Головний камінь спотикання — непопулярне серед населення, але неминуче з точки зору демографічного розвитку підвищення пенсійного віку. У 2007 році німецький уряд збільшив пенсійний вік для жінок та чоловіків із 65 до 67 років. Аби люди поступово звикали до нових умов, втілення реформи було розтягнуто на 17 років. Проте в суспільстві не припиняють обговорювати доцільність такого нововведення. Особливої актуальності ця дискусія знову набуває напередодні парламентських виборів у ФРН, які відбудуться у вересні.
Закон «Про адаптацію пенсійного віку до демографічного розвитку» в Німеччині почали реалізовувати лише через п’ять років після його ухвалення. 

На українському ринку після півторарічної паузи утворився значний відкладений попит компаній, які мають бізнес в Україні, на залучення капіталу через первинні публічні розміщення акцій (IPO). У 2012 році 20 українських компаній анонсували IPO на зарубіжних ринках на суму приблизно $2,5 мільярда (з них 11 оголосили про намір розміститися на Варшавській фондовій біржі). Про це повідомляється у регулярному дослідженні «IPO від А до Я: Довідник емітента» компанії «Дагда».  

Торік, за підсумками реалізації державних програм «Доступне житло» і «Здешевлення вартості іпотечних кредитів», розроблених у рамках соціальних ініціатив Президента Віктора Януковича, Харківська область увійшла до першої п’ятірки регіонів країни, які впоралися з цим завданням. Зокрема, за програмою здешевлення іпотечних кредитів на будівництво доступного житла укладено 77 кредитних договорів на загальну суму 15,6 мільйона гривень, за якими виплачено громадянам на часткову компенсацію відсотків майже 350 тисяч гривень. За програмою будівництва доступного житла укладено 72 договори на будівництво 77 квартир загальною площею 4,2 тисячі квадратних метрів і перераховано новоселам 6,3 мільйона гривень.  

«Члени африканського племені Банту, які живуть у Габоні, отримують більшу пенсію, ніж болгари! Невже вони розумніші і працьовитіші, ніж болгарські громадяни?» — з таким емоційним запитанням звернувся нещодавно до представників влади лідер болгарської політичної партії «Атака» Волен Сидеров. За його словами, пенсія представників Банту становить 194 євро, в Болгарії ж після підвищення з 1 січня 2013 роки вона ледь сягає 75 євро.
Розмір середнього пенсійного забезпечення болгар, за даними Національного інституту статистики, в 2011 році не перевищував 270 левів (приблизно 135 євро). 

Саме три дні тому, 14 травня, але далекого 1835 року вийшла у світ «Казка про рибака і рибку» Олександра Пушкіна. Рибаків з того часу в нас стало мільйони, а от з рибкою — біда. Воно й не дивно: там, де були традиційні місця ікрометання — бетонні береги приватних володінь. А на саму рибу браконьєри влаштовують масштабні облави. Навіть попри оголошену рибоохороною на період нересту (з 5 квітня по 13 червня) заборону ловити рибу на Київському та Канівському водосховищах. Як наслідок, порядному рибалці-любителю замість карася на гачок чіпляються драні чоботи та інше сміття.  

Найбільшим віднайденим до цього часу в Україні захороненням жертв комуністичного терору є Биківнянські могили під Києвом, де покояться до 100 тисяч так званих ворогів народу. Протягом піввіку цей злочин приховувався від народу, і тільки наприкінці 1980-х під тиском громадськості рештки розстріляних, що валялися в лісі (близько 7 тисяч), було зібрано у велику могилу. Вона була належним чином оформлена з написом, що в ній поховані жертви німецько-фашистських загарбників, і відкрита напівтаємно шостого травня 1988 року. Однак ситуація в Україні складалася так, що тільки четверта урядова комісія була змушена прийняти правильне рішення, і вже через рік брехливий напис було збито.  

  З 15 по 22 травня в Україні втретє проходить Національний тиждень подружжя. Це не якась разова акція, а міжнародний рух, мета якого — підтримувати авторитет сім’ї в суспільстві та утверджувати цінності родини і шлюбу. Вперше його провели у Великобританії у 1997 році. А 2011-го до нього долучилася й Україна, ставши однією з 20 держав, у яких щороку протягом одного тижня подружжя і шлюб стають головними темами в країні.

Перше після тривалих вихідних урядове засідання розпочалося на годину пізніше, однак такий зсув у часі жодним чином не вплинув на його тривалість, і тим більше — на інтенсивність роботи членів Кабінету Міністрів.

А попрацювати їм є над чим. Попереду — закінчення навчального року і початок сезону літнього оздоровлення дітей. Мине якихось два тижні, і понад 18 тисяч профільних закладів наповняться маленькими відпочивальниками. Головне завдання літніх таборів, дитячих санаторіїв і будинків відпочинку полягає у створенні умов для здорового способу життя і можливостей для всебічного розвитку. Бо право на відпочинок, за словами Прем’єр-міністра Миколи Азарова, є таким самим невід’ємним, як і право на навчання. Згідно із дорученням Президента, уряд зобов’язаний забезпечити цьогорічну оздоровчу кампанію у не менших обсягах, ніж торік. Тут Прем’єр підкреслив, що у 21 регіоні очікується фактичне збільшення торішніх показників. Загалом, за даними уряду, турботою буде охоплено 2 мільйони 810 тисяч школярів, що становить майже 70% загальної їх кількості в Україні. 

«Мене зацікавили ваші проекти, пов’язані з використанням відкритих урядових даних. Ці проекти, які ви зробили, по-перше, свідчать про ваш високий рівень, по-друге, про те, що в Україні рух хакатон розвивається. Тому я запросив вас, щоб обговорити, як зробити так, щоб до цієї роботи залучити не одиниці, а сотні, тисячі людей. Як використовувати всі сучасні можливості, зокрема інтернет-ресурси, для того, щоб люди були інформовані», — зазначив Микола Азаров. При цьому він пообіцяв, що уряд надасть підтримку розробникам соціально значущих інтернет-проектів. 

Ім’я цього євродепутата стало відоме у вітчизняному політикумі після того, як наприкінці минулого року під час обговорення в Європарламенті тексту резолюції щодо політичної ситуації в Україні він став ініціатором внесення поправки, яка стосувалася партії «Свобода». У ній Єропарламент висловлював стурбованість тим, що «Свобода», яка нібито пропагує расистські, антисемітські та ксенофобські погляди, увійшла до складу парламенту, і закликав демократичні партії у Верховній Раді з нею не об’єднуватися. Попри гостру дискусію, яка розгорнулася під час обговорення цієї поправки у сесійній залі, її схвалили навіть члени Європейської народної партії, яка традиційно відстоює інтереси української опозиції.
Ми зустрілися з Крістіаном ВІГЕНІНИМ під час останньої сесії Європарламенту в Страсбурзі. Здається, він зрадів нагоді поговорити з кореспондентом «УК» про ті події піврічної давності.