ці ще весняні дні є причина з нетерпінням поглядати у бік не менш відомого тутешнього міста Мелітополя. 

 Міжнародний благодійний фонд «Захист та підтримка» передав у користування бійцям 204 батальйону територіальної оборони ЗСУ інноваційні автономні системи для отримання високо­якісної, безпечної та біологічно активної питної води в екстремальних умовах.

Я познайомилася з угорською журналісткою, редакторкою телеканалу ATV Ільдіко Епер’єші минулого літа в Києві у пресцентрі саміту «Кримська платформа». Після знайомства і обміну враженнями про саміт Ільдіко розповіла мені, що 2018 року побувала на сході України і разом з українським колегою Олександром Качурою написала документальну книжку «Шмаття війни. Донбас». Її героями стали безпосередні свідки війни: добровольці, парамедики, солдати, жителі сірої зони. З їхніх життєвих розповідей у книжці склалася правдива історія про те, хто 2014-го приніс війну в нашу країну і як усі ці роки Україна намагалася стримати російську навалу. 

Сервісний центр МВС у Закарпатській області впровадив і використовує  систему супутникового зв’язку Starlink від Ілона Маска. Це дало змогу відкрити один з перших в Україні мобільний сервісний центр із реєстрації транспортних засобів. Відкриття центру на колесах дає змогу зменшити навантаження на стаціонарні осередки, прискорити надання послуг, позбуватися черг. Про нововведення дізнавався кореспондент «Урядового кур’єра».

До війни на Полтавщину дуже любили приїжджати по позитивні враження туристи, і всі вони одностайно відзначали її мальовничість та розкішну природу, доглянутість, акуратність тамтешніх сіл і містечок, не кажучи вже про красуню Полтаву. Вона вся потопає в яскравій зелені, і в цьому чимала заслуга місцевих жителів, яким любов і шанобливе ставлення до природи прищеплюють з дитинства.

Немає нині в Україні області, якої б безпосередньо чи опосередковано не торкнулася війна. На Рівненщині вона сповістила про себе вже на другий день від початку повномасштабної агресії, коли вранці 25 лютого російські ракети упали на тутешнє летовище, а згодом після ракетних атак горіли місцеві нафтобази, інфраструктурні об’єкти… Тож чим живе нині ця область, яка майже на 220 км межує із Білоруссю, країною, звідки десятки разів злітали й падали на українську територію ракети, де на кордоні формувалася й нині накопичується ворожа техніка? 

 У всій Україні кілька разів на добу звучать сирени повітряної тривоги. Здавалося б, за три місяці війни люди вже мали до них звикнути, проте, зачувши протяжне виття, зазвичай напружуються, побоюючись, що згори можуть впасти якщо й не крилата ракета чи снаряд, то принаймні їхні осколки. Щоб захиститися від можливих випадкових влучань шматків смертоносного металу, хтось поспішає в метро, інші — в підземні паркінги або капітальні підвали.

 На тлі загального зменшення у країні кількості злочинів у поліцейських зведеннях дедалі частіше можна побачити повідомлення про затримання осіб з наркотиками. Досвідчені правоохоронці пояснюють це посиленням пильності громадян під час війни та збільшенням активності правоохоронців на вулицях міст і сіл. Хоч є й інші думки, пов’язані з недоліками у вихованні молоді, адже алкоголізм і наркоманія стають епідемією, яка забирає десятки тисяч життів, калічить мільйони доль. Останні десятиліття позначені не лише зростанням наркоманії, а й значним її помолодшанням.

Саме так хочеться сказати, коли слухаєш розповідь нашої землячки Олени Нескородь, яка активно займається в Женеві волонтерською роботою для  гуманітарної допомоги громадянам України. Хоч вона живе у Швейцарії вже 13 років, з російською навалою зіткнулася ще 2014-го в рідному Донецьку, навідуючи родичів. Тоді побачила зруйновані будинки, мости, почула канонаду. Скоро вже навчилася відрізняти звуки «градів» від інших видів артилерії.  Тоді її сестра змушена була переїхати до Києва.