Після ухвалення парламентом постанови «Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади», за яку проголосувало 265 народних депутатів, сталася страшна кривава трагедія. І жорстока бійня, здається, трохи відвернула увагу від того, що відбулося під куполом. Ми бачили, як неспокійно було під час голосування. Як і те, що відбулося після. Нагадаю, «Самопоміч», яка не голосувала за постанову, виключила зі своїх лав 5 парламентаріїв, які висловилися «за». Лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко повідомив, що його фракція виходить із коаліції й переходить в опозицію. І емоції, й дискусії ще вирують, зумовлені різним, подекуди зовсім протилежним баченням ситуації. Багато чого зумовлено тим, що разом зі змінами до Конституції потрібно ще ухвалити деякі закони, які врегульовуватимуть те чи інше її положення. Законів, навіть їх проектів, ще немає. Багато фахівців зауважує, що саме відсутність дає підстави до різного сприйняття і трактування проголосованих положень.

Бракувало дискусій і обговорень

Народний депутат Альона Бабак («Самопоміч») зауважила «Урядовому кур’єру», що проблеми спричинило зокрема ще й те, що не було публічного обговорення документа. «Було рішення, прийняте конституційною комісією, і підготовлений текст роздали депутатам за 15 хвилин до голосування. Не дискутували питань, які були предметом незгоди. У нас є запитання до кожного пункту. Наприклад, відкриваєш 118-ту статтю змін до Конституції, що стосується префектів, і відразу, з першого речення, починаються запитання. Що вони робитимуть, як діятимуть стосовно місцевого самоврядування, як відповідатимуть за державні програми? Все потребувало хоч якогось обговорення».

Деякі експерти також поділяють таку думку. Політолог радник дирекції Інституту стратегічних досліджень Олексій Полтораков зауважує: «Багатьох помилок припустилася Верховна Рада, особливо ті фракції, які сьогодні висловлювали одне бачення, завтра презентували інше, в коментарях — третє. Певної помилки припустився і Президент: недостатньо аргументовано доніс потребу ухвалення цих законодавчих актів, до того ж він процес пояснення здійснював в умовах певного цейтноту. Тобто не було належної роботи — роз’яснень, дискусій з експертами. Обмежилися напівформальним діалогом із Конституційним судом і з європейським співтовариством».

Хоч такі думки поділяють не всі. Так, народний депутат Роман Заставний у коментарі «Урядовому кур’єру» зауважив: «Не менш як півроку депутати, які хотіли взяти участь в обговоренні, могли спілкуватися з цього приводу: ходити на засідання Конституційної асамблеї та погоджувальні ради. Якщо бути об’єктивним до кінця, то ми майже два місяці були на канікулах. За цей період можна було вивчити зміни».

Невизначені особливості

Одне з майбутніх нововведень до Конституції, навколо якого найбільше ламалося списів і яке викликало найбільше дискусій та різночитань, стосується Донбасу. У проголосованому проекті змін цей пункт звучить так: «особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом».

Віце-спікер парламенту Оксана Сироїд перед початком засідання Ради зауважила: «Ми категорично не сприймаємо запровадження особливого порядку чи  статусу для окупованих територій, вони вже мають особливий статус — це статус окупованих територій».

У соцмережах посипалися повідомлення із проханнями: розкажіть, що містить цей додатковий закон. Люди хочуть розібратися.  Втім, як пояснив «Урядовому кур’єру» народний депутат Роман Заставний, ці закони (і не тільки щодо зазначених територій) ще належить ухвалити.

«У проекті змін до Конституції передбачено ще ухвалення кількох законів, — зауважив він. — Багато галасу було, що префектам надаються величезні повноваження. Але ж ми зараз навіть не говоримо про якісь повноваження префектів. Це тільки узагальнено описано. Наступний крок — голосування конституційної більшості, це не раніше, ніж через 3—4 місяці, і одночасно розроблення законів, які регулюватимуть відповідні функції. Моє особисте бачення: закони треба буде ухвалювати на підтвердження змін до Конституції за умови, якщо Верховна Рада набере 300 голосів і ухвалить їх. Найбільша проблема, яка й виникла навколо голосування проекту змін до Конституції, — наближення місцевих виборів, напередодні яких деякі політсили обрали для себе протестну роль, щоб завоювати симпатії виборців».

Спікер парламенту Володимир Гройсман на брифінгу уточнив, що Верховна Рада має ухвалити законодавчі акти для розвитку оновленої Конституції після ухвалення змін до Основного Закону впродовж двох років. Зокрема закон про префектів, про місцеве самоврядування, про службу в органах місцевого самоврядування, про державну службу тощо. Він наголосив, що зміни до Конституції вносять відповідно до законодавства, демократично, відкрито і прозоро, і піддав критиці позицію опонентів децентралізації.

Чи знайдуть 300 голосів?

Альона Бабак висловила занепокоєння: «Представники «Народного фронту» сказали, що вони проголосують вдруге фактично за ці самі положення, якщо до другого читання в парламент надійдуть закони, які уточнюватимуть повноваження префектів, будуть внесені зміни до закону про місцеве самоврядування тощо. Але що читатиму в законі, якщо мені вже в Конституції написали, що префект відповідатиме за виконання державних програм? А до чого тоді центральні розпорядники коштів, такі, як міністерства, що є виконавцями державних програм? Вписати в закони можна будь-що. Але в Конституції буде написано так, як написано. І вже до другого читання нічого змінити не можна».

Однак Роман Заставний не впевнений, що ці зміни ухвалять. «У парламенті з такою політичною напругою, з таким великим бажанням політиків здобути якусь хоч маленьку електоральну перевагу над іншою політичною силою, не враховуючи, наскільки це потрібно державі загалом, — з цього приводу в мене глибокі сумніви».

Однак Володимир Гройсман сподівається, що зміни ухвалять. «Я переконаний, що є можливості для діалогу. Докладатиму всіх зусиль, щоб боротися за кожен голос, за кожного представника коаліції», — заявив спікер парламенту.

Тож стежитимемо, як розвиватимуться події навколо законопроекту. Головне — щоб кінцевий результат був на користь Україні, а не вузькопартійним інтересам. І щоб більше не сталося такої трагедії, як під час першого голосування.

ТОЧКА ЗОРУ

Олексій ПОЛТОРАКОВ, 
політолог, радник дирекції Інституту  стратегічних досліджень:

— Патова ситуація склалася навколо донецької проблеми, донецького синдрому. У нас немає консенсусного бачення того, що вийде з Донбасом, за якою моделлю здійснюватиметься з ним діалог і за якою моделлю розбудовувати Донбас як частину України.

ДУМКА ФАХІВЦЯ

Анатолій ТКАЧУК, 
директор з науки і розвитку Інституту 
громадянського суспільства:

— Без внесення змін до Конституції можна було здійснити першу частину децентралізації влади — провести децентралізацію на рівні громад, створити повноцінні великі райони і започаткувати реальні повноваження органів місцевого самоврядування. Натомість на обласному рівні без змін до Конституції зробити це неможливо. Як і неможливо без змін до Основного Закону вирішити питання територіального устрою нинішнього Донбасу.

ПРОГНОЗ ПОЛІТОЛОГА

Юлія ТИЩЕНКО, 
керівник Програми підтримки демократичних
 процесів Українського незалежного центру політичних досліджень:

— Якщо говорити про політичний бік справи, тема децентралізації (і не тільки тема особливостей самоврядування) буде однією з провідних під час місцевих вибрів. Її використовуватимуть різні політичні сили.