«Менше знатимеш — міцніше спатимеш». Саме ця приказка згадалася після поїздки до села Озера Бородянського району Київської області. Хороше село: від Києва недалеко, заможне (річний його бюджет, за словами сільського голови Вадима Мартинова, становить майже 2 мільйони гривень на рік), люди розумні — жити б собі й не тужити, але... Але не може спати спокійно ось уже понад півроку частина сільської громади. Бо, бачите, після набуття чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка не є конфіденційною, таємною або службовою, дізнались озерці, що їхній сільський голова причетний до розроблення цілої схеми відмивання коштів. 

Щодня о пів на восьму вечора мені телефонує мама. Вона так вирішила. Має бути все за розкладом. Мама вчителька, вона працює за розкладом. Вона й сама складає той розклад у навчальному закладі. Пенсіонерка очевидна. З роботи не йде. І справа не в пенсії та різниці в зарплатні — в іншому. 

Говорячи про певні здобутки Харківської області в енергоефективності та енергоощадності, варто акцентувати, що різновекторний підхід до розв’язання цієї проблеми дав змогу регіону знайти і внутрішні резерви, і значні закордонні інвестиції. 

Графік проведення прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України за участю керівників центральних органів виконавчої влади на травень-червень 2016 року 

Два місяці тому «УК» писав про загрозливу ситуацію, яка склалася на миколаївському летовищі. У публікації «Літаки летять на брухт» (№46 від 10 березня 2016 року) йшлося про те, як з території стратегічного об’єкта почали вивозити літаки і здавати їх на металобрухт. Факти викрили депутати Миколаївської обласної ради разом із громадськими активістами. Розголос у суспільстві привернув увагу виконавчої влади до проблем у повітряному просторі області й змусив всерйоз замислитися над тим, чи дійде миколаївський аеропорт до так званої точки неповернення. Тобто до критичної межі, після переходу якої немає вороття. Або все-таки перейде Рубікон. 

Учора, коли писала цей матеріал, знала напевне: сьогодні обов’язково буду серед тих своїх колег по редакції, які вже кілька років поспіль у цей день приходили у вишиванках. Чому цього зі мною не сталося раніше? Можна послатися на забудькуватість: клопоти завжди переважають, а свято, яке створив сам народ, не має перед собою інформаційної кампанії-нагадування. Та радше є інше пояснення: вишиванка — не просто одяг, тож зроблена чужими, хай і вправними руками, мала стати моєю, прижитися в оселі.

Недарма українці так довго трималися за традиційне вбрання, підсвідомо розуміючи, що воно теж тримає їх у житті, береже від знищення чи остаточної асиміляції, як того прагнули сусіди з усіх боків. Воно завжди було оберегом нації, таким є і буде. Зважте: найбільшого розквіту свято набуло саме останніми роками, коли нам дуже важко. І як розквітає країна в цей травневий день!  

Перед тим як перейти до розгляду питань порядку денного, члени уряду підтримали хвилиною мовчання кримських татар, 72-гі роковини депортації яких відзначали саме того дня. Опісля Прем’єр-міністр Володимир Гройсман нагадав, що з Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського вкрадено стародрук «Апостол» Івана Федорова. «Це не перший випадок, коли зі спецфондів зникають рідкісні унікальні твори, які є надбанням Українського народу», — резюмував глава уряду. Він доручив провести інвентаризацію та з’ясувати, що ще втрачено і що зроблено для того, аби повернути цінні книги до бібліотечних фондів. Міністр соціальної політики Павло Розенко та міністр культури Євген Нищук мають опрацювати питання публічного й якісного процесу інвентаризації та закласти механізми повернення «друкованих скарбів» України. До цієї роботи залучатимуть як представників громадськості, так і народних депутатів. 

За підрахунками міжнародних громадських організацій, з українського бюджету представниками попередньої влади через міжнародні схеми було виведено понад 20 мільярдів доларів. Ухвалення парламентом законопроекту про стягнення в дохід держави необ∂рунтованих активів стане дієвим інструментом, що дасть змогу правоохоронній системі завершити справи проти чиновників часів Януковича. 

Одну з найбільших загроз для людей, що живуть у зоні проведення АТО, приховують залишені терористами смертельні «подарунки» — снаряди, що не розірвалися, протипіхотні й протитанкові міни і «забуті» розтяжки, якими нашпиговано поля, ліси, стежки й узбіччя доріг. Тож, на жаль, нерідко в ЗМІ з’являється інформація про підрив на мінних смугах авто, громадського транспорту, цивільних людей і навіть дітей.

Саме тому днями Євросоюз у партнерстві з Данською радою у справах біженців/Данською групою із розмінування (ДРБ/ДГР) передали техніку вартістю  200 тисяч євро спеціалістам Державної служби з надзвичайних ситуацій для проведення гуманітарного розмінування на Донбасі.  

Питання, яке найбільше цікавить звичайних українських споживачів нафтопродуктів, схоже, вже в цьому місяці може зазвучати по-новому. Йдеться передусім про ціну на дизельне пальне, яке, як і бензини, за останній місяць-півтора дещо подорожчало через підвищення вартості нафти у світі. Річ у тім, що у сфері постачання саме дизельного пального очікують на досить цікаву подію: наприкінці цього місяця має запрацювати українська ділянка нафтопроводу Самара — Західний напрямок (його експлуатує компанія «ПрикарпатЗахідтранс»), що здатна серйозно посилити конкуренцію на внутрішньому ринку нафтопродуктів. 

У галузевих колах дискутують про те, які наслідки матиме запуск цієї потужної магістралі, що слугує для транспортування російського пального, для України загалом і конкретних споживачів зокрема. «Пальне з Білорусі чи Польщі, яке нині домінує на ринку, — це на 100% продукт переробки російської нафти, тому першоджерело забезпечення вуглеводнями не зміниться», — пояснює «Урядовому кур’єру» експерт паливного ринку Сергій Куюн. Проте, зазначає він, на енергетичному ринку країни з’явиться ще один напрямок постачання, який може суттєво вплинути на ціни.