Переведення всіх державних закупівель в електронний формат дасть змогу збільшити економію в рази — у цьому одностайні й посадовці, й експерти.  «Навіть за скромними прогнозами, цього року економія бюджетних коштів становитиме 5 мільярдів  гривень, а в наступному економічний ефект від повного переходу на електронну систему може бути в кілька разів більшим», — наголосив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час недільного телевізійного спілкування у десятихвилинному форматі.

Глава уряду зокрема  зазначив:  сфера державних закупівель тривалий час була найбільшою «годувальницею» корупціонерів: «За нашими підрахунками, втрати від прямої корупції та неефективного управління становили близько 20% усього обсягу державних закупівель. А це приблизно  50 мільярдів гривень щороку. Це майже стільки, скільки закладено в бюджеті на Збройні сили України». 

Морози та хуртовини на Водохреще — сувора реальність. Нині цю природну закономірність укотре довела погода в Україні. Сильні снігопади, хуртовини, снігові замети та велика швидкість вітру (подекуди до 25 метрів за секунду) зумовили штормову ситуацію у кількох областях на півдні, в центрі та на сході України. Надзвичайно складні погодні умови склалися в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Черкаській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській та Сумській областях. Тут оголошено штормове попередження. У понеділок в Одесі — вихідний день, у Дніпропетровську та Миколаєві на один день скасовано заняття у школах.

На Дніпропетровщині негода вирує другу добу. Спершу йшов сильний дощ, після зниження температури він перетворився на сніг. З 18 січня призупинено заняття у навчальних закладах області. У великих містах ускладнився рух автомобілів. Обмежено рух вантажного транспорту на території обласного центру і закрито рух автодорогами державного значення. У місці тимчасового відстою транспортних засобів на в’їзді до Дніпропетровська на Криворізькому напрямку розгорнуто пересувний пункт обігріву, який забезпечує людей, які потрапили у снігові замети, гарячим чаєм. 

У Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки з’ясували, творчим доробком кого саме з науковців найбільше цікавляться в бібліотеках та через інтернет. Ним виявився давній друг нашої газети професор Геннадій Васильович Бондаренко. Серед більш як тисячі запитів на його праці сім — з Китаю.

Результати цього дослідження не випадкові. Голова обласного товариства крає?знавців, член правління Національної спілки краєзнавців України, професор кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін найпрестижнішого волинського вишу — постать серед істориків та краєзнавців поліського регіону не лише добре знана, а й мало не легендарна. Славу професорові забезпечили не лише десятки книжок, методичних посібників, сотні публікацій у ЗМІ та спеціалізованих історичних виданнях, а й безпрецедентна організаційна робота. Саме Геннадій Бондаренко чверть століття тому, ще до появи Національної спілки краєзнавців України, не лише об’єднав дослідників історії рідного краю, а й зумів спрямувати сотні людей різних професій, поглядів, уподобань на конче потрібну Українській державі справу — відновлення правдивої історії нашого народу. 

Подорожувати автостопом — це здорово, вважає Богдан Мартовський, студент Київського педагогічного університету ім. М. Драгоманова, де здобуває професію вчителя фізики. Ще задовго до студентського життя захотів побачити світ. Хоч і гарна його рідна Золотоноша, але хотілося мандрувати. Спочатку з’їздив у Молдову. Та подорож (можливо, тому, що була першою) згадується як найяскравіша. Накресливши на карті маршрут до Кишинева, хлопець поринув у виконання задуманого. Не лякали далекі дороги. Скрізь же люди, вони допоможуть. Так, власне, й було. Його підбирали легковики, попутні вантажівки. Грошей на подорож трохи зібрав. Отож розплачуватися було чим. І ось нарешті омріяний Кишинів. На нічліг йому порадили попроситися до місцевого занедбаного музею «Арт-лабіринт». І хоч весняний холод трохи дошкуляв, радості, що перша подорож удалася, не було меж. Потім спробував знайти інший нічліг. Ходив по базару з табличкою «шукаю місце для ночівлі». Успіх не забарився.

Жіноча збірна України з біатлону виграла «золото» на п’ятому етапі Кубка світу в німецькому місті Рупольдінг. Ірина Варвінець, Юлія Джима, Валя Семеренко та  Олена Підгрушна  задіяли в естафеті не лише швидкість та влучність, а й досвід.

Ірина Варвінець і Юлія Джима успішно почали гонку для нашої команди, не припустившись жодного промаху на перших двох вогневих рубежах і оформивши 30 секунд переваги над найближчими переслідувачами. Валя Семеренко, яка стартувала третьою, не зуміла закрити останню мішень і вирушила на штрафне коло, а потім знов помилилася на останньому пострілі, однак  змогла виправитися, використавши додатковий набій. 

«Найцінніша спадщина, яку ми, батьки, можемо передати дітям, — віра». Саме так сказав Папа Римський під час урочистого обряду хрещення новонароджених, який він провів цими різдвяними днями. Як мудро та глибоко філософськи! Причому для всіх часів і народів.

Хіба не віра тримає на цьому світі багатостраждальних українських матерів, які в ХХІ столітті виряджають на підступну і вкрай несправедливу війну своїх синів? Утім хіба війна та справедливість — поняття сумісні? 

Президент України

звільнив: 

призначив:

У зв’язку з підвищенням цін і тарифів на газ та електроенергію у минулому році Урядом суттєво спрощений порядок призначення житлових субсидій населенню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2015 року №106 «Про удосконалення порядку надання житлових субсидій» були внесенізміни до порядку їх надання.  

В умовах підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для споживачів на одне з перших місць за актуальністю виходить енергозбереження.

Найперше, що варто зробити, щоб побачити економію на оплаті за житлово-комунальні послуги, — встановити прилади обліку. Про лічильники електроенергії тут не говоримо — за їх показниками платимо давно, і це вже справа звична. А ось лічильники на воду та газ нині як ніколи на часі. Вони дають змогу економити гроші істотно: за воду платитимете приблизно вдвічі менше, ніж за нормами, а за газ — майже втричі!

Нещодавно Верховний суд на засіданні Судової палати з цивільних справ розглянув справу про розподіл спільного майна подружжя. Було ухвалено рішення, в якому підтримано правову позицію щодо незастосування презумпції права спільної власності подружжя на майно, нажите у шлюбі. Тож постає запитання: чи можна трактувати це рішення як таке, що поки дружина народжувала дітей, вела домашнє господарство, а чоловік працював, то все, куплене в цей період, належить комусь одному?