Ідеться про художній музей М. Біласа в Трускавці, музей «Дрогобиччина» у  Дрогобичі й Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького, де розмістили гобелени, килими, ліжники, аплікації, ляльки, пастелі, вишиті роботи та декоративні квіти митця. У селі Медвежа на Дрогобиччині, де син лісівника Якима Біласа Михайло провів десять щасливих років дитинства (1926—1936), встановили меморіальний знак. 

Лужицькі серби (венди, полаби) — найменший за чисельністю західнослов’янський народ, котрий зумів зберегти власне неповторне обличчя, мову, створив цікаву і самобутню літературу, хоч і був повсякчас під загрозою асиміляції потужною німецькою культурою. Оскільки питання національної ідентичності не байдужі для українців, я з радістю сприйняла можливість ближче ознайомитися з життям та історією цієї гілочки слов’янського дерева. 

Тернопільці вперто заповзялися повернути на стіл наїдки й напої давньої галицької кухні. Адже це не просто смачно, а й корисно, натурально. Водночас пропагують лише продукцію екологічно чисту, вирощену на полях рідного краю. Постановили торік до великих християнських свят організовувати етнографічний гастрономічно-музичний фестиваль «Галицька дефіляда».  

Нині без феєрверків не обходиться, по суті, жодне весілля, відзначення ювілейних дат, а то й просто черговий день народження. Дехто просто, як кажуть, зі шкури лізе, останню копійчину із власної кишені витягує, але норовить, щоб у нічному небі спалахнули різнобарвні декоративні вогні, розрядилися вибухи піротехнічних виробів. І вся ця затія-веремія, як правило, закручується-зчиняється здебільшого заради чванства, бундючності, пихатості чи демонстрації вдаваного достатку або багатства винуватця урочистостей.  

Сумчанам та гостям міста чи не вперше випала нагода ознайомитися з унікальним багатством — більш як півсотнею зразків сорочок-вишиванок із багатьох куточків України з приватної колекції подвижниці українського духу Наталії Литвиненко-Орлової. Наталія Георгіївна демонструвала, як майстрині вишивали, кроїли, носили сорочки, плахти, запаски, крайки на Слобожанщині, Поділлі, Поліссі, Буковині, Галичині. А ще показала, чим відрізнялися візерунки на вбранні юної дівчини й літньої жінки, пані і покоївки, селянки і міщанки. Розповіла, що майстрині Карпат, наприклад, надавали перевагу теплим кольорам — жовтим, помаранчевим, червоним, Поділля — зеленим і синім, а Полтавщини — білому та чорному з червоним… 

Президент України

Призначив
Звільнив 

Ентузіазм, альтруїзм, патріотизм — це найхарактерніші риси типового українця. Зрозуміло, що за спиною кожного із солдатів, які воюють нині із сепаратистами в Донецькій і Луганській областях, є тил. Це матері, сестри, дружини і, звісно, діти. Власне, заради них чоловіки пішли на боротьбу із загарбником. Крок

у відповідь намагається зробити і влада. Бо не годиться бути в боргу в героїв. Як саме соціально захищені наші воїни — досліджували журналісти «Урядового кур’єра» 

Гральний бізнес здавна манив не лише людей, які полюбляли полоскотати собі нерви, а й тих, хто прагнув заробити на цій хворобливій залежності гравців. Але якщо в європейських країнах лотереї, казино, тоталізатори і таке інше намагається контролювати держава, то в Україні бізнес на картах, перегонах, лотереях роблять приватні фірми. 
Державні лотереї в Україні проводять три приватні неукраїнські фірми:  ТОВ «М.С.Л.» (засновник Evolot limited — юридична особа, що діє за законодавством Республіки Кіпр), ПрАТ «Патріот» (Cexriba Іnvestments Limited — юридична особа, діє за законодавством Республіки Кіпр) та підприємство зі 100% іноземними інвестиціями «Українська національна лотерея» (засновник — «Олімпік голд холдінгз лімітед» — юридична особа, що діє відповідно до законодавства Британських Віргінських островів). 

Порахувати свій потенційний пенсійний бюджет не так вже й складно.  
Онлайн-сервісів для цього вистачає.
Фахівцями Урядового контактного центру, які забезпечують роботу урядової телефонної «гарячої лінії», протягом січня — серпня зареєстровано понад 18 000 звернень з питань пенсійного забезпечення.
Найактуальніші — несвоєчасна виплата пенсій (понад 9000 заяв, здебільшого з проблемних регіонів сходу країни) і нарахування пенсій з урахуванням надбавок, сум індексацій та інших доплат відповідно до чинного законодавства, перерахунок пенсій.

Референдум у Криму відбувся 5 місяців тому — чималий термін.  Про що мріялося тим, хто голосував на референдумі? Що жити стане краще, жити стане веселіше, що виростуть пенсії й зарплати. Ну, і Крим у Росії — це була ментальна складова, привнесена в мозок російським ТВ. З останнім усе вийшло: КРИМ-НАШ! Це, боюсь, єдине, що вийшло. Про політику жодного слова, поговорімо про економіку.  А тут тезис «Потрібно потерпіти!» продовжує бути головним на півострові.