Автобуси — це те, що треба щодня. Увага до галузі, значущої соціально та економічно, має бути постійною. Так ніби і є. Уся країна помережена маршрутами, а віт­чизняні машинобудівники виробляють кілька марок автобусів, щоб оновлювати рухомий склад. За великим рахунком, серйозна проблема ніби одна: на практиці врегулювати питання відшкодування за перевезення пільгових категорій громадян.

20 жовтня 2009 року тодішній Президент Віктор Ющенко підписав указ «Про День визволення України від фашистських загарбників», яким фактично узаконив фальсифіковану його попередником Леонідом Кучмою хронологію завершення бойових дій на території нашої Вітчизни у роки Другої світової війни.

29 жовтня в Маріуполі розпочнеться інвестиційний форум RE: think. Invest in Ukraine. Президент України вже назвав його «стратегічним заходом не лише для регіону, а й України в цілому», бо «сьогодні питання залучення інвестицій на Донбас одне з пріоритетних для держави».

Європейські політики й експерти уважно стежать за подіями в Україні. Кожен крок нової української влади не проходить повз їхню увагу. Протягом останніх тижнів особливо широко тут обговорювали план мирного врегулювання на Донбасі за так званою формулою Штайнмаєра. Хоч у Брюсселі схвалюють прагнення Києва знайти врегулювання збройного конфлікту на сході, застерігають, що наміри Москви на цих переговорах можуть бути трохи іншими.

Недавно відбулася начебто суто локальна і не надто цікава для загалу, хоча насправді доволі знакова подія. Підприємство з переробки насіння соняшнику залучило до себе як інвестора болгарську компанію, що виробляє устаткування для цієї самої переробки.

Мабуть, немає в нашій країні інтер’єру, де на чільному місці не стояла б кераміка. Її передають у спадок, купують у галереях і на ярмарках або створюють власними руками згідно з уявою та творчим хистом. Саме кераміка стала тим матеріалом, який доніс до сучасності досвід поколінь. Доступна глина стає у фахових і творчих руках метафізичним матеріалом.

Чергові спроби нарешті домогтися повного припинення вогню і розведення військ на Донбасі знову безуспішні. Точніше, ці зусилля вже вкотре стали ілюстрацією багаторічного ходіння по колу. А чого ж ви чекали? Бо йдеться про двостороннє спільне виконання певних домовленостей. А представники протилежної сторони по той бік лінії розмежування — абсолютно не ті персони, які виконують хоч частину з того, що підписують.

Ситуація у Лугинському районі Житомирщини, де вчителі перекрили міжнародну автотрасу Київ — Ковель — Ягодин (Варшавську), вимагаючи погасити борги із зарплат, набула всеукраїнського розголосу. За словами освітян, з ними не розрахувалися ще навіть за серпень. Чиновники ж розповідають, що проблему зумовила помилка — 5,5 мільйона гривень — під час обчислення належного ОТГ обсягу освітньої субвенції з держбюджету, яку ось-ось виправлять, і велика кількість малокомплектних шкіл.

Цьогоріч у жовтні погода внесла непередбачувано тривалі й неприємні корективи в роботу транспортної галузі країни. Тумани додали клопотів наземним і повітряним перевізникам. Автошляхи України в деяких регіонах на певний час стали непроїзними, змушуючи водіїв на узбіччях чекати кращої видимості. Аеропорти переносять, а то й скасовують авіарейси. Від погодних примх не застраховані й звичайні громадяни, і перші особи держави. Так,  через затримку авіарейсу на Чернівці робочу поїздку Прем’єр-міністра Олексія Гончарука на Буковину було розпочато з відчутним запізненням.

Якщо спробувати уявити протяжність мереж і водогонів, що їх обслуговують працівники комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» на Луганщині, то це буде лінія через усю країну, від краю до краю. Та особливість цього водогону в тому, що попаснянські комунальники навіть під час артобстрілів не залишали насос­ної станції. За словами головного інженера Попаснянського водоканалу Сергія Алексєєва, цю насосну станцію обстрілювали тричі. Та вона й досі в строю.