Минулого тижня український фондовий ринок ожив. Але не завдяки активній торгівлі цінними паперами, а через пристрасті, що вирували навколо  ПАТ «Українська біржа» (УБ) щодо позбавлення її наприкінці листопада ліцензії. Підстава для цього — контроль над діяльністю УБ осіб держави-агресора — 22,44% її акцій належать «Московській біржі ММВБ-РТС» (РФ), 20,64% — «Українському біржовому холдингу», 100-відсотковий акціонер якого — «Московська біржа ММВБ-РТС». 

Дуже символічно, що другий етап декомунізації, який триватиме від 21 листопада 2015 року до 21 лютого 2016-го, майже збігається з часом протистоянь на Майдані. Тепер, після громадських слухань і роботи комісій з перейменувань, рішення про нові назви вулиць українських міст і сіл прийматимуть міські й сільські голови за участі громади. Ще на місяць — до 21 грудня цього року — подовжено термін проведення громадських слухань там, де їх не було, і прийняття рішень новообраними місцевими радами. Їхні пропозиції щодо нових назв населених пунктів та інших топонімів упродовж трьох місяців розгляне парламент і ухвалить відповідне рішення.

Попри тривале обмеження державного фінансування, колектив Черкаського професійного ліцею рік у рік забезпечує високоякісну підготовку і працевлаштування кваліфікованих робітників. Торік заклад випустив 514 фахівців, цього року — 465. Це найбільша кількість фахівців серед закладів профтехосвіти області. Цього вдається досягти, як розповів директор ліцею Юрій Куліш, завдяки злагодженій високопрофесійній роботі всього колективу. 

Підвищення тарифів на комуналку змушує всіх думати, що робити, аби не переплачувати. Рекомендацій щодо економії енергоресурсів у побуті не бракує. Людей закликають переходити на новітні побутові електроприлади, утеплювати житло, економно використовувати воду тощо. Таке враження, що все залежить лише від споживачів. Але якщо ті, хто надає комунальні послуги, не перейматимуться енергоощадністю, а свої витрати «впихатимуть» у тарифи, то, звісно, плата за комуналку ростиме чи не до небес, а якість цих послуг тільки гіршатиме. Особливо, коли їх надає монополіст. І вибирати, як то кажуть, не доводиться. 

Президент Петро Порошенко 24 жовтня 2015 року підписав указ, яким надав чинності рішенню Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015-го «Про нову редакцію Воєнної доктрини України». Документ вагому роль в економічному підгрунті воєнної безпеки відводить науці. 

Цинічна окупація і демонстративна анексія Росією Криму та наступна її збройна агресія на сході України фактично зняли з порядку денного питання геополітичного вибору нашої держави, яка остаточно обрала курс європейської та євроатлантичної інтеграції, що є головною гарантією державного суверенітету, територіальної цілісності та національної безпеки України, а також рушійною силою її політичного й економічного розвитку. 

Відповідно до статті 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.1999 № 2120 «Про затвердження Порядку проведення розслідувань з метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій з боку інших держав, митних союзів чи економічних угруповань щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України» Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) 13 листопада 2015 року розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали щодо запровадження адекватних заходів у відповідь на дискримінаційні та недружні дії з боку Республіки Узбекистан. 

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Порядку проведення розслідувань з метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій з боку інших держав, митних союзів чи економічних угруповань щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.1999 № 2120, 13 листопада 2015 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали щодо запровадження адекватних заходів у відповідь на дискримінаційні та недружні дії з боку Республіки Білорусь щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України – підприємств кондитерської та пивоварної галузей.  

Нещодавно парламент укотре намагався взятися за оновлення застарілого радянського Кодексу законів про працю. Проте наріжним каменем у голосуванні за новий кодекс стало… питання рівності за сексуальною орієнтацією. Здавалось би, в нашому Основному Законі у 24 статті записано: «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».

У результаті після багатьох спроб наші народні обранці все-таки ухвалили цю поправку. Проте, можливо, питання було зовсім не у сексуальних уподобаннях, а в інших не менш важливих новаціях нового проекту головного закону працюючих українців? 

За два роки, які минули з часу Революції гідності, так і не сів у в’язницю жоден із тих, хто віддавав накази знищити мирних протестувальників. І жоден, хто ці накази виконував. У Генпрокуратурі запевняють, що ведуть комплексне повноцінне розслідування справ про злочини проти Майдану, але, вочевидь, до суду ці справи дійдуть ще не скоро. А політики вже заговорили про створення окремої судової палати, яка розглядала б матеріали, напрацьовані слідством.