«Дванадцять років тому мені в цій клініці врятували життя, — сказав голова пацієнтської організації Дмитро Шерембей. — Нині тут лікуються десятки тисяч пацієнтів щороку. Це острів порятунку, часто остання надія тих, кому не змогли допомогти в інших клініках. Тому ми уважно стежимо за долею цієї установи, зокрема, як будується новий корпус і як готується переїзд до нього зі старої будівлі».
Виступ Дмитра перед журналістами відбувся в одні з його чергових щотижневих відвідин будівництва нового сучасного корпусу клініки Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського на столичній вулиці Амосова, 5.

 Підземні пожежі, що виникають у вугільних шахтах, завдають величезних матеріальних збитків, а їхнє приборкання — процес дуже тривалий. Це підтвердила й аварія на донецькій шахті імені М. Калініна, де в лютому 2012 року в одній із виробок загорілося дерев’яне кріплення. Певний час усі зусилля, спрямовані на ліквідацію пожежі, не дали позитивних результатів. Виправити ситуацію вдалося тільки завдяки спорудженню ізоляційних перемичок та затопленню місця пожежі — заходам, які розробляли за участі фахівців НДІГС «Респіратор». Це тільки один із багатьох прикладів ефективного використання на вітчизняних шахтах методів ліквідації підземних пожеж, представлених у науково-практичній роботі «Забезпечення техногенної та екологічної безпеки при розробці вуглегазових родовищ (теорія і практика)».

Напередодні центрального матчу першого кола у стані прихильників біло-блакитних лунали оптимістичні голоси. Наголошували на тому, що без Фернандіньо, Вілліана і Мхітаряна гірники вже мало нагадують команду, яка чотири останні роки поспіль виграє чемпіонський титул. Водночас завдяки безпрецедентній за розмахом трансферній кампанії президента динамівського клубу в розпорядженні Олега Блохіна з’явилися сильні виконавці європейського класу.
Почуття ейфорії охопило навіть такого досвідченого футболіста, як Мігель Велозу. 

 і, не вбила — викреслила. Як це так можна? Не дивуйтеся. У нас може бути всяке.
…З дитинства я боюся собак, особливо великих. Історія банальна — колись гавкнув пес поруч зі мною, я й злякалася. Боялася, боялася, поки не виросла. Страх минув завдяки моїм сусідам-собачникам. Які тільки тварини у них не жили — і ротвейлер, і такса, і китайська лиса. Ну дуже весела і відчайдушна лизунка, яка сама до будь-кого підскакувала на руки і тулилася мордою, поскімлюючи від щастя! У мене ж уже 17 років живе найрозумніший у світі кіт на прізвисько Портос, бо наслідуючи відомого мушкетера, свого часу мав непоганий апетит. Тепер захоплення їжею скінчилося, залишилися лише об’єм завдяки пишному рудому «вбранню», самоповага та інтелігентні розмови ввечері на кухні, коли дуже хочеться молока.

В Україні цього року небувалий урожай фруктів. Уродили ягоди, черешні та вишні. Уже наїлися абрикосів і смакуємо персиками. За два місяці літа зібрано 16 тисяч тонн кісточкових і 8 тисяч тонн ягід. Але за прогнозами, чверть цього смачного продукту згниє, бо ми вкотре виявилися не готовими до рекордного врожаю. Як його не втратити? На жаль, і з реалізацією, і зі збереженням, і з переробкою є проблеми. 

Міністр освіти і науки Дмитро Табачник розпочав урядовий брифінг із питання, яким нині переймається півмільйона майбутніх українських першокласників. «Свято першого дзвоника для школярів цього року відбудеться в неділю, 1 вересня, а навчання розпочнеться з 2-го числа. Враховуючи, що в цьому році ця дата припадає на вихідний день, Міністерство освіти і науки підготувало наказ, в якому рекомендувало і попросило провести в творчому порядку цього дня Свято знань. Як саме — це вже справа педагогічного колективу кожної школи», — пояснив міністр.
До речі, того дня в ході засідання уряду Міносвіти представило звіт на тему підготовки навчальних закладів України до нового 2013-2014 навчального року. 

Перебуваючи з робочою поїздкою у Херсонській області, віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул провів низку нарад та побував на кількох об’єктах. Так, під час наради щодо виробництва в Україні сучасної сільськогосподарської техніки урядовець заявив, що в рамках Нацпроекту «Зерно України», ініційованого Президентом, на Херсонському машинобудівному заводі спільно із компанією «CLAAS» (Німеччина) розпочалося виробництво сучасних зернозбиральних комбайнів «Скіф-Тукано 440». «Відтепер наші аграрії зможуть працювати на якісній техніці українського виробництва. Це реальний приклад імпортозаміщення. Ми хочемо, щоб на виробах, які відповідають найвищим стандартам якості, — і на комбайнах, і на «Мерседесах» — був напис «Зроблено в Україні», — сказав віце-прем’єр.  

Материнське молоко — єдиний природний спосіб вигодовування дитини, який забезпечує її гармонійний розвиток, закладає основи здоров’я на наступні роки життя. Як зазначено в Конвенції ООН про права дитини, таке харчування є основним компонентом права дитини в досягненні найвищого можливого рівня здоров’я. В Україні відповідним наказом МОЗ також затверджено принципи підтримки грудного вигодовування, а також критерії та порядок оцінки закладу охорони здоров’я на відповідність статусу «Лікарня, доброзичлива до дитини». Цей статус присвоюється закладам охорони здоров’я, які надають допомогу матерям та дітям відповідно до вимог Розширеної Ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ, в основу якої покладені принципи підтримки грудного вигодовування.  

Цього року на її здобуття було висунуто майже 40 творчих робіт понад п’ятдесяти авторів із п’ятнадцяти областей та регіонів країни. У номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» премію отримав Данило Кулиняк за нарис «Благочестя нерушимий блюститель Данило Братковський». Публікація розповідає про поета і громадського діяча, українського патріота Данила Братковського, закатованого польською шляхтою в Луцьку в листопаді 1702 року. «За кращий твір у телевізійній сфері» відзначено представницю Першого національного, автора і режисера Іванну Чередниченко та її телевізійний проект «Київська старовина. Світ мистецтва». 

До великих платників податків належать юридичні особи, у яких обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 мільйонів гривень або загальна сума сплачених до державного бюджету України податків за платежами, що їх контролюють органи Міндоходів, за такий самий період перевищує 12 мільйонів гривень.  
Платник податків, що належить до великого підприємства, повинен звітувати до органу Міндоходів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.