Рік, що минув, і перший місяць 2016-го яскраво свідчать про те, що тривала криза у банківському секторі лише набирає обертів. Багато в чому все це — відголосок загального стану в політико-економічному житті України. Проте є й інші чинники, які банкіри замовчують. Чому банківська система буксує, в чому причини того, що фінустанови в буквальному сенсі лопаються? А інші, за словами їхніх керівників, погано живуть. Чи винна в цьому лише криза? «УК» намагався в цьому розібратися детальніше.

За словами директора фінансового департаменту Unison Bank Єгора Перелигіна, ключовий чинник поганого стану фінансово-банківської системи — девальвація національної валюти у 2015 році. «Так, на початку минулого року і Нацбанк, і уряд очікували, що на кінець 2015-го цей показник не перевищить 15—17%. Однак девальвація зросла аж до 43%. Держбюджет на 2015 рік було складено на основі курсу гривні до долара на позначці 17, вийшло 25. 

Учора в Будинку уряду під час брифінгу міністр освіти і науки Сергій Квіт розповів про розвиток освітянської галузі в 2016 році. «Один із головних проектів на цей рік — створення мережі так званих опорних шкіл, — наголосив він. — Адже ми говоримо не про закриття навчальних закладів, а про належну мережу шкіл. І в контексті ухвалення нового базового закону про освіту ми переходимо до профільної школи.

Тобто кожне найменше село матиме початкову школу, а для навчання школярів у профільних старших класах буде створено опорні школи з належним устаткуванням кабінетів, з відповідним кадровим складом. Відтак на опорні школи в бюджеті закладено 200 мільйонів гривень. 

У новій програмі дій уряду, яку найближчим часом затвердять, тема децентралізації та місцевого самоврядування стане одним із чотирьох основних блоків. Про це на круглому столі «100 днів об’єднаних громад: Здобутки. Проблеми. Перспективи» повідомив    віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко.

Відносне затишшя на сході країни дало військовим змогу проаналізувати рівень підготовки солдатів до виконання завдань у бойових умовах. Результат виявився не дуже втішним: в армії — дефіцит офіцерів з військовим досвідом. Також багато зауважень на адресу військових кафедр українських вишів.

Виправити ситуацію спробували активісти, запропонувавши міністру оборони запровадити курс для підготовки офіцерів запасу. Раніше такий курс тривав 4 роки, курсант відвідував заняття один раз на тиждень, а нині завдяки ущільненню програми військової підготовки і щоденних занять кваліфікаційний рівень можна пройти за неповних чотири місяці. За час проходження навчального збору курсанти факультету підготовки офіцерів запасу виконували вправи зі стрільби із стрілецької зброї та гранатометів, з керування броньованою технікою, проходили підготовку щодо мінування. 

В Україні торік зроблено перші кроки у реформі місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Про виклики та плани, які слід реалізувати в межах реформи місцевого самоврядування, «УК» розповідає перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав НЕГОДА. 

Сьогодні «УК» розпочинає серію публікацій під новою рубрикою «Децентралізація: перші кроки». Наш власкор із Дніпропетровська розповідає про будні об’єднаної громади, яка започаткувала в Україні процес реєстрації статутів. 

Уявіть добре відремонтовану сільську школу, в якій одночасно діятимуть і дитячий садок, і клуб. У спортзалі можна встановлювати розбірну сцену, яку влітку переносять на вулицю. Так спортивне приміщення перетворюється на актову залу для школярів, де можна проводити концерти чи інші культурні заходи. А для жителів села школа стає будинком культури чи кінотеатром. Цей проект із назвою трансформер — один із найцікавіших, запропонованих Жовтневою об’єднаною громадою Софіївського району Дніпропетровської області (громада першою в Україні зареєструвала свій статут). 

Днями в Україні стало більше на одну книжку — мудру, світлу, одухотворену, що дає змогу глибше і масштабніше побачити і оцінити рідну землю, її природну красу і неповторність.

Її написав власкор «УК» у Волинській області, заслужений журналіст України Валерій Мельник, чий газетярський, письменницький і фотодоробок добре відомий не лише на його малій батьківщині, а й за її межами. Адже впродовж кількох останніх десятиріч Валерій Степанович демонструє високу творчу активність, пропонуючи добротні журналістські матеріали і художні оповідання, образки, замальовки. 

Напевне, ми вже дуже скучили за справжніми досягненнями, якщо готові бачити їх і там, де на них немає навіть натяку. І тоді гуляють інформагенціями заголовки, що Одеса готується до круїзного буму і що кількість суднозаходів цьогоріч має зрости втричі.

Після торішнього провального сезону, коли місто відвідали тільки 13 суден, ці новини мали б тішити, якби не були такими відірваними від реальності. Не можна порівнювати кругле із зеленим. Спостереження, що 36 заявок на відвідини міста — це майже втричі більше, ніж 13 торішніх реальних суднозаходів, по суті, нічого не варте. Заявки слід порівнювати із заявками. Так-от, торік їх було 80. А ось курчат, чи то пак суднозаходи, є сенс порахувати хіба вже восени. 

За повідомленням Державної служби статистики, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні 2016 року порівняно з груднем 2015 року становив 100,9%, за період січень 1998 року — січень 2016 року — 939,6%. 

Такої зими, як нинішня, в Донецьку не пам’ятають навіть старожили. Це, раз по раз глухо підкашлюючи у телефонну слухавку, підтверджує мій давній знайомий. «Немає лихого, щоб на добре не вийшло, — іронічно каже він. — Бо коли хтось із домашніх у квартирі починає голосно бухикати, не чути пострілів, які досі лунають біля аеропорту». Дякуючи за передані йому кошти «на вітаміни», продовжує тему: «Грип у нас справді лютує! Тільки «курячий» — такий діагноз люди поставили «новій владі». Птаха на прапорі «республіки» зневажливо звуть дохлою куркою, а коли йдеться про її керівників, автоматично згадують про «курячі мізки».