Котел для обігріву вагою близько 700 кілограмів, який працює на пелетах, розпалили просто на подвір’ї споруди, де проходила виставка «Енергоефективність. Енергозбереження-2015». Жовтогаряче полум’я найкраще рекламувало можливості зробити свій дім теплим навіть у люті морози лютого та без природного газу, ціни на який тепер кусаються. Таку виставку в Сєверодонецьку влаштували вперше, і що особливо важливо — в умовах воєнних дій поблизу. 

Днями у Гарвардському університеті відбулася ювілейна церемонія вручення Шнобелівської  премії. Названу також Антинобелівською, її присуджують за найсумнівніші, абсурдні і, на перший погляд, даремні наукові досягнення. Утім, винаходи, що спершу викликають  лише усмішку, згодом змушують замислитися. Можливо,  в цьому і полягає  своєрідний престиж пародії на найпрестижнішу міжнародну наукову відзнаку. 

Головне завдання вітчизняних лісівників на сьогодні — відновлення лісистості на території країни до 15%. Це аксіома, і всі, хто має до цього стосунок, над цим працюють. А найактивніше, як стверджує статистика, — полтавці. За офіційними даними, на Полтавську область припадає 80% посаджених у лісостеповій зоні лісів. А в лісостепову зону входять повністю або частково десять областей, це 34% території України. Полтавці висаджують ліс на схилах, солонцях і землях, не придатних для використання в аграрному виробництві. Тільки за останні п’ять років в області таких лісів посаджено 6 тисяч гектарів, а з 2005-го — майже 11 тисяч. Як їм це вдається, напередодні свого професійного свята розповідає начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства заслужений лісівник України Юрій ТАРАНЕНКО. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Свою долю написав сам

Від трудового досягнення — до стахановщини

Оскароносний українець

Наприкінці літа, за три дні до кривавого понеділка під Верховною Радою, скликаю сільських сусідів на обід — річні поминки по батькові. Хвіртки залишаю відчиненими, якщо доведеться тікати від злих псів. Але на відвідинах третього чи четвертого подвір’я розумію, що даремно так переймаюся — ці люди собак не тримають. 

Українська поетеса Надія Галковська називає себе екстравертом. І це відповідає дійсності: вона контактна, рухлива, приязна. Втім, завважує, що при цьому має особисту територію, куди допускає небагатьох людей. Це, приміром, її маленька затишна квартирка, яка зберігає старовинні родові речі і нагадує музейну кімнату. Та для читачів «УК» мисткиня зробила виняток, запросивши кореспондента до своєї надзвичайно колоритної оселі, й охоче відповіла на запитання. Перше з них, звісно, прогнозоване — про всім відому й улюблену українцями пісню «Козачка», яку написала з композитором Миколою Збарацьким. 

Нині на українському ринку цукру та цукрових буряків встановлено мінімальну ціну, нижче за яку виробникам заборонено відпускати продукцію. За порушення податківці стягуватимуть штраф. Відповідні норми прописані в Законі № 758-XIV «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» від 17.06.1999 року. Мінагрополітики ініціював їхнє скасування, підготувавши законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування мінімальних цін на цукор і цукровий буряк». Кабмін підтримав ініціативу. Останнє слово — за парламентом. 

У четвер в сесійній залі парламенту монітор системи «Рада» нагадував ваги. Праворуч на них була доля країни, а ліворуч лягли чотири законопроекти й одна постанова. Перевагу зафіксовано. Україну від фінансової катастрофи врятовано. Попри розбіжності в думках, нещадну критику, спрямовану на урядову ложу, народні депутати не ризикнули натиснути кнопку «проти» стосовно цих документів. Дискусії тривали близько трьох годин, а голосування — не більше п’яти хвилин. Одразу після цього відбудеться списання 3,8 мільярда доларів боргу. 

За час, коли нога російського агресора ступила на українську землю, коли на сході нашої країни почалася антитерористична операція, відбулося багато змін, які полягали передовсім у переоцінці цінностей, у сприйнятті людьми того, що поряд з нами. Звикнути до того, що навколо побільшало скалічених боями співвітчизників, неможливо. Можна хіба змиритися і допомагати всім разом хто чим може.

Ділянка траси, що пролягає від Києва до Чопа, привела нас майже на вершечок Карпатського вододільного хребта, який відокремлює Закарпатську область від Львівської. Саме в цьому місці, в селі Нижні Ворота Воловецького району, розташовано гірський підрозділ Закарпатської обласної сільськогосподарської дослідної станції.