Майже 200 000 осіб. Саме стільки українців офіційно отримали тимчасовий захист у Великій Британії. Це набагато менше, ніж прийняли Польща (понад півтора мільйона) та Німеччина (майже мільйон), але цифри все-таки вражають. 

Ми намагалися з’ясувати, які плюси та мінуси перебування у Британії виокремлюють для себе українські біженці й чи налаштовані вони повертатися. Для цього розглянемо приклади трьох матерів, які виїхали в цю країну заради безпеки дітей. 

 Президент України
призначив

 Торік у Львові на базі Першого територіального медоб’єд­нання відкрили Національний реабілітаційний центр «Незламні», який визначив для себе три головні завдання: рятувати, протезувати та реабілітувати людей. За підсумками минулого року тут пройшли лікування понад пів мільйона пацієнтів, з них майже 11 тисяч поранених українців, 80 тисяч внутрішньо переміщених осіб і 350 дітей. Це одна з найбільших медичних установ у країні, до складу якої входять дві дорослі й одна дитяча лікарня. Серед напрямів роботи — хірургія, зокрема реконструктивна, ортопедія і травматологія, протезування, фізична й психологічна реабілітація. Доправляють сюди також тих, хто зазнав опікових травм.

 У вступному слові перед черговим засіданням уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що питання безпеки буде одним із пріоритетних ще багато років і після завершення війни, тому Кабінет Міністрів уже формує нові підходи в ньому. 
Ухвалення урядом на засіданні Концепції безпеки закладів освіти Прем’єр прокоментував так: «Ідеться не лише про розбудову сучасних комфортних укриттів. Концепція передбачає нові підходи до пожежної безпеки, охорони шкіл із залученням відповідних підрозділів поліції, нові підходи до пропускного режиму, відеоспостереження, інклюзивності. Концепція дасть змогу впроваджувати чіткі алгоритми дій у разі небезпеки, додаткове навчання для вчителів та учнів, як діяти в різних ситуаціях. Хочемо, щоб наші діти продовжували навчання в максимально безпечному просторі».

 Війна росії проти України, яка розпочалася в лютому 2022 року, позначилася на загальному процесі виконання країнами-членами Ради Європи рішень Європейського суду з прав людини. До такого висновку дійшли  автори щорічного звіту Комітету міністрів РЄ щодо нагляду за виконанням вироків та рішень ЄСПЛ за 2022 рік, який було оприлюднено цього тижня.  Попри те що російське вторгнення справило руйнівний вплив передусім на Україну, в РЄ позитивно оцінюють дії української влади, яка 2022 року «працювала над наглядом за виконанням рішень, винесених проти України, в надзвичайно складних умовах, демонструючи відданість системі Європейської конвенції з прав людини».

 «Війна обов’язково закінчиться нашою перемогою. Інакше не буде», — переконаний секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій ДАНІЛОВ. В інтерв’ю Укрінформу він розповів про боротьбу України з російською федерацією, участь у війні російських агентів та представників Української православної церкви московського патріархату, часткову зміну планів росії щодо державного перевороту в Молдові, роботу над новою редакцією Стратегії деокупації Автономної Республіки Крим, а також оцінив заяви президента російської федерації володимира путіна щодо ймовірного розміщення ядерної зброї на території республіки білорусь.

 У місті Бахмут на Донеччині, яке тривалий час безуспішно «визволяють» рашисти, тепер уже немає жодного вцілілого будинку. Там, де в мирний час жили понад 80 тисяч людей, досі залишається близько 2 тисяч. Одне з найбезпечніших місць — підвал, де діє пункт незламності. Туди навідуються містяни, щоб отримати привезені військовими продукти, харчування, воду, медикаменти та примірники місцевої газети «Вперед». 

 Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) передав Україні 70 автомобілів для надання медико-соціальної допомоги родинам з дітьми до трьох років у межах програми «Турбота з народження вдома».

Машини отримають 65 центрів надання первинної медико-санітарної допомоги в 11 областях, повідомляє Укрінформ.

 «Жовто-сині та біло-червоні — ці чотири кольори міцніші за ворожий триколор. Україна і Польща пліч-о-пліч у всьому. Немає більше таких моментів, коли ми були б порізно, не об’єднані. Українські й польські серця б’ються за одну свободу, за обопільну незалежність, за Європу — спільний дім. І ми переможемо!» — такими словами Президент Володимир Зеленський описав у телеграмі свої емоції від виступу перед українською та польською громадами на площі Королівського замку у Варшаві в межах візиту до Польщі.

 Усталилася думка, що цифровізація здатна вивести країну на новий рівень розвитку. Чи є для цього достатньо підстав і як вдається рухати цю справу на Закарпатті, кореспондент «Урядового кур’єра» дізнавався в заступника голови обласної військової адміністрації Олександра ПАЦКАНА.