Після ухвалення парламентом постанови «Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади», за яку проголосувало 265 народних депутатів, сталася страшна кривава трагедія. І жорстока бійня, здається, трохи відвернула увагу від того, що відбулося під куполом. Ми бачили, як неспокійно було під час голосування. Як і те, що відбулося після. Нагадаю, «Самопоміч», яка не голосувала за постанову, виключила зі своїх лав 5 парламентаріїв, які висловилися «за». Лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко повідомив, що його фракція виходить із коаліції й переходить в опозицію. І емоції, й дискусії ще вирують, зумовлені різним, подекуди зовсім протилежним баченням ситуації. Багато чого зумовлено тим, що разом зі змінами до Конституції потрібно ще ухвалити деякі закони, які врегульовуватимуть те чи інше її положення. Законів, навіть їх проектів, ще немає. Багато фахівців зауважує, що саме відсутність дає підстави до різного сприйняття і трактування проголосованих положень. 

Врегулювання ситуації на Донбасі містить багато складових. Ми часто оперуємо мінськими угодами, «нормандським форматом», героїзмом і стійкістю наших бійців на лінії зіткнення. Між тим, є робота, яка триває майже постійно, але чомусь часто залишається за лаштунками інтересів широкого загалу. Йдеться про механізм Тристоронньої контактної групи, на який покладається чимало надій стосовно примирення. 

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити ще на півроку санкції проти російських компаній та приватних осіб, які підривають територіальну цілісність та суверенітет України. 

Створена після Першої світової війни Версальська система не забезпечила мирного співіснування країн Європи. Німеччина прагнула реваншу за поразку в Першій світовій війні. Фашистські режими (з італійської fascio — «пучок», «зв’язка», «об’єднання»), що існували в Італії (1922—1943 рр.) та в Німеччині (1933—1945 рр.), разом з імперіалістичною Японією прямували до світового панування. 

Колишній регіонал, автор «диктаторських законів» і екс-голова Черкас Володимир Олійник в інтерв’ю російському виданню «Медуза» зізнався, що сумує за минулим, коли він міг сам ходити на базар. «Для мене буде найбільше щастя, коли я вийду на Золотоніський ринок, куплю сала, і всі скажуть мені «дякую». Хочу почути просте людське «дякую»… 

Пам’ятаєте відому дитячу пісеньку: «Що нам дім побудувати — намалюєм й будем жити». Наївним дітям вірити в це можна, а ось дорослим слід знати, що зводити будинок на земельній ділянці, яка не відведена належним чином, без відповідного документа, що дає право виконувати будівельні роботи, без належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил, заборонено. 

Перший день нового навчального року Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк провів у робочій поїздці Одещиною. Звичайно, не обійшлося без урочистостей. Тільки не в середній школі, а в місцевій військовій академії. Цього року туди на перший курс вступили 132 учасники антитерористичної операції, які вирішили продовжити кар’єру військовослужбовців на вищому професійному рівні. Для них День знань у країні, за влучним висловом глави уряду, став днем військових знань. І саме завдяки їхнім зусиллям свято вдалося для дітлахів усієї країни.   

Загиблих внаслідок подій біля Верховної Ради 31 серпня військовослужбовців Національної гвардії буде нагороджено орденом «За мужність». Про це Президент Петро Порошенко розповів під час відвідання постраждалих бійців у госпіталі МВС. 

Криваві події біля Верховної Ради, що супроводжували ухвалення змін до Конституції, викликали бурхливу реакцію у всьому нашому суспільстві та за межами України. Буквально одразу після завершення протистояння керівників силових структур і главу уряду зібрав у себе Президент. Разом з обуренням Петро Порошенко поставив вимогу ретельно вивчити обставини того, що сталося, знайти організаторів та поінформувати суспільство про винних у застосуванні сили та бойової зброї під час акції під парламентськими стінами. 

Міністерство фінансів і комітет кредиторів наприкінці серпня оголосили про досягнення угоди з реструктуризації суверенних єврооблігацій України. Вона сприяє зменшенню боргу з приблизно $19,3 мільярда до $15,5 мільярда (на $3,8 мільярда).