Суспільство

  • Богослов, професор Юрій Чорноморець: «Прощатись із московським патріархатом потрібно негайно — поки йде війна. Крапка й амінь»

    Юрій Чорноморець, богослов-релігіознавець, професор, протягом десятиліть належав до упц московського патріархату, ба більше — працював в апараті цієї структури.
    Із здобуттям автокефалії він приєднався до Православної Церкви України. А на початку війни був мобілізований до ЗСУ. Напевно, лише Україна має профіль такого військового, два в одному: професор богослов’я — снайпер.
    Юрій Чорноморець у перервах між боями продовжує стежити за справами на релігійному фронті, інакше поведінку рпц не назвеш, і навіть давати поради на своєму акаунті в соцмережах.

  • Україна створила прецеденти сміливості та єднання

    Цьогорічний п’ятиденний Всесвітній економічний форум у швейцарському місті Давосі, де зустрічається світова політична та бізнесова еліти, розпочався з онлайн-виступу Президента України Володимира Зеленського. Насамперед глава нашої держави заявив, що нині такий момент, коли вирішується, чи пануватиме у світі груба сила.

  • Спеціальний радник головнкомандувача ЗСУ Ден Райс:«Битва під Києвом увійде в підручники з військової історії»

    Доки Україна відбиває повномасштабне вторгнення росії, Ден Райс, ветеран збройних сил США, нещодавно призначений спеціальним радником головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, приїхав в Україну, щоб поговорити з українським генералом про те, що потрібно нашій армії для стримування натиску величезних російських сил.
    В інтерв’ю Укрінформу Ден РАЙС розповів, що нового для себе про війну він дізнався від українських командирів під час поїздки, яка зброя необхідна Україні для вигнання загарбників і досягнення перемоги, а також у чому досвід українських ЗСУ може бути корисним для армій країн НАТО.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    «Я навчилася радіти простим, але дуже важливим речам»

    Ірина Малюк переїхала до Рівного з Миколаєва на початку березня. А вже у квітні почала виконувати обов’язки головного бухгалтера контори матеріально-технічного постачання облспоживспілки. Вона успішно завершила звітну кампанію за перший квартал.

    «Дозвольте, я поговорю з головою ОСББ, бо щойно наш будинок у Миколаєві знов обстріляли касетними снарядами», — так розпочалася наша зустріч на її робочому місці.

  • Удруге евакуювалися

    Через воєнну агресію рф виші Луганщини змушені були тимчасово прописатися в Рівному, Дніпрі, Полтаві, Хмельницькому, Кам’янці-Подільському Хмельницької області та Івано-Франківську.
    «Кожен із чотирьох вишів нашої області, — розповідає  начальник Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай, — відновив навчальний процес. Хтось зробив це раніше, хтось пізніше, але студенти нині продовжують навчання. І дипломи вони отримають вчасно».

  • Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі УМЕРОВ: «Потрібно бути готовими увійти у Крим, коли росія ослабне»

    Цими днями в Україні пам’ятна дата — 78-мі роковини депортації з Криму кримськотатарського народу на фоні повномасштабної війни, розв’язаної в Україні російською федерацією, — спадкоємицею злочинного радянського режиму.
    Цього дня слова «Никогда снова!», «Ніколи знову!», «Never again!» звучать як гірке глузування з уроків Другої світової війни, бо знову стали реальністю нацизм і геноцид, вбивства та насильство, депортації та викрадення дітей і дорослих за одну лише належність до України.

  • Голова Федерації роботодавців Закарпаття Володимир Панов: «Найбільший капітал — люди, і їх повертатимемо додому»

    У надскладний для країни час мільйони українців вимушено залишили домівки. Багато з них опинилися за кордоном, де знайшли собі не лише прихисток, а й роботу. Відтік величезної армії працівників з України створює загрози, з якими може зіткнутися вітчизняна економіка після закінчення війни, коли особливо потребуватиме кваліфікованих кадрів. Тим часом очевидна потреба пришвидшеного розвитку економіки. Саме такий сценарій забезпечить нашій країні гідне існування в європейському співтоваристві.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    «Слово, чому ти не твердая криця?»

    Цей вірш Леся Українка написала 1896-го, після того, як у 1894—1895 роках у додатку до так званого емського указу з’явилися статті, що заборонили все українське. Імперія (Волинь тоді входила до складу Австро-Угорщини) боялася  не лише українських книжок чи театральних вистав, а й розмовного українського слова. Відчайдушний крик слабкої фізично, але неймовірно сильної духом жінки вилився у полум’яні рядки. То був заклик до боротьби українців за національне та соціальне визволення з-під імперського гніту. Слово — єдина зброя нашої славної землячки,  і вона скористалася нею сповна.

  • «Того дня ми вижили…»

    Три тижні під обстрілами у Маріуполі — це пекло, яке ще недавно здавалося неможливим у ХХІ столітті. Проте це сталося: люди виживали без світла, газу, води та будь-якого зв’язку зі світом. Безліч моторошних емоцій і жахів, втрат, морального і фізичного болю. Усе пережите і бачене на власні очі моя 18-річна знайома, яка донедавна опановувала фах журналіста у Маріупольському державному університеті, ретельно записувала. Щоправда, частину записів довелося знищити перед проходженням російських блокпостів дорогою із заблокованого міста.

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Що треба знати, щоб не стати жертвою торгівців людьми

    Ще до початку російського вторгнення в Україну, яке призвело до масового виїзду за кордон мільйонів біженців, українці були серед представників десяти найбільш експлуатованих націй у світі. Фахівці передбачають, що масове прибуття за кордон з України переважно жінок і дітей, які дуже швидко залишили домівки і, як правило, не мають достатніх фінансів для проживання, закордонних знайомих, не знають іноземної мови, призведе до стрімкого зростання кількості жертв торгівлі людьми.