-
Ключ до успіху — децентралізація влади
Кабінет Міністрів схвалив проект Закону України №4756 «Про співробітництво територіальних громад» — перший із законопроектів, які Мінрегіон готує в рамках реалізації Концепції реформи місцевого самоврядування. Документ найближчим часом уряд подасть у парламент. Про це на конференції з питань децентралізації державної влади в Україні повідомив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман.
За його словами, система держвлади, створена за останні неповних чотири роки, була надзвичайно централізованою. Вона знищувала місцеве самоврядування і право територіальних громад на розвиток, унеможливлювала їхню фінансову самостійність, сприяла корупції. А тепер в умовах військової агресії Росія намагається експортувати нам ідею державного устрою України — федералізацію. «Це шлях розколу країни і гальмування її розвитку. Ключем до успіху України є децентралізація влади, яка полягає у передачі прав на рівень громад», — підкреслив віце-прем’єр-міністр. -
Хто керував «зачисткою»?
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування протиправних дій правоохоронних органів і окремих посадових осіб передала Генеральній прокуратурі матеріали щодо подій ночі з 29 на 30 листопада і констатувала створення організованої злочинної організації на чолі з тодішнім міністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком. Про це на засіданні цієї комісії сказав її голова Геннадій Москаль.
Нагадаємо, торік у ніч на 30 листопада співробітники спецпідрозділу МВС «Беркут» провели силову операцію зачистки території Майдану Незалежності від учасників мітингу на підтримку євроінтеграційного курсу країни.
-
Дві правди про одну акцію протесту
Третій день поспіль неспокійно в Краснодоні. Напередодні кілька сотень людей розпочали пікет будівлі компанії «Краснодонвугілля» з вимогами підвищити зарплатний рівень до 8—10 тисяч гривень на місяць.
«У нас не страйк, а акція протесту. Набридло працювати безкоштовно, їсти сухий хліб», — каже учасник акції гірник із шахти імені Баракова Михайло Мікерин. Він підкреслює, що політичних вимог шахтарі не висувають. Основною вимогою є підвищення зарплат гірників за рахунок зниження зарплат керівництва і менеджменту. Також робітники не задоволені новою системою штрафів за порушення охорони праці і техніки безпеки, яку тут називають «поліцейською».
-
Анатолій Сіренко: «Поки що жодних «листів щастя» не буде»
Даішників у нас не сварить хіба що ледачий. А так — і «хабарі беруть», і «зупиняють, коли їм заманеться», й «на ДТП вчасно не їдуть», а якщо приїхали, «не того винуватим роблять», і Правила дорожнього руху намагаються зробити більш жорсткими, і ще багато таких «і». Проте лютневі події в країні, коли від куль убивць загинуло п’ятеро інспекторів ДАІ, а решта, принаймні в столиці, не поспішала, як то кажуть, лізти поперед батька в пекло (пам’ятаю кілька днів, коли інспектора удень з вогнем на дорозі не можна було знайти), переконали: без співробітника Державтоінспекції на дорозі не можна — заради нашої ж із вами безпеки.
-
На Черкащині вважають, що під час децентралізації ресурсів важливо розподілити повноваження між державою та регіонами
Реформування органів місцевого самоврядування нарешті набуває реальних рис. Ідеться про ухвалену Концепцію реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні.
Нині облдержадміністрації беруть на себе всі виконавчі функції. Фактично це монопольна влада держави на територіях. Голів адміністрацій призначають, і громада вплинути на їхні рішення не може. Призначенці з Києва — це не та ефективна модель, до якої прагне суспільство.
-
Чи буятимуть на нашій землі рідні трави?
В Україні, на частку якої припадає лише 6% території Європи, представлено майже 35% біорозмаїття континенту. Йдеться і про фауну, і про флору, багатства якої, на відміну від більшості західноєвропейських країн, збереглися не тільки в заповідних куточках. Навіть на кількох квадратних метрах звичайнісінького різнотрав’я — чи то міський парк у Києві, чи заплавна лука у поліській чи полтавській глибинці — знайдуться десятки видів судинних рослин.
Однак, вважають фахівці, дедалі реальніша загроза, що звичне нам з дитинства буяння трав може залишитися у спогадах про минуле. Йдеться про поширення на території України чужорідних рослин, що загрожує не тільки місцевим видам флори, а навіть здоров’ю і життю людей.
-
Хвороба як засіб існування
За останні п’ять років рівень захворюваності на сухоти на Луганщині вдалося скоротити більш ніж на третину, смертності — на 40%. Зберігається позитивна динаміка основних епідеміологічних показників з туберкульозу, однак область, як і раніше, входить до п’ятірки адміністративних територій країни з високим рівнем захворюваності.
Донедавна всю боротьбу з епідеміями сухот вели виключно силами держави, однак масштаби захворюваності свідчать про нагальну потребу об’єднання зусиль та співпраці органів влади і профільних структур лікувально-профілактичних установ, а також громадських організацій. -
Відчуйте різницю
Альтернативою використання російського газу, крім відомих реверсних джерел, для економіки держави і зокрема металургійної галузі може стати повне впровадження технології пиловугільного вдмухування, що потребує використання коксівного вугілля зі зниженим вмістом сірки. Для порівняння: уже кілька металургійних заводів перейшли на нову технологію. Як наслідок, об’єм використання газу для потреб галузі з майже 7 мільярдів кубічних метрів знизився до 3,5 мільярда кубів, і ще можливе зменшення його використання.
-
Тамара Токмачова: «Наша збірна подобається всім»
Із головним тренером збірної України зі стрибків у воду ми розмовляємо в новенькому Центрі олімпійської підготовки, який у вересні минулого року відкрився на київському масиві Теремки. Побудований за ініціативою президента національної федерації Ігоря Лисова, він відповідає всім сучасним вимогам.
Над головою щось гуркотить. Тамара Володимирівна посміхається:
— Не звертайте уваги — прямо над нами зал, там зараз наша команда тренується. Перш ніж стрибати у воду, потрібно добре попрацювати в залі. -
Суспільні ідеї: у повсякдення чи до музеїв?
Якось ще за кілька місяців до подій на Майдані зустрівся із давнім знайомим сумчанином, якому вже за 90. Дідусь, попри свій поважний вік, активно цікавиться всім, що відбувається навколо. До того ж, по-своєму оцінює.
Кажучи про ті чи ті події, зітхнув з ностальгією: мовляв, раніше були зовсім інші часи — бурхливі, знаменні, знакові. Громада знала, за кого (чи за що) ставала грудьми, була одержима якимись конкретними ідеями, за щось боролася, щось відстоювала, у щось свято вірила…
Пригадав дідусь ще царя-батюшку, колективізацію, Сталіна, будівництво світлого майбутнього — комунізм, перебудову, словом, ледь не всі події, свідком яких довелося бути. І хоч усі ті починання і наміри свого часу луснули, як мильна булька, все ж, за визначенням ветерана, важливий сам факт, бо вічного нічого немає.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ