Політична ситуація останніх днів збурила не лише керівництво нашої країни як безпосереднього учасника змін і перетворень, а й мало не кожного українця, якому не байдужа доля держави. Називати це можна і проблемами зростання, і кризою. Так і охарактеризував поточний стан справ Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час традиційного спілкування зі співгромадянами у десятихвилинному форматі. 

В умовах, коли економіка України ослаблена війною і переорієнтовується з російських на західні ринки, коли для наших підприємців відчинилися двері Євросоюзу, саме АПК може стати локомотивом розвитку країни. Однак нині середня врожайність у рослинництві України не перевищує 40 ц/га. І це за сприятливих погодних умов і на родючих землях.

На це насамперед звернула увагу фермер з Канади, керівник проекту IFC (Міжнародна фінансова корпорація) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Східній Європі та Центральній Азії» Лія Сорока. За її словами, в Канаді цей показник може досягати 75 ц/га за менш сприятливого для аграріїв клімату і з гіршим грунтом. 

У селі Голятин Міжгірського району на Закарпатті 33 роки тому 9 лютого у сім’ї Івана та Ганни Зубаничів народився син Василь. Далі, як у книжці. Дитинство, друзі, школа, вибір професії. Кажуть, що доля людини визначається задовго до її народження. І змінити її навряд чи під силу комусь земному.

Про кар’єру військового батьки Василя й слухати не хотіли. Усе сподівалися, що то дитячі забавки. Доки не почули синове: «Подав документи до Одеської академії Сухопутних військ. Екзамени успішно склав». «Такий наполегливий», — говорили про курсанта-земляка односельці. 

Вітчизняна ресторанна галузь ще до кризи претендувала на статус лідера розвитку в економіці, витісняючи банківські відділення і бутики преміум-класу з центральних вулиць у містах-мільйонниках. Попри падіння купівельної спроможності, курсову і цінову нестабільність, провідні гравці готові не лише надавати послуги, а й розвиватися, стаючи більш безпечними, прозорими і цивілізованими. Для цього вони просять зрозумілих і розумних правил. 

Нині в системі української освіти відбуваються суттєві реформи. Втім, окремі зрушення запроваджено ще кілька років тому. Приміром, Болонську систему, за якою тепер вищу освіту здобуває все українське студентство. У 2005 році, обіймаючи посаду міністра освіти і науки, саме Станіслав Ніколаєнко від нашої країни поставив підпис під історичним документом.

Відомий освітянин упродовж усього професійного життя опікувався проблемами галузі і запровадив чимало позитивних змін. Тож у день свого ювілею ректор Національного університету біоресурсів і природокористування Станіслав НІКОЛАЄНКО розповів «УК» про людську довіру та власне бачення вітчизняної освіти. 

Усе почалося з нібито «дитячих розбірок» у місцевій інтернет-пісочниці. Під інформаціями на різних сайтах про діяльність Чернівецької обласної ради з’явилися коментарі з одним і тим самим запитанням: чи можуть керівники місцевого представницького органу влади мати подвійне громадянство і використовувати його для протизаконних оборудок? 

1 березня цього року в США розпочнуться публічні слухання з питань підготовки документа «2016 Спеціальна доповідь 301». Це має велике значення для нашої країни. Залежно від результатів щорічної доповіді Офіса торговельного представника США Україні можуть як підвищити статус інвестиційної привабливості з перспективами економічного зростання, так і знизити, що обернеться для неї економічними збитками.

У 2013 році американські експерти фактично визнали нашу країну найгіршим місцем для інвестування та співпраці з питань інтелектуальної власності. Україна була єдиною серед країн списку з таким ганебним статусом, який тягне за собою «бонус» у вигляді накладання економічних санкцій США. І хоч з огляду на події кінця 2013-го — початку 2014 року в Україні представники Америки вирішили не застосовувати економічних санкцій до нас у такий важкий час, статус «країни-порушника №1» залишився. На початку 2014 року США підвищили рейтинг України та перевели її до країн пріоритетного переліку. Поряд з нею у цьому переліку Китай, Індонезія, Індія, Аргентина. 

Уряд за пропозицією Міністерства фінансів змінив систему виплат соціальної допомоги тимчасово переміщеним особам із зони антитерористичної операції (АТО). Соціальна допомога переселенцям з червня 2015 року виплачується через ПАТ «Державний ощадний банк України» (Ощадбанк) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2015 року № 427 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505».

Саме «Ощадбанк» визнаний уповноваженим банком для проведення виплат адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення АТО та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

У сьогоднішньому номері газети «Урядовий кур’єр» опубліковано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2500 від 30 вересня 2015 року, якою затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам. Ця постанова набуває чинності з дня її офіційного опублікування, тобто з 9 лютого 2016 року. З текстом договору знайомтеся на сайті ukurier.gov.ua.  

У лісництвах півдня й сходу України з початку року перейшли на один робочий день на тиждень. Так-так, чотири робочих дні на місяць. Це розв’язує руки браконьєрам. А з настанням теплої пори року за такого графіка не будуть проведені роботи з догляду за існуючим лісом, не буде посаджено нових дерев. Не будуть проведені у повному обсязі протипожежні заходи. Це означає, що на повен зріст постає проблема вогняної небезпеки. Небезпеки настільки великої, що пожежі в Олешківських пісках, які Ющенко особисто гасив у білій сорочці, здадуться нам дитячими забавками.

Причина п’ятиразового скорочення робочих годин проста — нічим платити зарплату. У багатих на ліс регіонах держлісгоспи мають прибуток від реалізації зрубаної деревини, у степу ж і лісостепу рубати просто нічого, насадження там не промислові, а захисні. У попередні роки гроші на «зеленого друга» півдня й сходу та лісозахисні заходи в усіх регіонах надавав бюджет. Позаторік, наприклад, на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів у держлісфонді держбюджетом передбачалося 438 мільйонів гривень. Торік — 396 мільйонів.