-
Гострі кути перейменувань
Олесь Гончар мріяв про час, коли фронтовики Червоної армії й ветерани УПА, які боролися проти нацизму, спільно 9 травня святкуватимуть Перемогу, адже, за великим рахунком, всі вони воювали за свободу України. Натомість у Житомирі, взявшись за декомунізацію назв вулиць, зуміли не примирити, а навпаки — розсварити містян.
На відміну від міст сходу, в Житомирі давно вже немає топонімічних найменувань на кшталт Леніна, Карла Лібкнехта чи ХХІІ партз’їзду. Отож з огляду на зміст і дух закону про декомунізацію тепер надійшла черга вулиць Гамарника, Мануїльського, Косіора, Петровського, Кірова, Будьонного, Чапаєва тощо. Цілком прогнозовано «під роздачу» потрапили такі неоднозначні постаті, як кривавий маршал Георгій Жуков, командуючі фронтами Ватутін і Черняховський, міністр оборони СРСР Гречко, у долях яких поєдналися героїзм та невиправдана жорстокість до свого і чужих народів.
-
Якість сервісу на залізниці і надалі визначатиме пасажир
Реформа Укрзалізниці, що здійснюється відповідно до Державної цільової програми реформування залізничного транспорту і розрахована на 2010-2019 роки, в останній час набуває нового етапу розвитку після минулорічного створення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
В очікуванні майбутніх перетворень від корпоратизації галузі залізничного транспорту, які мають створити нові якісні умови передусім для перевезень, пасажири залізничних потягів нині скаржаться не лише на низький рівень послуг, а й на роботу структури взагалі. Вони переконані, що менеджмент нинішньої Укрзалізниці працює не на задоволення потреб і попиту пасажирів, а на власну фінансову вигоду. Зокрема, наводять приклади скасування низки нічних та «зручних» потягів, в обмін на появу нових швидкісних потягів Hyundai, квитки на які перевищили усі очікування українського пересічного пасажира.
-
«Мамо, я їду додому!»
Рік і одинадцять днів чекала на сина з полону Алла Миколаївна Макух. З них три місяці вона взагалі не знала, де її Сашко і що з ним відбувається. Жінці говорили, що полонених тримають то в Лисичанську, то в Луганську, то що взагалі вивезли до Ростова. І ось 30 квітня торік почула у слухавці: «Мамо, це я!» Дзвінок надійшов з незнайомого номера.
«Раптом почали труситися руки, мене лихоманило. Тільки й спромоглася сказати чоловікові: «Запиши номер, там Сашко!» Лише за півгодини отямилася, змогла зателефонувати й поговорити із сином. Зараз згадую той час: Боже, як я це пережила, коли взагалі не було з ним зв’язку! Я вірила, що син живий. Насамперед тому, що торік 10 лютого «Лайфньюс» показав наших хлопців, і ми зрозуміли: вони живі. Може, не дуже й здорові — в одного голова перебинтована, видно, що полонених били. Але живі — це головне!»
-
Реальним переселенцям нічого боятися
Останнім часом переселенців і вітчизняні ЗМІ збурила інформація про те, що певній частині вимушених переселенців призупинили виплату призначеної раніше соціальної допомоги. Люди розгублені й обурені, а, за повідомленнями деяких ЗМІ, подекуди, переважно у населених пунктах, наближених до лінії розмежування, вони вишиковуються у довжелезні черги до місцевих департаментів соцзахисту, щоб дізнатися, чи не потрапили до списків тих, кому призупинять виплати.
Прояснювали ситуацію очільники Служби безпеки і Міністерства соціальної політики на спільному прес-брифінгу.
-
Ефективність мусить здолати монополію
Одним із ключових аспектів і реальних результатів розпочатих два роки тому перетворень у газовому секторі є те, що вперше за історію незалежності наша країна три місяці живе без постачання російського природного газу. За цей період у ПАТ «Газпром» не придбали жодного кубометра блакитного палива.
Підвищення економічної ефективності, посилення конкуренції, демонополізація ринку, запровадження правил і процедур, які відповідають Третьому енергетичному пакету ЄС, мають стати базовими елементами нового ринку електричної енергії в Україні. Таку позицію висловив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час наради, присвяченої подальшим реформам в енергетичній галузі й запровадженню нової моделі енергоринку.
-
Конфіскація особливого призначення
Президент підписав три закони з «безвізового пакета», серед яких і документ, що визначає окремий порядок конфіскації майна злочинців. Саме він спричинив найбільше суперечок і критики не лише в сесійній залі, але й серед юристів, які застерігали, що такий закон дозволить відбирати майно ще й у громадян, які не причетні до будь-яких правопорушень.
-
У наступ на газове марнотратство
Разом із заступником Сумського міського голови Степаном Паком я побував у загальноосвітній школі №18. На подвір’ї він вказав на новенькі вікна, в яких виблискували сонячні зайчики. «Це торішня робота, — сказав Степан Якович. — Але і в цій школі, і в інших закладах продовжуємо розпочате. Через два-три роки використання газу знизиться, бо бачимо, де й на чому треба зосередитися».
Директор школи Олександр Серпенінов деталізував: торік замінили 148 вікон на суму 750 тисяч гривень. Кошти спільні: як бюджетні, так і батьківські.
-
Не залишайте житло без нагляду
Пограбування осель — тема не нова. Не втрачає вона актуальності й нині. Кількість крадіжок торік зросла на понад 20%. Експерти пов’язують це зі складною економічною ситуацією в країні. Тож правоохоронці радять бути обачними — кажуть, що на початку нинішнього року кількість квартирних пограбувань, зокрема в Києві, неабияк зросла. На недавній прес-конференції вони нагадали, як захистити своє житло від небажаний гостей.
-
Співак Дмитро ШАРАБУРІН: «У нас оперета все-таки трохи випереджає оперу»
Яким у житті має бути артист, якщо він так переконливо втілює на сцені образ невтомного і простодушного витівника Труффальдіно з комедії Карло Ґольдоні «Слуга двох господарів»? Та не просто втілює, а проживає його в жанрі мюзиклу зі співом, танцями та віртуозним пластичним рішенням. Вистава «Труффальдіно з Берґамо» Київського національного академічного театру оперети стала справжнім вибухом минулого сезону і здобула «Київську пектораль». Тому «УК» призначив зустріч виконавцеві головної партії Дмитрові Шарабуріну.
Аж ось у спорожнілому театральному фойє з’явився й він сам — чорнявий серцеїд із приязною усмішкою й пружною ходою спортсмена. Ми почали розмову.
-
У Коцюбинського — власний «Крик» Мунка
Про Михайла Коцюбинського в Чернігові говорять багато і охоче. Тут його будинок, сад, нащадки, зрештою могила. Тут усе, що він мав перед очима для натхнення, — і вулиці, якими ходив, і краєвиди, які любив. А його творчість настільки багатогранна, що після всіх досліджень виникають нові й часом несподівані теми, котрі розкривають творчість митця в іншому світлі. Як, скажімо, в монографії «Візуальне у творчості М. Коцюбинського» професора Ніжинського університету імені Миколи Гоголя Олександра Ковальчука.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ