Такої прискіпливої уваги громадськості, якою вона оточила буковинських лісівників, не знає, певно, жодне профільне управління країни. Кабмін навіть вимушений був призначити тотальну перевірку діяльності місцевих лісгоспів, щоб з’ясувати, чи правду кажуть активісти, що на Буковині лисі гори, а ліс мало не весь прямує за кордон.

Результати роботи численного контролерського десанту, до якого увійшли й столичні правоохоронці, офіційно засвідчили: галузеві підприємства краю ведуть лісове господарство на високому рівні. «Хочете побачити взірцеві лісосіки і насадження молодого лісу, їдьте у Чернівці», — каже Василь Парпан, директор Українського НДІ гірського лісівництва, що в Івано-Франківську. 

За непростого сьогодення хочеться чути новину, яка зцілює. Тож кажу приятелеві, що в селі Четвертинівка місцеве господарство виорало городи людям по 4 гривні за сотку. Він аж рота відкрив від здивування, бо в його рідному селі, де не стало агроформування, орють по 17 гривень за сотку. Та ще й клопіт трактора впіймати.

Там, де громада зберегла господарство, люди ніби добріші, а в селянах бачать не лише робочі руки. Зокрема заслужений працівник сільського господарства, директор СТОВ імені Богдана Хмельницького Сергій Ровишин знає кожного односельчанина по імені, знає, як хто живе. І йому зовсім не байдуже, що кажуть про його рідне село. 

Правду кажуть: істинному таланту тісно в межах однієї професії. Українського нейрофізіолога Олега Кришталя вважали за честь запросити працювати найавторитетніші наукові установи світу. Цього року наукова спільнота відзначала дві ювілейні дати: 70-річчя Олега Олександровича та 30-річчя його відкриття рецептора протонів — одного з найважливіших механізмів нервової системи. Крім науки, науковцю не забракло часу й натхнення написати два романи: «Гомункулус» і «До співу птахів».

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Хто служить Богові, той служить народові

Зігріта Україною

Грізна правда «Правого діла» 

Разом із сонцем, яке вкрали насуплені хмари, нині у тисяч українців зникло бажання викладатися на повну — на роботі, під час навчання. «Вискочити з колії» не допомагає вже ні міцний чай, ні ароматна кава, ні пательня смаженої за особливим рецептом картоплі, з’їдена наприкінці дня із друзями. Осіння, яка плавно перейшла в зимову, депресія! 

 Судова реформа стала найгарячішою темою не тільки для громадян, яким набридло платити хабарі суддям, а й для політиків. Оскільки частина з них звикла вирішувати власні питання за допомогою нашого «незалежного» правосуддя. А враховуючи те, що законопроект, яким передбачено внесення змін до Конституції у частині правосуддя, стосується і функцій прокуратури, навколо нього вже розгорілися гарячі суперечки.

Наш часопис повертається до теми розв’язання проблеми валютних позичальників, які свого часу брали гроші у доларах чи євро на купівлю житла. Закон №1558-1 «Про реструктуризацію валютних кредитів», після ухвалення якого у третьому читанні аплодували активісти «Кредитного майдану» та були шоковані керівники фінустанов, збирає пил під сукном. Що ж відбувається? Для позичальників цей документ робив багато благ. Так, перерахування позик у гривні за курсом на день підписання договору, часткове вигідне списання боргів тощо. Для банкірів це означало початок великих проблем, якщо не сказати більше — колапс фінансової системи. В Україні чинний так званий мораторій на вилучення іпотечного житла для боржників, для яких воно є єдиним або (та) соціальним. Проте, як зазначають правозахисники, часто він не діє. Так, деякі банки продають іпотечні валютні борги своїх  не дуже багатих клієнтів колекторським компаніям, які вибивають кошти або забирають житло. 

Завершення процесу децентралізації наблизить місцеву владу до людей «на відстань витягнутої руки» — про це йдеться у зверненні Президента України Петра Порошенка до учасників конференції «Конституційна реформа в Україні: досягнення та перспективи», що відбулася вчора у Києві.

«Важливим є завершення децентралізації, зокрема передача до самоврядних органів бюджетних повноважень і відповідних коштів із залишенням за державою контролюючих функцій. Усі ці кроки наближають місцеву владу до людей на відстань витягнутої руки в рамках єдиної, соборної, унітарної України», — наголошується у зверненні. 

Програма робочого візиту до Литви Президента Петра Порошенка була доволі насиченою. Опісля проведення важливих зустрічей з керівництвом цієї Республіки він узяв участь у роботі Українсько-литовського економічного форуму. Спочатку глава держави нагадав представникам бізнесів обох країн про підписання у Брюсселі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ручкою, привезеною йому особисто Президентом Литви Далією Грібаускайте з Вільнюса (там у 2013-му документ провалила попередня влада). Він навіть переказав слова своєї литовської колеги: «Я хочу, щоб європейська інтеграція України була пов’язана з Вільнюсом».

Від себе Петро Порошенко додав, що Україна не дозволить себе шантажувати ні постачанням природного газу, ні економічними санкціями Росії. З 1 січня запрацює поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі України з ЄС. І цей процес працюватиме на ефективність, конкурентоздатність і якість бізнесу. 

Мода на меблі, звісно, не така швидкоплинна, як тенденції в одязі, однак якщо ви саме зараз плануєте оновлювати інтер’єр, врахувати їх варто. Що радять дизайнери при оформленні кухні — найзатишнішого місця в домі? Тенденції 2016 року спрямовані на те, щоб зробити місце приготування їжі насамперед функціональним та сучасним і полегшити роботу господині з прибирання цього куточка квартири.