Що маємо нині? Так звану контрабанду, коли за участі, зокрема військових і правоохоронців, багато товарів потрапляє на непідконтрольну Україні територію Луганщини й далі  — у торгові мережі бойовиків. А якщо створити логістичні центри, які дають змогу людям з окупованих територій купувати товари на тиждень-два для сім’ї, для власного споживання? То було б вигідно насамперед Україні. Про це йшлося на виїзному засіданні Комітету ВР з питань запобігання і протидії корупції, яке відбулося у Сєверодонецьку. 

Облаштовують перший такий центр за допомогою міжнародних організацій на Луганщині у Новотошківському. А ось перший пішохідний пункт перетину лінії розмежування в області відкрити можна, і вирішено це зробити у Станиці Луганській. Керівник обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука заявив, що проаналізує, як той пункт діятиме.

Вплив угоди з ЄС на українську економіку, зокрема сільське господарство, експерти оцінюють по-різному. Хтось говорить про небезпеку втрати вітчизняного виробника агропродукції, а хтось — про шанс для нових можливостей. Про ризики для аграріїв розмірковують співробітники  Інституту економіки та прогнозування НАНУ. 

Час від часу в пресі з’являються повідомлення про відмови приватних перевізників безплатно перевозити бійців АТО. Географія таких конфліктів різна: Київ, Житомир, Новоград-Волинський Житомирської області, Запоріжжя. На одній з автостанцій речі інваліда АТО викинули з автобуса, на іншій водій не пустив в автобус кількох бійців, які їхали на реабілітацію. У Запоріжжі трапилося й навпаки: водій не взяв плати за проїзд із військових і дав їм грошей.

 Восьмий фестиваль сучасного мистецтва «Гогольfest», що відбувся із 17 по 27 вересня, задіяв 14 павільйонів в «Експоцентрі України». Просунуті митці знаходять такі локації, які екзальтують творчий потенціал для впливу на глядача, що звик до чогось традиційного, або для якого площини мистецтва — екзотична територія. Саме такий Влад Троїцький — беззмінний ідеолог і організатор «Гогольfest’у», найбільш брендового огляду актуального мистецтва. Хоч саме такого мистецтва не вистачає в Україні для масштабного огляду, і фестиваль презентував задосить сталих, традиційних форм.

Троїцький анонсував, що бюджет фестивалю складається на 2% з державних коштів, на 4% спонсорських, решта — за рахунок квитків. З майже 500 запропонованих подій чимало були безплатними. Найдешевший квиток коштував 20 гривень, а найдорожчий на балет Stabat Mater з Денисом Матвієнком — 500. Троїцький зекономив на волонтерській команді, яка обслуговувала фестивальні події, навчивши її сучасного менеджменту.

На гру  проти «Олімпіка» Мірча Луческу  випустив основний склад «Шахтаря». Перед матчем  Ліги чемпіонів із французьким ПСЖ відпочивав лише Шевчук,  якого замінив Ісмаїлі, а  Кучерові, якого не було в стартовому складі, швидко довелося виходити на поле замість Гладкого, щоб зацементувати захист після вилучення Ордеця.

Отож гірники більшу частину матчу проти земляків провели у меншості. Та змогли виграти: двічі відзначилися з пенальті, а ще раз — після положення поза грою. Алекс Тейшейра оформив черговий дубль, а Даріо Срна став рекордсменом чемпіонатів України, провівши свій 196-й матч у ролі капітана. Утім, аналізувати цей матч варто не лише експертам та кураторові суддівського комітету ФФУ, а й, приміром, езотерикам. 

Щоразу, простуючи Хрещатиком, згадую про окупований німцями Київ. Оскільки на цій вулиці працюю, то переживаю минуле щодня. Відчуття причетності до трагічної сторінки улюбленого міста загострюється під час бабиного літа, коли сонечко дарує перехожим останні теплі промені. Саме в цей час понад сім десятиліть тому в давньому місті над Дніпром розквартирувалися тисячі зелених мундирів.

Перехожі й не здогадуються, що в моїй уяві на якусь мить постають картини з книжок «Бабин Яр» Анатолія Кузнецова чи «Оті два роки… У Києві при німцях» Дмитра Малакова. Уже не побачимо старого Хрещатика, знищеного восени 1941 року організованою підпільниками пожежею. А до оновленої вулиці ми так звикли, що здається вона непорушною. Тодішнім киянам до першого вибуху будівлі на розі Хрещатика і Прорізної теж здавалося, що нічого жахливого не станеться, бо німці — народ культурний, а більшовики дали драла. Але вже невдовзі центральна і деякі прилеглі до неї вулиці лежали в руїнах.

Представники майже всіх політичних сил декларують бажання ухвалити законопроект щодо скасування застави для корупціонерів. У парламенті вже зареєстровано аж п’ять різних документів на цю тему, і народні обранці обіцяють розглянути їх найближчим часом. Тим паче, що до цього їх стимулюють автори електронних петицій, які у посланнях до Президента вимагають не лише позбавити хабарників можливості виходити на волю під час досудового слідства, а й посилити міру покарання за такі злочини.

Електронна петиція до Президента України Петра Порошенка про збільшення міри покарання державних службовців за хабарництво зібрала понад 29 тисяч підписів.

Щороку від раку помирає сто тисяч українців. Часто останні дні цих людей проходять у невимовних муках. Є чимало й інших хвороб, які супроводжуються сильними болями. Людство давно знайшло способи полегшити такі страждання, але шлях відповідних медичних препаратів до українських хворих виявився довгим та звивистим. Забезпечення доступу до знеболення важкохворих (не лише онкологічних) пацієнтів в Україні відкрила постанова Кабінету Міністрів №333, яка значно спрощує систему обігу контрольованих речовин у закладах охорони здоров’я. ЇЇ ухвалили ще у травні 2013 року. А ось наказ МОЗ №494 «Про деякі питання придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я», який забезпечує реалізацію постанови №333, з’явився лише на початку серпня цього року.

«Завдяки наказу № 494 система обігу підконтрольних препаратів в Україні стала однією з найдемократичніших на пострадянському просторі.  Норми, затверджені в ньому, визнають право лікаря на самостійне прийняття рішень щодо надання допомоги пацієнтам та забезпечують їхні права  на доступ до якісного знеболення», — заявила менеджер програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Ксенія Шаповал.

Менш ніж за місяць в Україні має розпочатись опалювальний сезон, отже, люди вже готуються платити за комунальні послуги в рази більше, ніж улітку. Щоб це не вдарило боляче по гаманцях найбільш соціально незахищених, уряд вніс додаткові зміни у порядок нарахування субсидій за житлово-комунальні послуги.

— Зроблено кроки до виправлення ситуації в разі, якщо з певних причин субсидії людям або не призначали взагалі, або для цього слід було пройти тривалу і дуже складну процедуру, — повідомив на брифінгу в Кабміні заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін. 

Міністерство освіти і науки планує підвищити вимоги до іноземних студентів. «Ці студенти  важливі для нас, тому що привозять кошти й витрачають їх в Україні за приблизними підрахунками, стільки, скільки в бюджеті виділяють на освіту. Посли тих країн, з яких найбільше приїздять ці студенти, переживають за  якість освіти, й зокрема лунають побажання, що іноземців  також  треба підбирати, тобто ми не повинні брати  будь-кого. На жаль,  останніми роками склалася практика, що  в нас може навчатися  будь-який іноземний студент,  який просто платить гроші», — сказав журналістам на брифінгу міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Із ситуацією,  показовою щодо  проблем з іноземними студентами, МОН стикнулося зокрема  під час перевірки одного з регіональних вишів —  Черкаського державного технологічного університету. Там навчається приблизно півтисячі іноземців,  з них близько 300 — заочно.