Постанова Кабінету Міністрів України  від 16 вересня 2015 р.  № 731

Закон України  від 17 вересня 2015 року № 704-VIII

За останніми даними Міністерства соціальної політики, кількість внутрішньо переміщених осіб вже досягла майже півтора мільйона. Рятуючи своє життя та родини, залишивши часто зруйновані вщент домівки, ці люди поїхали від війни шукати кращої долі на підконтрольні Україні території. Хоча й не зовсім рівномірно, вони розселилися по всіх областях.

Проте побутує думка, що більшість із них оселилася саме у містах — у мільйонниках або трохи менших, і категорично не бажає їхати жити і працювати в село. Але не треба бути професійним економістом, щоб зрозуміти: саме в селі знайти житло простіше й дешевше. А якщо докласти зусиль до навіть невеличкого городу, то можна мати власні овочі й фрукти. Проте з роботою в селі складніше, ніж у місті. Зазвичай вона важка і не дуже оплачувана.

«Нехай зрозуміє кремлівська тварина, що Маріуполь — це Україна!» Такий дошкульний сучасний місцевий фольклор — одне з багатьох свідчень чіткої проукраїнської позиції приморського міста, яке перетворилося на неприступний форпост. Певна річ, у цьому маріупольцям  допомагає вся країна. От і проведення тут ХІV Всеукраїнського фестивалю «Червона рута» стало помітною суспільно-політичною подією і важливою допомогою  для підтримки національного духу та культури на сході України.

На Донеччині позивні «Червоної рути» збирають глядачів не вперше:  у далекому 1993 році популярний фестиваль приймав Донецьк. Нині Маріуполь став найпершим містом у державі (не обласним центром), де він відбувається. Тому міський голова  Юрій Хотлубей закономірно підкреслив, що приймати такий масштабний всеукраїнський фестиваль це велика честь для Маріуполя. «Хочу висловити вдячність усім вам — мужнім людям, які незважаючи на різноманітні тривожні повідомлення, приїхали до нашого міста», — звернувся він до організаторів і учасників музичного дійства. 

Як Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг уперше прибув із робочим візитом в Україну. І вперше за всю історію нашої незалежності засідання Ради національної безпеки і оборони відбувалося за участі поважного іноземного гостя. У закритій частині заходу Петро Порошенко представив делегації Організації Північноатлантичного договору беззаперечні факти російської агресії на українському сході.

У присутності представників ЗМІ сторони підписали угоду про статус представництва НАТО в Україні, дорожню карту партнерства у сфері стратегічних комунікацій (там прописано погоджені дії у протистоянні агресії проти країн Альянсу), спільну декларацію щодо посилення оборонно-технічного співробітництва України з НАТО (в ній означено конкретні кроки країн-членів Альянсу).

Третій день на анексованому півострові можна почути радіо «Крим. Реалії» — спільний проект Радіо Свобода та Українського радіо. Це дві щоденні півгодинні програми, які транслюють на частоті 549 кГц.

«Це другий етап відновлення кримського радіомовлення, яким займалося Міністерство інформаційної політики», — повідомив на брифінгу член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський.

Протягом року Асоціація підприємств авіаційної галузі (АПАГ), за словами її голови Миколи Марченка, бореться проти монополізму компанії МАУ (Міжнародні авіалінії України) на ринку авіаперевезень. Слід нагадати, що АПАГ таки домоглася звільнення голови Державіаслужби Дениса Антонюка, якого асоціація вважала людиною від МАУ, адже він пропрацював певний час у цій компанії і, на думку керівників АПАГ, лобіював її.

Майже рік, як сім’я Постнових переїхала на Черкащину, до села Білозір’я, що неподалік від обласного центру. Змінити місце проживання змусила окупація. Не в силі більше жити в захопленому бандитами Торезі, вирішили перебратися на центральну Україну. У селі, де придбали сякий-такий будиночок, їх зустріли привітно. Нашвидкуруч відремонтували помешкання й почали обживатися.

Для людей з обмеженими фізичними можливостями фізкультура і спорт — не лише один із способів реабілітації, а й повернення до повноцінного життя, демонстрація активної життєвої позиції. Завдання ж структур, покликаних опікуватися цими людьми, — знайти такі форми організації фізкультурно-спортивної роботи, які відповідали б їхнім фізичним та суспільним потребам і заохочували цих людей до занять. Одна з таких форм роботи — Всеукраїнська спартакіада серед інвалідів праці «Сила духу». Цього року такий захід відбувся вже втретє. Про його організацію та проведення розповідає директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, голова організаційного комітету та засновник спартакіади Валерій АКОПЯН.

Шостий чемпіонат світу з багатоборства тілоохоронців «Бодігард-2015» відбувся в Києві. З урочистостями його відкривали на території Хрещатого парку поряд з аркою Дружби народів. Цього разу досягнення у професійно-прикладному виді спорту продемонстрували в показовій формі 13 команд із шести країн. Після того як державні прапори України, Болгарії, Грузії, Румунії, Молдови й Швеції здійнялися вгору, конкурсанти в ошатних костюмах і темних окулярах вирушили до майданчика проведення турніру під команду: «Праворуч! Кроком руш!»

Організували захід представники управління державної охорони України, Міністерства молоді та спорту, фізкультурно-спортивного товариства «Динамо», Міжнародної федерації тілоохоронців та Державної служби охорони. Дав старт чемпіонатові міністр молоді та спорту Ігор Жданов: «Висловлюю щиру повагу всім, хто, ризикуючи життям і здоров’ям, виконує надзвичайно важливу роботу із забезпечення стабільності й відчуття безпеки в суспільстві.