• Валерій РЕКУНОВ

    Наша шаблюка славно рубала

    У 2008 і 2009 роках експерти Національного олімпійського комітету країни визнавали Ольгу Харлан найкращою спортсменкою року. Судячи з усього, елегантна статуетка у вигляді богині Ніки знов може опинитися у призовій колекції миколаївської зірки фехтування.
    У червні цього року підопічна тренера Артема Скорохода на континентальній першості у Загребі стала чотириразовою чемпіонкою Європи. У вирішальному поєдинку індивідуальних змагань на шаблях вона більш ніж переконливо обіграла відому грецьку фехтувальницю Васіліку Вугіуку — 15:7.

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Іранський інтерес

    На запрошення Національної спілки журналістів в Україні перебувала делегація провідних журналістів Ісламської Республіки Іран. Власне, візит десяти представників друкованих, телевізійних та електронних ЗМІ є результатом домовленості посла Ісламської Республіки Іран в Україні Акбара Гасемі-Аліабаді з головою НСЖУ Олегом Наливайком. За чотири дні іранські гості встигли провести зустрічі в Адміністрації Президента, Верховній Раді, Держкомтелерадіо, інформагенціях Укрінформ та УНІАН, Українському медіа-холдингу. Не оминула увагою закордонна делегація й редакцію нашої газети. 

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Податок на житло: не встиг сплатити — пиши заяву

    Українців таки звільнили від сплати податку на житлову нерухомість цього року. Тепер у 2014-му за житло, яке підлягає оподаткуванню, власники заплатять за попередній — 2013-й.     
    Ще на початку цього року, після того, як вступив у дію податок на нерухоме майно (згідно зі статтею 265 Податкового кодексу), деякі експерти заявляли, що цього року цей податок не запрацює. І мотивували це тим, що тодішня Державна податкова служба (нині це вже Міністерство доходів і зборів) не готова адмініструвати його, а також браком повної бази платників. 

  • Тарас Штонда приміряє «Кільце нібелунгів»

    У теорії музики є особливий термін — «генерал-бас». Не вдаватимемося до музикознавчих подробиць, але це довільно вжите словосполучення дуже пасує народному артистові України, лауреату численних міжнародних конкурсів Тарасові Штонді.

    Наприкінці липня уславлений співак дебютував на Мюнхенському оперному фестивалі — одному з найпрестижніших у світі. Тарас з’явився перед глядачами в партії Великого Інквізитора в опері Верді «Дон Карлос». Європейська преса одразу вибухнула схвальними рецензіями. Обмежимося лише кількома словами з рецензії, вміщеної в паризькій «Le Monde»: «Тарас Штонда — це один зі слов’янських басів безмежної глибини і вражаючого обсягу звучання. Він співає найголовніші партії в Києві й московському Большому театрі. Його Інквізитор став справжнім потрясінням» (далі — ретельний аналіз і безліч компліментів). 

  • Павло КУЩ

    Підземні нелегали

    Складається враження, що «чорне золото» в надрах поблизу Золотарівки в Шахтарському районі і справді на вагу золота: аби добути вугілля й підняти його на поверхню, місцеві жителі ладні трудитися навіть у незаконних «копанках», нехтуючи дотриманням правил безпеки праці. Кілька таких примітивних копалень, біля яких правоохоронці виявили й вилучили 5 одиниць техніки та 35 тонн вугілля, вже припинили свою діяльність.
    Як повідомили «Урядовому кур’єру» у відділі зв’язків із громадськістю ГУ МВС України в Донецькій області, навідавшись до покинутого кар’єру, розташованого на території Золотарівської сільради, слідчо-оперативна група Шахтарського міськвідділу міліції переконалася, що тут справді триває незаконний видобуток палива. 

  • Віктор КАЛІНІЧ

    Тривожний дзвоник для Блохіна

    Коли мова заходить про особливості тренерської манери нинішнього керманича київського «Динамо», спеціалісти найчастіше згадують його вміння неординарного мотиватора. Саме завдяки максимальному емоційному настрою володаря «Золотого м’яча» футболісти української збірної свого часу на одному диханні пройшли відбірний турнір до чемпіонату світу-2006 і вже на полях Німеччини пробилися до стадії чвертьфіналу мундіалю.

    Сказане стосується національної команди, де зібрані найкращі футбольні сили країни. Зовсім інша річ — робота клубного наставника. У цій сфері найвище цінується вміння поставити видовищну гру, яка б приносила турнірний результат. Поки що з цим у динамівському колективі існують певні проблеми. 

  • Олександр СКРИПНИК: «Наше виробництво дасть змогу розв’язати екологічні проблеми»

    Нині на місці зелених галявин працюють екскаватори і бульдозери. Але через 40–50 років схили знову мають зазеленіти, з’явиться також водойма. Це передбачено проектом рекультивації Майдан-Іспаського кар’єру, який днями урочисто відкрили у Вижницькому районі Чернівецької області. Цей кар’єр — найбільше родовище піщано-гравійної суміші в Європі, а можливо, і в світі. На його базі почав працювати відомий у світі виробник будівельних матеріалів — французька транснаціональна компанія «Лафарж», яка реалізує цей проект спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку.  

  • Вольт ДУБОВ

    Хемінгуей писав про нього з симпатією

    Ім’я і прізвище цього чоловіка молоде покоління вже не знає. Та слід в історії нашої держави залишив, хоч і народився в Болгарії. Доля, яку обрав сам, розпорядилася так, що став першим головою Ради Народних Комісарів України, а потім загинув у сталінських застінках.
    Християн Раковський народився 13 серпня 1873 року в  м. Котел (Болгарія). У родовому маєтку його батька Георгія Станчева витали дух волелюбності і пам’ять предків, які присвятили себе національному відродженню Болгарії. Серед них був легендарний Георгій Раковський, прізвище якого і взяв його внук Кристьо Станчев. Він не успадкував землеробську і комерційну справу батька, обрав інший шлях. За революційну агітацію був виключений із гімназії. Сімнадцятирічний вольнодумець Християн Раковський емігрував у Женеву, здобув освіту в кращих європейських університетах. 

  • Жито шепоче в позачассі

    У  серпні в Національному музеї літератури України зібралися друзі та шанувальники творчості художниці, щоб привітати свою улюблену  мисткиню з цією подією й побачити її нові твори.

    Захід також відвідав відомий український письменник Євген Сверстюк. Він зазначив, що для нього виставки Любові Міненко — це свято: «Її роботи проникають у глибину віків, їх важко зарахувати до якогось часу. Не можна сказати, що вона втікає від годинникової стрілки, — вона десь поза нею». 

  • Владислав КИРЕЙ

    Фортеця на Чорному шляху

    Йду Лисянкою, давнім козацьким містом. Нині це селище міського типу, районний центр. Назустріч — заклопотані люди, поховалися в тінь від спекотного сонця невеликі будинки. Щебечуть зграйки дітей, проїжджають автомобілі. Все, як звичайно. Тільки здається, що он там, де почав розсіюватися пил з-під коліс легковика, промайнули обриси чудернацької будови, схожої на старовинний замок. Промайнули й розтанули.