Представники майже всіх політичних сил декларують бажання ухвалити законопроект щодо скасування застави для корупціонерів. У парламенті вже зареєстровано аж п’ять різних документів на цю тему, і народні обранці обіцяють розглянути їх найближчим часом. Тим паче, що до цього їх стимулюють автори електронних петицій, які у посланнях до Президента вимагають не лише позбавити хабарників можливості виходити на волю під час досудового слідства, а й посилити міру покарання за такі злочини.

Жодних поступок не повинно бути

Електронна петиція до Президента України Петра Порошенка про збільшення міри покарання державних службовців за хабарництво зібрала понад 29 тисяч підписів.

«Для осіб, які здійснюють державну діяльність (депутати, голови сільських та міських рад, судді, прокурори, органи правопорядку, органи контролю, митники тощо), пропоную збільшити покарання за хабарництво. Для вищих керівних посад обов’язково конфіскація майна і 20 років в’язниці без права помилування», — йдеться в тексті петиції.

На розгляді глави держави перебуває й петиція про скасування грошової застави для корупціонерів, яка зібрала понад 32 тисячі підписів.

На потребі ухвалення такої законодавчої норми Президент уже неодноразово наголошував, закликаючи парламент розглянути відповідний законопроект. За його словами, потрібно позбавити можливості корупціонерів, яких взяли на гарячому, з усіма доказами, виходити під заставу. Але поки що депутати, які публічно демонструють підтримку такої ініціативи, так і не перейшли від слів до діла. Хоч і підготували на цю тему вже не один документ.

Наприклад, законопроект №2324а-1 пропонує унеможливити застосування запобіжного заходу у вигляді застави до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у скоєнні корупційних злочинів. Перелік таких злочинів не уточнюється.

Законопроект №2324а-4 розширює перелік злочинів, до підозрюваних або обвинувачених у скоєнні яких не застосовується запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави. Серед них зокрема й нецільове використання бюджетних коштів в особливо великих розмірах. Також до переліку ввійшли: перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, контрабанда, вчинена службовою особою з використанням службового становища, незаконне збагачення осіб, що займають відповідальне або особливо відповідальне становище.

«У демократичній країні не може бути такого, щоб високопоставлена особа, яку спіймали на хабарі або з кабінету якої було вилучено величезні суми гривень, доларів, євро і коштовності, суд потім відпускав під заставу. Це алогічно. Ми повинні поставити крапку в такій суддівській практиці», — вважає народний депутат Андрій Артеменко.

Долучився до вдосконалення застосування застави за скоєння корупційних злочинів і Кабінет Міністрів. Проект закону, який було внесено ще навесні, пропонує підвищити гарантії неминучості покарання для осіб, які скоїли корупційні злочини, уникають покарання, ховаючись від слідства і суду через застосування застави. А також встановити, що до корупціонерів за злочинні діяння з найвищою суспільною небезпекою застосовуватимуть запобіжний захід виключно у вигляді тримання під вартою. До таких злочинів належатимуть привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм становищем, якщо воно вчинене в особливо великих розмірах, прийняття пропозиції, обіцянка або одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, незалежно від розміру такої вигоди.

Право сили чи сила права?

Кримінальний процесуальний кодекс називає тримання під вартою виключним кроком. До 2012 року, коли правоохоронці почали працювати за новим кодексом, була чинною радянська норма «нехай людина посидить, а вину слідство знайде». Тоді тисячі людей роками сиділи в СІЗО без вироку. «Рекордсмен» провів у СІЗО без вироку понад десять років.

Наводячи такі приклади, юристи підкреслюють, що слідство просто не готове працювати з новими правилами, збирати нову доказову базу для суду протягом двох місяців. І практика, коли людину спочатку «закривали», а потім змушували її до зізнання, може повернутися. За словами юриста Олексія Щербинського, запідозрити в корупції можна не тільки високопоставленого чиновника, а й звичайного бухгалтера або керівника невеликого підприємства. Тобто завтра у разі неможливості застосування до підозрюваних у скоєнні корупційних злочинів застави, з метою тиску на бізнес або конкретної людини в СІЗО може виявитися будь-хто.

«Крім того, скасування застави взагалі суперечить європейському законодавству, — вважає юрист. — У результаті ми можемо отримати сотні позовів до Європейського суду з прав людини».

На переконання першого заступника міністра юстиції Наталії Севостьянової, незважаючи на наявність застави в законодавстві європейських країн, в Україні в нинішніх реаліях необхідно відмовитися від застави для корупціонерів. «Усі, хто отримував мільйонні, якщо не мільярдні хабарі, звичайно, заплатять без проблем заставу і вийдуть на свободу, а потім десь загубляться. Для забезпечення ефективної боротьби з корупцією в Україні я вважаю за необхідне ухвалення цього закону», — зазначила Наталія Севостьянова.

Начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Києві Олександр Терещук також виступає проти застосування застави як альтернативного запобіжного заходу для підозрюваних у корупційних правопорушеннях.

«Позитивно ставлюся до альтернативного запобіжного заходу, але за корупційні дії альтернативи не повинно бути», — підкреслив він.

За його словами, альтернативний запобіжний захід може бути хіба що для підозрюваних у підробленні документів або крадіжці.

А доки у суспільстві триває обговорення цього питання, депутати вкотре обіцяють поставити на розгляд відповідні законопроекти. Дотримаються вони обіцянки чи й надалі просто піаритимуться на цій темі, покаже вже найближчий пленарний тиждень.