Чому нам важливо щороку бути у Франкфурті? На це запитання вичерпну відповідь журналістам дав президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін під час прес-конференції з нагоди представлення концепції нашого національного стенду на форумі, який проходитиме з 11 по 15 жовтня. Скажемо найголовніше: Франкфурт — це політика, це можливість культурної експансії, це посил світові, що ми розвиваємося, нам є що сказати, ми невід’ємна частина світового культурного процесу, прагнемо стати повноцінною європейською державою, а не залишатися додатком тоталітарної, а отже, вкрай небезпечної Росії. Тож із нами можна мати справу. 

Прижиттєвий класик української літератури, лауреат Шевченківської премії Роман Іваничук пішов у засвіти 17 вересня. Ніби передчуваючи, що спливають останні дні його земного буття, він поспішав завершити надзвичайно важливу для нього справу — випустити щоденник, який вів на початку 1990-х.

Коли українці потрапляють у неприємну ситуацію, то одразу ж починають згадувати всіх знайомих і родичів й шукати того, хто зможе допомогти. Думка про те, щоб звернутися до юриста, спадає не всім. Звичайні люди переконані, що ці фахівці за роботу беруть великі гроші. У підсумку українці зазвичай роблять борги, шукаючи шляхи виходу із ситуації, до речі, не завжди законні. 

Лише нещодавно українці дізналися зі ЗМІ, що відомий російський актор Анатолій Пашинін, засудивши недалекоглядну, завойовницьку путінську політику Росії, відрікся від професійної кар’єри, усіх надбань і сміливо пішов добровольцем воювати за Україну на східний фронт. Учинок відчайдушний, шляхетний, гідний найвищих громадянських і державних пошанувань. З’ясувалося, що Анатолій обороняє українську землю вже понад півроку. Але лише тепер наші мас-медіа про це поінформували. 

До Києва для участі у щорічному зібранні Ялтинської економічної стратегії (YES) прибуло чимало представників політичних і бізнесових еліт провідних країн світу. В одному з ділових центрів на Бессарабці стовідсотково буде про що поговорити й кого послухати, включно з першими особами нашої держави. 

І знову про чергове загострення земельного питання. Саме загострення, бо останні роки воно не сходить з порядку денного. Як і раніше, нинішніх ініціаторів не цікавить, як краще використати угіддя для порятунку (а це вже давно на часі) й піднесення села. Хоча слова підфарбовані патріотичними гаслами, а насправді думають про одне: як експлуатувати ґрунти в інтересах товстосумів. 

12 вересня 2017 року в Інституті економіки промисловості НАН України відбулося громадське обговорення циклу наукових праць «Інституційна трансформація фінансово-економічної системи України в умовах глобалізації», висунутих Київським національним торговельно-економічним університетом на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки. Брали участь у цьому обговоренні науковці, що представляють як наукові установи НАН України, так і провідні вищі навчальні заклади. Серед учасників заходу були віце-президент НАН України Сергій Пірожков, академіки та члени-кореспонденти НАН України, представники Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів. Головуючим на обговоренні був директор Інституту економіки промисловості НАН України, академік НАН України, доктор економічних наук професор Олександр Амоша. 

Цього разу Прем’єр-міністр Володимир Гройсман взяв за головну тему заходу підтримку реформ і подальші зміни в державі. Він нагадав, що капітальний ремонт країни вже дає хороші результати. Головне, об’єднуватися заради найактуальніших для держави рішень: зокрема затвердження проекту державного бюджету на 2018 рік та ухвалення в другому читанні пенсійних законопроектів. Їх розгляд відбуватиметься наступного пленарного тижня. «Ми подолали кризу, втримали ситуацію. Ми прийшли створювати, робити все те, що може позитивно впливати на життя громадян», — означив позицію Володимир Гройсман. 

Маріуполь — рідне місто 46-річного протоієрея Української православної церкви Київського патріархату Владислава Літвінова. Він тут народився, ходив до школи, спілкувався з друзями, тут народилися і живуть його 93-річна бабуся Поліна Степанівна, мама Алла Володимирівна, дружина, маленька дочка, тут поховано його батька. Він дуже добре знає місто, кожен його закуток. І це стало у пригоді три роки тому, але про це потім. 

Сучасне аграрне виробництво неможливо уявити без прогресивних технологій, які вже активно використовують провідні аграрні компанії України. Проте відчувається гострий дефіцит відповідних кваліфікованих фахівців. Про заповнення цієї прогалини, практичну роботу з підготовки молодих спеціалістів — дипломованих інженерів «УК» розповів декан інженерно-технологічного факультету Сумського національного аграрного університету Михайло ДОВЖИК.