Наша армія отримує ефективне сучасне озброєння, військову техніку, більшість якого випускають на вітчизняних підприємствах оборонно-промислового комплексу (ОПК) Державного концерну «Укроборонпром». Нині тут сконцентровано значні інтелектуальні і виробничо-технічні ресурси, завдяки чому наша оборонка працює не лише на внутрішній ринок, а й на експорт, забезпечуючи цим значні валютні надходження до державного бюджету і підкріплюючи репутацію України як надійного партнера. Якість нашої оборонки дедалі більше визнають у світі: близько 70% підприємств ОПК володіють сертифікатами ISO 9001 й активно впроваджують на виробництві систему управління та гарантування якості АQАР 2000, а понад 40 підприємств ДК «Укр­оборонпром» отримали доступ до головного каталогу НАТО з логістики. Тож вони мають право на участь у тендерах на постачання товарів та послуг в інтересах країн-членів і партнерів Альянсу. 

Начебто все добре: ще пригріває ласкаве сонечко, на вулицях — гарно одягнені перехожі. Хоч і не так щедро, як сподівалися, та вродила нива: тож будемо з хлібом. Принаймні коровай із зерна нового врожаю до Дня Незалежності України скуштували. І паради вишиванок у найрізноманітніших форматах провели… 

15 вересня Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Банківське майбутнє, а особливо перспектива поновлення масового кредитування основи нашої економіки — малого та середнього бізнесу (МСБ) завжди хвилюють українське суспільство. Що ж вимальовується на цьому важливому ринку на початку осені 2017 року? Як банки виживатимуть та чи надаватимуть кредити МСБ, які матимуть попит? На які ризики наражаються керівники таких підприємств, отримуючи різноманітні позики від фінансових установ? 

Найчисленніший на сьогодні улов на підконтрольній владі Луганщині бійці групи підводного розмінування Міжрегіонального центру швидкого реагування (МЦШР) м. Ромни Державної служби з надзвичайних ситуацій підняли із Сіверського Дінця поблизу села Привілля: 36 одиниць снарядів калібру 152 міліметри. А найважчою знахідкою поки що залишається снаряд «Смерч» (300 мм, 7,6 метра завдовжки), який довелося піднімати з річки Айдар біля села Передільське Станично-Луганського району. Скільки ще в річках зони АТО смертоносного заліза, не береться передбачити навіть начальник відділення групи підводного розмінування старший лейтенант Володимир Гуславський.

Наша країна має унікальний логістичний і транзитний потенціал, який потребує уваги й стимулів розвитку. Ці слова Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана пролунали на Міжнародній транспортній конференції високого рівня «Інтегровані транспортні коридори Європа — Азія». Глава уряду назвав захід однією з основних платформ для обговорення питань розвитку глобальної транспортно-логістичної мережі, які потребують ухвалення рішень на високому політичному рівні. Місцем проведення стала Одеса, оскільки Україні належить ключова роль у перевезеннях між Європою й Азією. Наприклад, максимально можливий товарообіг територією України за сприятливих для транзиту умов може досягти 300 мільярдів доларів. 

Робоча поїздка Президента Петра Порошенка у Вінницьку область видалася напрочуд продуктивною і змістовною, а не лише урочистою задля участі у святкуванні Дня Вінниці. Глава держави проінспектував реконструкцію автомобільних доріг у Вінницькій області, зокрема ділянку відремонтованої дороги М-12 Стрий — Тернопіль — Кропивницький — Знам’янка. Це частина єврокоридору, бо поєднує Західну й Східну Україну. Цьогоріч згідно з постановою уряду № 651 планують відремонтувати 5 ділянок цієї дороги в напрямку від Вінниці до кордону з Хмельницькою областю. 

Винесена на суспільне обговорення пропозиція про надання в концесію 333 об’єктів лісового господарства, які, найімовірніше, є держлісгоспами, збурила жителів багатих лісом областей, яких це нововведення насамперед стосується. Житомирщина не стала винятком, що підтверджує одностайно схвалене звернення обласної ради до вищих посадових осіб держави із закликом не допустити фактичної приватизації лісової галузі. 

Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації (КМДА), з 1 липня цього року плата за послуги щодо утримання будинків та прибудинкової території для мешканців будинків комунальної власності (без об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) чи житлово-будівельних кооперативів (ЖБК)) зросла майже вдвічі. Відтепер киянам нараховується тариф: 5,8 грн/кв. м при оплаті до 20 числа поточного місяця і 6,43 грн — після. Таке зростання цін у КМДА пояснюється тим, що багатьом комунальним підприємствам не вистачає грошей, щоб надавати необхідні послуги. Та чи дорівнює підвищення цінової політики підвищенню якості послуг, що надаються? 

...Не вірю в цілковиту дрімучість наших посадовців. Принаймні значно менше, ніж вони — в життєдайну для них дрімучість і тупість нашого народу. І річ навіть не в тім, що високий сановник послав у маси чергову безглузду сентенцію. Ми звикли до їх регулярності від самого початку незалежності. Вже навіть і сяку-таку класифікацію можна визначити. Кажуть зазвичай «У нас усе добре» — коли хочуть втовкмачити посполитим, що ті мають тішитися й тим, що мають, «Так буде краще» — коли хочуть протягти якісь хтозна-кому потрібні новації, «Самі винні» — коли результат вийшов саме той, на який розраховували можновладці, але дуже далекий від того, що презентували суспільству.