Україна і світ вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932—1933 років. Мільйони загиблих, тисячі ненароджених, понівечені людські долі, виснажена душа українського народу — це безпрецедентний злочин у світовій історії. Масштаб цієї трагедії важко осягнути і неможливо зрозуміти. Ім’я їй — Голодомор. Її суть — геноцид. Сьогодні запали свічку в пам’ять про невинно убієнних!

Народ мій є і завжди буде!

ЛИСТ У МАЙБУТНЄ. Українці застерігають нащадків у посланнях до тих, хто вшановуватиме всоте жертв Голодомору.

Напередодні 80-х роковин Голодомору громадські активісти в Києві та в усіх великих містах країни провели акцію, під час якої  всі охочі мали можливість залишити своє послання нащадкам, котрі матимуть громадський обов’язок ушановувати соті роковини трагедії українського народу. 23 листопада всі полотна з написами символічно об’єднають в один великий банер. У День пам’яті жертв Голодоморів складений з багатьох частин і численних послань у майбутнє 20-метровий банер можна буде побачити під час жалобних заходів на пагорбі біля Національного музею «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів  в Україні».

Історик професор Володимир Сергійчук долучився до акції і залишив своє звернення. Фото Володимира ЗAЇКИ

Лідер гурту «Гайдамаки» Олександр Ярмола написав одне слово «Пам’ятайте!» «Вважаю, що ця трагічна сторінка історії народу, — каже музикант, — стосується всієї України. Важливо передати нащадкам, що наше покоління знало правду про цю трагедію. Народ, який має історичну пам’ять, залишиться народом».

Історик Олександр Іщук, який досліджує архіви КДБ, розповів про мету акції: «Вона приурочена пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Ми хочемо, щоб небайдужі люди могли висловити свою думку».

Послання з усієї України стануть сторінками ще одного тому Національної книги пам’яті. До речі, листи можна надсилати і після сумної дати 23 листопада.

Без історичної пам’яті немає майбутнього

НАУКА. 21—22 листопада у столиці відбувся міжнародний науковий  симпозіум, приурочений до 80-х роковин Голодомору. Склад учасників був представницьким: науковці з України, Прибалтики, Франції, США, Канади, Польщі, Росії, Ізраїлю. 

У дискусіях узяли участь Стефан Куртуа — французький історик, автор сучасного наукового бестселера «Чорна книга комунізму», виданого у 26 країнах; Ніколя Верт — французький історик-совєтолог; Едвінс Шноре з Латвійського університету, автор і режисер документального фільму «Радянська історія»; Генадь Побережний з Гарварду (США); Агнешка Матусяк із Вроцлавського університету (Польща); Вольф Москович з Єрусалимського університету (Ізраїль); Оля Андрієвська з Торонтського університету (Канада); Мирослав Попович, Людмила Гриневич, Станіслав Кульчицький, Андрій Козицький, Олеся Стасюк, Володимир В’ятрович, Ігор Щупак та інші. В обговоренні правових аспектів геноциду взяв участь суддя Федерального суду США Богдан Футей.

У сквері біля Національного музею «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів» сьогодні багатолюдно. Тисячі киян і гостей міста прийшли сюди вшанувати жертв геноциду хвилиною мовчання. Мерехтливі вогники у темряві нагадують нам про невинно убієнних українців... Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

У рамках симпозіуму відбулися презентації кількох нових академічних центрів і програм досліджень Голодомору — проекту Українського наукового інституту Гарвардського університету (США) «Електронний Атлас Голодомору», Українського центру досліджень Голодомору при НаУКМА, Науково-освітнього центру  вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій Альбертського університету.

У Києві презентували електронний Атлас Голодомору

ПРОЕКТ. Напередодні сумної дати відбулося представлення спецвипуску «Урядового кур’єра» до 80-х роковин Голодомору та спецпроекту науковців з Гарварду та України.

У прес-центрі Українського національного інформаційного агентства презентували спеціальний випуск газети «Урядовий кур’єр», який вийшов у п’ятницю. На презентацію редакція запросила учасників міжнародного колективу науковців, які створили електронний Атлас Голодомору.  Нашими гостями стали Генадь Побережний з Українського наукового інституту Гарвардського університету та провідний науковий спеціаліст Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАНУ Наталія Левчук.

У презентації взяли участь (зліва направо): Лариса Конарева і Сергій Брага з «Урядового кур’єра», Генадь Побережний з Гарварду і Наталія Левчук з Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ. Фото Володимира ЗAЇКИ

Про акцію газети «Згадаємо все, пам’ятаємо всіх» розповіла керівник проекту редактор відділу Лариса Конарева: «Протягом року щосуботи ми публікували матеріали, присвячені темі Голодомору в Україні, з різних регіонів країни. Ми отримали багато цікавих журналістських матеріалів: родинні історії, дослідження місцевих краєзнавців та науковців, результати пошукової роботи».

Завершенням акції став вихід спеціального тематичного номера газети, який містить чимало ексклюзивного матеріалу: інтерв’ю з провідним істориком Станіславом Кульчицьким, який розповів як і чому відбувся Голодомор, інтерв’ю з доктором права Мирославою Антонович про юридичну відповідальність за злочин геноциду, інформацію про перший роман про Великий Голод «Марія» Уласа Самчука, що вийшов друком у Львові у 1934 році.

Про карти смерті українського народу, які теж увійшли до спецвипуску «Урядового кур’єра», розповіли Генадь Побережний і Наталія Левчук. Вони наголосили, що український народ протягом 1932—1933 років втратив через надсмертність 3,9 мільйона людей і ще 600 тисяч ненароджених. Найбільшою смертність була у Тетіївському районі Київської області — 540 людей на 1000. Також науковці розповіли, що робота над Атласом Голодомору триває, з електронного він згодом стане інтерактивним, а інформацію смертності українців від голоду можна буде отримувати не тільки на рівні областей і районів, як нині, а й на рівні окремих населених пунктів.