-
«Було лише три хвилини на збори»
За сім кілометрів від північної околиці Києва лежить село Мощун. У лютому — березні 2022 року воно зупинило елітні рашистські десантні та війська морської піхоти, що рвалися до столиці України. Окупанти, які переважали захисників Мощуна в живій силі й техніці, наштовхнулися на героїчний опір місцевих тероборонівців, 80 воїнів (фактично одна рота солдатів) 72 окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців, артилеристів 128 гірсько-штурмової бригади, спецпризначенців, нацгвардійців та бійців «Азову».
-
Захист довкілля — справа спільна
Агресорка-окупантка росія вбиває українців, вбиває і природу України. Мільйони гектарів лісу спалено обстрілами російських терористів. Забруднено атмосферу від спричинених обстрілами пожеж на нафтобазах, хімічних підприємствах тощо. Мільйони загиблих тварин на суходолі та у воді. Десятки затоплених вугільних шахт. Майже 200 тисяч гектарів української родючої землі (це як половина території Японії, півтори Греції чи дві площі Австрії) забруднено мінами й снарядами, які не розірвалися.
-
Криптовалюта: настав час для жорсткого регулювання
Як зазначають фахівці, за десять років український бюджет втратив щонайменше 3 мільярди гривень податків від роботи криптобірж, діяльність яких досі не врегульовано. У лютому 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про віртуальні активи», який регулює правовідносини в царині обігу віртуальних активів у нашій країні. Він набуває чинності з дня внесення та ухвалення змін до Податкового кодексу України. Та досі відповідних норм щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами не ухвалено. Коли такі зміни стануть чинними та що відбувається на ринку віртуальних активів, аналізує «Урядовий кур’єр».
-
Екскомандувач Військово-Морських сил України віцеадмірал Сергій Гайдук: «Ми визволимо Крим, це навіть не обговорюється»
В інтерв’ю Укрінформу колишній командувач Військово-Морських сил України Сергій Гайдук порівняв український і російський флоти, оцінив, скільки коштуватиме Україні побудувати власні кораблі, пояснив, у чому головна перевага морських дронів, та розповів про соціальний проєкт адаптації й соціалізації учасників бойових дій на базі очолюваного ним яхт-клубу.
-
Квартал з усіма зручностями
Розв’язати житлову проблему пощастило поки що тільки сотні переселенців. Але найближчим часом мешканців у містечку побільшає. «Уже 200 осіб погодилися на переїзд сюди. У когось закінчується договір оренди квартири, тому збирають речі і планують переїхати. Якщо в кожну кімнату поселити по чотири особи, це модульне містечко може вмістити 528 людей. Тут повна забезпеченість для мешканців та їхніх дітей, а головне — людей з інвалідністю.
-
Як рідні у громадах
На Закарпатті одне зі злободенних питань у становищі вимушено переміщених осіб — набуття ними рівних із членами територіальних громад прав і можливостей. Переселенці хочуть бути повноправними учасниками місцевого життя, отримувати всі послуги, передбачені у громадах, на рівні з іншими. Однак так буває далеко не завжди. Які обставини не сприяють або й перешкоджають цьому, з’ясовували автори дослідження, презентованого в Ужгородському пресклубі.
-
Усі бої наближають до моря
Офіційні повідомлення від Міністерства оборони України чи Генерального штабу про перебіг контрнаступальних операцій на південних напрямках нагадують народну мудрість: «Не кажи гоп, доки не перескочиш». Факти, що українські штурмові підрозділи подекуди прорвали першу лінію оборони рашистів і закріплюються, подають зі стриманим оптимізмом. А наші успіхи зокрема біля сіл Урожайне, Приютне та Вербове, створення передумов для подальшого прориву і виходу на оперативний простір підтверджує ще й переляканий ґвалт по той бік лінії фронту.
-
У захисників має бути все необхідне
Боєприпаси. Озброєння. Безпілотні літальні апарати. Засоби радіоелектронної боротьби і фронтові системи протиповітряної оборони для протидії авіації та дронам російських окупантів. Броньовані евакуаційні машини. Усе це серед конкретних потреб наших військових, які ведуть наступальні дії зокрема на мелітопольському напрямку.
-
Із меншої площі більший урожай
Першими це зробили у ПП імені Калашника, СТОВ «Воскобійники», ПАФ «Україна», АФ «Маяк», ДП ДГ ім. Декабристів, ТОВ «АФ ім. Довженка», СК «Радянський», ПСП «Дружба», СТОВ «Перемога».
Цього року в господарствах підлягало до збирання майже 327 тисяч гектарів, що менше, ніж торік. На 33,5 тисячі гектарів менше було посіяно озимої пшениці й на 9,2 тисячі гектарів — ячменю. -
Працюють злагоджено на всіх ділянках
Агрокомпанія «Контінентал Фармерз Груп» у п’яти західних областях обробляє майже 195 тисяч гектарів. Основну кількість із них, звісно, тут відвели під вирощування зернових і ріпаку. Хоч займаються також іншими культурами — соняшником, соєю, кукурудзою, буряком, гречкою та картоплею. Нині аграріїв у поле кличуть жнива. Підсумки хлібозбирання стверджують: ужинок буде щедрим.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ