Ім’я цього політика добре відоме в Києві ще відтоді, коли він очолював  румунську делегацію на переговорах з укладення двостороннього Базового договору з Україною. Нині, коли він представляє свою країну в Європарламенті, жодні дебати тут, присвячені українському питанню, не проходять без його виступів. Він має репутацію палкого прихильника євроінтеграції України і послідовно переконує скептиків у тому, що без нас європейська сім’я залишатиметься неповною. Він часто буває у Києві й добре орієнтується у всіх тонкощах української внутрішньої політки. Ми зустрілися з позафракційним депутатом Європарламенту Адріаном СЕВЕРИНОМ під час сесійного тижня у Страсбурзі й майже годину спілкувалися на тему українсько-румунських відносин. 

Снігопад припинився, та наслідки його ще довго відчуватимемо. «Урядовий кур’єр» стежить, як в Україні справляються із ситуацією, що оголила не лише проблеми «поточного моменту». Відлуння докотиться й до літа — станом справ в агропромисловому комплексі. Утім, негода показала й інше: як людяність і безкорисливість «вилущується» з оболонки показної відстороненості й навіть незнайомі прагнуть допомогти тому, хто опинився в біді.  

Українську літературу вдруге презентували на Лейпцизькому книжковому ярмарку. Його засновано в XVII столітті й щороку проводять у середині березня. Це друга найпрестижніша книжкова подія Європи після Франкфуртського ярмарку.

Цього року міжнародний Лейпцизький книжковий ярмарок відвідала рекордна кількість — 168 тисяч осіб. Було представлено 100 тисяч книжок, проведено близько 3 тисяч заходів — «круглих столів», авторських читань, автограф-сесій. Свою продукцію представили понад 2 тисячі видавництв і компаній із 43 країн.

Міністерство охорони здоров’я розробило та направило до Верховної Ради законопроект, згідно з яким кожен українець може стати донором органів після своєї смерті, якщо за життя юридично не оформить відмову від такої перспективи. Деякі фахівці стверджують, що саме ця законодавча норма здатна дати зелене світло подальшому розвитку вітчизняної трансплантології. Їхні опоненти вважають, що наше суспільство не готове до цього.

Пересадка органів допомагає зберегти життя безнадійним хворим. Завдяки таким операціям у різних країнах врятовано тисячі людей, які раніше були приречені на смерть або інвалідність. Водночас розвиток цієї галузі медицини породжує певні моральні проблеми і може становити небезпеку для суспільства. Від початку трансплантологія поставила перед суспільством низку правових, медичних і етичних питань.

Дичина нині зустрічається у двох місцях. Перше — це мисливські господарства, де налагоджено надійну охорону від браконьєрів і розведення мисливської фауни. Тільки ж працювати треба. І гроші вкладати. Тому той, хто лінується і жадібний, часто задивляється на друге багате на дичину місце. А це заповідники і національні парки, державні заповідники і державні національні парки.
Закон нині забороняє полювання на цих заповідних територіях. Тому охочі поживитися народними ресурсами прагнуть змінити закони на свою користь. За 2011–2013 роки таких спроб було вже чотири. 

Одним з найважливіших стартів нового олімпійського циклу став для українських атлетів чемпіонат Європи зі спортивної боротьби, який проходив у Тбілісі. Перевершила найсміливіші сподівання спеціалістів і журналістів наша жіноча збірна вільниць. Її лідер Аліна Стадник-Махиня здобула  «золото» у ваговій категорії до 67 кілограмів.
Приклад чемпіонки наслідували її подруги по команді, додавши до медальної скарбнички ще п’ять бронзових нагород. На п’єдестал пошани у грузинській столиці піднімалися Ганна Василенко (63 кг), Катерина Бурмістрова (72), Юлія Благиня (55) та Тетяна Лавренчук (59). Ще одна наша землячка Ірина Гусяк програла у півфіналі грецькій борчині Марії Преволаракі, а в сутичці за бронзову медаль впевнено здолала спротив Катаріни Кравчик із Польщі. 

Ми часто користуємося в побуті речами, навіть не здогадуючись про місце їхнього виготовлення. Одяг, постільна білизна, меблі, будівельні матеріали і навіть окремі продукти харчування в нашому домі мають «тюремне» походження. Звичайно, бирки з написом «Made in… в’язниця» на них немає, але придбати їх можна як у звичайних магазинах, так і спеціалізованих торговельних точках. На сьогодні в різних містах відкрито сім таких магазинів, а також 112 столів замовлень, де продається продукція, яку виготовили ті, хто відбуває покарання в місцях позбавлення волі.  

Луганськ б’є рекорди за кількістю людей, залучених до Інтернету й соціальних мереж. Тут обрано за регіональну мову спілкування російську. Але навіть не в прем’єрні, а буденні дні в залі українського театру майже немає порожніх місць. Про цей феномен — у розмові кореспондента «Урядового кур’єра» з народним артистом України, художнім керівником театру Михайлом ГОЛУБОВИЧЕМ.  

Є час відправляти овець на полонини і є час їх звідти повертати на ферми до села. Так ведеться споконвіку. Карпатські вівчарі, незалежно від країни, де проживають, називають цей благословенний час літування отар у горах редиком, як називали його їхні прадіди. «Карпатський редик-2013» збирає газдів з усіх Карпат, щоб нагадати їм і усьому світові про самобутню вівчарську культуру, а також для того, щоб цю культуру розвивати. 
Тож із травня до самої осені гірськими полонинами Словаччини та Чехії, нашого Прикарпаття і Закарпаття, румунської Трансильванії, польського Підкарпатського воєводства триватиме безпрецедентна мандрівка 300 овець і міжнародної команди вівчарів. 

Все пізнається в порівнянні. Мабуть, цей критерій, як ніякий інший, підходить і для оцінки дій перших керівників, які завжди на виду. До них безумовно належать і перші особи, які стоять, так би мовити, за штурвалом столичної влади. Адже киянам є кого і з ким порівнювати, як і ефективність дій того чи іншого градоначальника.

Свого часу київський міський голова Олександр Омельченко збирав  керівників міських служб і всі спільно виїжджали автобусом на інспектування того чи іншого району. Під час поїздки визначали «вузькі місця», на які, до речі, безпомилково вказував міський голова, і приймали оптимальне рішення щодо розв’язання тієї чи іншої проблеми. На привітання одного з журналістів: «Доброго ранку, Сан Санич» ми почули у відповідь: «Сашку, це для тебе ранок, а для мене давно день». Принагідно зауважу, що годинник показував пів на восьму.