• Прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ: Ветеранам — гідне забезпечення

    «Уряд і надалі докладатиме максимум зусиль для того, щоб ювілейну дату — 70-ту річницю визволення нашої держави — ми зустріли достойно. В першу чергу ми будемо продовжувати роботу, спрямовану на забезпечення гідного рівня життя ветеранів, підвищення їх пенсійного та соціального забезпечення; належного медичного обслуговування; соціально-психологічного комфорту ветеранів у сучасних умовах та відновлення відчуття значущості ветеранів для держави. Розмір грошової допомоги ветеранам війни, яка виплачується щорічно до 9 Травня, збільшено проти 2009 року у 2,2–4,5 раза. Так, якщо у 2009 році інвалід війни І групи отримував 540 гривень, то у 2013 році вже 2415 гривень, або на 1875 гривень більше». 

  • Розмова на рівних і з обопільною користю

    Кожне місто повинно мати генеральний план свого розвитку. Це завдання поставив уряд, і питання має бути вирішено найближчим часом. Таку заяву зробив Прем'єр-міністр Микола Азаров під час традиційного спілкування з користувачами соціальної мережі Фейсбук. 

  • ПЕНСІЙНА РЕФОРМА: відновлюється соціальна справедливість

    Спецвипуск "Урядового кур'єра"

     

  • Любомира КОВАЛЬ

    Транспорт має курсувати за графіком

    Дотримання графіка перевезень пасажирів і вантажів — чи не найважливіший критерій оцінки якості транспортних послуг. З проблемою порушення цих графіків стикаються пасажири, які користуються всіма видами транспорту. Працівники урядової телефонної «гарячої лінії» допомагають розв’язати ці проблеми.

    Нагоду пересвідчитися у цьому мав киянин, який розповів, що у січні цього року придбав авіаквиток на квітень до Сімферополя на рейс компанії «Візз Ейр Україна». На початку березня йому повідомили про скасування рейсу. Наприкінці місяця він написав заяву на повернення коштів за придбаний квиток, але питання не вирішувалося. Фахівці Урядового контактного центру надіслали звернення для розгляду Державній авіаційній службі, яка підтвердила факт порушення авіакомпанією строків повернення коштів. До авіакомпанії направили лист-попередження про можливий штраф, якщо гроші заявнику не повернуть. Згодом фахівці центру дізналися, що питання вирішено, кошти за квиток заявнику повернули. 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Потрібно боротися за широку Європу

    Генеральний секретар Асамблеї європейських регіонів Паскаль Гьорген упевнений, що в листопаді цього року у Вільнюсі Україна підпише Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Затверджену за підсумками конференції Асамблеї резолюцію міністри закордонних справ Старого Світу розглянуть напередодні Вільнюського саміту «Східного партнерства».
    «На цьому саміті оцінюватимуть реальні досягнення східноєвропейських партнерів і їх готовність досягти ще більшого на шляху до Європейського Союзу за 2014—2015 роки. Буде обговорено стратегію співробітництва між Україною та ЄС. Європейський Союз запроваджує дедалі більше інструментів для такого співробітництва», — наголосив Паскаль Гьорген під час свого виступу на конференції АЄР, виїзне засідання якої днями відбулося у Дніпропетровську. 

  • Василь ТУГЛУК

    «Газпром» шукає «заспокійливе» там, де його немає

    За аналогією з відомим висловом про кота, нині можна стверджувати, що в «Газпромі»  нарешті почали усвідомлювати: «масляна», яку там планували розтягнути на 10 років, почала раптом  швидко наближатися до  завершення. Таке «ламання кайфу», що його офіційний Кремль одержував  від кабальної для України газової угоди 2009 року,  «Газпрому» явно  не сподобалося. І  його  керівництво не придумало нічого кращого, ніж знову піти протореною стежкою погроз,  суть яких при детальному розгляді має вигляд звичайного  блефу. До шантажу, на кшталт судових позовів за недобір газу та виставлення багатомільярдних штрафів, додалися взагалі хамські оцінки реверсу вуглеводнів із Європи в Україну як шахрайських схем.

  • Інна КОСЯНЧУК

    «Йому оформили зарплату, яка не в нарахуванні»

    Кому в Києві безробіття не загрожує, то це будівельникам. Вони їдуть сюди з усієї України. Об’єктів споруджують он як багато, тож робочі руки потрібні. Однак, як виявилося, працювати на будівництві — далеко не завжди означає заробити… 

  • Інна МИКОЛАЄНКО

    Соціальні стандарти зростають

    Для України, як і для більшості країн Європи, нині основною демографічною тенденцією є старіння населення. Тому змінюється співвідношення між кількістю працюючих та пенсіонерів. Тож виходом із ситуації в багатьох країнах стало підвищення пенсійного віку, до того ж істотне.
    У нашій країні число працюючих майже зрівнялося з числом тих, хто перебуває на заслуженому відпочинку, отже, перші мають забезпечити своїми внесками другим пенсійне утримання. У таких умовах забезпечити повну і своєчасну виплату пенсій без пенсійної реформи, яка стартувала в жовтні 2011 року, було б непросто. До речі, в деяких країнах Європи пенсійний вік підняли аж до 70 років! На цьому тлі положення нашої пенсійної реформи, за якими жінкам поступово підвищують пенсійний вік до 60 років, має вигляд відносно м’якого. 

  • Іспанія: старість у радість на два роки пізніше

    Широка міжнародна дискусія про пенсійну реформу стартувала в 1994 році після публікації доповіді Світового банку "Запобігання всесвітній кризі старіння", в якій зазначалося, що з урахуванням сформованої тенденції збільшення тривалості життя пенсіонерів більшість країн зіткнуться з дефіцитом пенсійної системи, побудованої виключно на принципах перерозподілу коштів між поколіннями (солідарний принцип, або Pay-As-You-Go). Протягом кількох років представники Світового банку, Міжнародної організації праці, Міжнародної організації соціального забезпечення сперечалися про співвідношення накопичувальних і перерозподільних елементів у системі пенсійного забезпечення. Досягнутий на нинішній момент політичний консенсус передбачає, що універсального рецепту не існує і кожна країна повинна вибрати власну модель, яка відповідає національній специфіці та рівню економічного розвитку.

  • Віктор ДРОНИК: «Тенденція розвитку аквакультури як альтернативи рибного промислу зберігатиметься і надалі»

     Рибній галузі в Україні явно не щастило. Протягом останніх двадцяти років вона була для уряду, як валіза без ручки. Центральний орган, який мав управляти всіма процесами та сприяти розвитку рибної промисловості, постійно реорганізовували, то піднімаючи, то понижуючи в статусі. Спершу це було міністерство, потім держкомітет, далі —департамент, що входив до складу Міністерства АПК, потім знову держкомітет. Це в свою чергу не могло не позначитися на роботі галузі загалом. Як наслідок, виробництво риби легальними підприємствами скорочувалося, натомість зростав вилов тіньовими структурами. Дійшло до того, що, за даними експертів, на одну тонну риби, виловлену артілями та рибпідприємствами, припадало майже три тонни продукції, «вичерпаної» з внутрішніх водойм браконьєрами.