Для сучасного розвитку нашої країни актуальним питанням є переорієнтація державного механізму  на задоволення потреб кожної  людини, формування і підтримку інститутів громадянського суспільства, запровадження демократичних процедур управління державою.
Бо саме розвинене суспільство, відповідно до принципів і практик   кращого світового урядування, значною мірою забезпечує економічну стабільність держави, активно протидіє корупції, унеможливлює виникнення конфліктів.

Коли виникло питання, що б таке істинно чернігівське подарувати знайомій італійській родині, знаючі люди порадили: на «ура» будуть прийняті кілька найпростіших лляних скатертин і серветок. Адже за кордоном натуральні вироби дуже цінуються і коштують дорого. Те, що у нас можна придбати за сотню гривень, там коштуватиме кілька сотень євро, особливо, якщо матиме ще й вишивку чи мереживо.
Після почутого аж образливо стало: чому те, що в інших  цінується, у нас лишається практично за бортом виробництва?

Таке обнадійливе повідомлення на нараді редакторів комунальних газет у заступника голови Полтавської облдержадміністрації Віктора Шадчнєва прозвучало з вуст директора Полтавської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Миколи Хоменка. Збиралися саме з цього питання. Тому що в розпалі передплатна кампанія, а пошта не виконує своїх прямих обов’язків з доставки періодичних видань, відбиваючи бажання в людей їх передплачувати. 

Жіноча футбольна команда у колективі фізкультури Чернігівського камвольно-суконного комбінату створена наприкінці минулого століття.  Коли її новий керівник Володимир Магеррамов поставив завдання виграти чемпіонат України, багато хто сприйняв це як жарт.
— Почувши про ці плани, дівчата невесело посміхалися: за тих обставин це справді було схоже на утопію, — пригадує Володимир Магеррамов. — Команда висіла на волосині, багато заборгувала, не мала яскравих зірок і пристойного рівня гри. Різниця між нами й лідерами була істотною. Крім того, треба було довести скептикам, що футбол у виконанні жінок — це не шоу, а захоплююче спортивне видовище. 

Щорічно в Україні реєструється понад 100 тисяч звернень від жінок, які зазнали насильства в сім’ях. Торік воно становило близько 90% з 126 514 таких випадків. Проте, за оцінками експертів, реальна цифра більша як мінімум у 4 рази. Адже не кожна жінка йде до відповідних структур зі своєю бідою. Здавна усталений вислів «Б’є, бо любить» досі деякі жінки сприймають як норму в сімейних стосунках. Інші панічно бояться чоловіків-тиранів чи не знають, кому поскаржитись.

Тож представники державних відомств, задіяних у розв’язанні проблеми насильства щодо жінок, спільно з громадськими організаціями об’єдналися в рамках ініціативи «Свобода від насильства: діємо разом!».  Ці питання вони обговорили у столиці в Українському домі.

Восени цього року (публікація «УК» від 30 жовтня  «Не вступиш до ОСББ – не забереш дружину з пологового будинку») «Урядовий кур’єр» посприяв розгляду колективної скарги жителів Красного Луча на Луганщині на незаконні підстави створення та функціонування в цьому місті об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Житлово-експлуатаційне об’єднання». Спільними зусиллями представників Мінрегіону, управління ЖКГ області та прокуратури було роз’яснено, що такий «монстр» (який об’єднав 44 будинки, не пов’язані ані загальною прибудинковою територією, ані комунікаціями) одноосібно функціонувати не може й не повинен автоматично ретранслювати тарифи міського комунального господарства на розмір грошових внесків членів ОСББ. 

Якщо задати в Інтернеті запит про місто Красний Луч, висвітиться інформація, що це край закритих шахт, копанок та покинутих квартир. Одне слово, депресивна територія, котра пережила хаотично проведену реструктуризацію вугільної промисловості.
Але дані в глобальну мережу дають люди. Тож є можливість уточнити, що в деяких країнах на північний схід від Європи на спеціалізованих картах співпраці можна побачити всього лише кілька позначок: Москва та ... Красний Луч. А коли в рядку пошуку задати ще й слова «автобус», «перевезення», виявиться, що саме тут розташоване одне з найсучасніших на сьогоднішній день автотранспортних підприємств України. 

Рік, який добігає кінця, залишив у прихильників киян подвійні почуття.

З надією уболівальники сприйняли те, що після російських спеціалістів Валерія Газзаєва і Юрія Сьоміна найпопулярніший клуб країни очолив його знаний вихованець, який свого часу віддав біло-блакитним чверть віку. Однак спадок, який дістався тренерському тандему Олег Блохін — Олексій Михайличенко, у серйозних спеціалістів викликає співчуття. 

Дзвінок був несподіваним — з якого боку не поглянь. Телефонував один діяч районного масштабу. «Пропоную вам хорошу тему для публікації, — сказав. — Минулої суботи ми із заступником зібралися та й поїхали в одне сільце. Там живе самотня бабуся. Ми їй дров нарубали, води наносили... Я і фото надішлю». «Оце так «подвиг»! — подумала. — Цікаво, у тому селі одна така недужа бабуся? А як же ті, що в інших населених пунктах живуть?» 

Несправедливість завжди дратує. І якщо у людей цивільних можливостей боротися з нею більше (можна хоч мітинги організовувати на свою або чужу підтримку), то народ військовий у таких правах обмежений. Вони, служиві, зобов’язані жити за статутом і відповідно до наказів військових начальників. Але права на власну думку, захист своєї родини та на відсіч нечесності в них не відняти.