Повномасштабна війна росії проти України стане точкою відліку у світовій історії. Процеси, які вже запустилися і ще будуть запущені, змінять не лише геополітичні реалії, а й світову економіку та енергетичні ринки. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив у вступному слові перед початком засідання уряду. 
«Україна не один рік казала партнерам, що росія — ненадійний постачальник енергоресурсів. Що залежати від неї в енергетичних питаннях — це загроза національній безпеці.

Пандемія коронавірусу, яка вплинула на роботу традиційних маршрутів транспортування продовольства, і розв’язана росією війна в Україні може призвести голоду, якого світ не бачив від часів Другої світової війни. Застереження про це лунають дедалі частіше і гучніше від політиків та міжнародних організацій. Нині ціни на продовольство чи не у всіх країнах зросли на третину. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, ще на початку квітня світові ціни на продукти харчування оновили історичний максимум. Експерти пов’язують це з дефіцитом олій та зерна, спричиненим війною в Україні.

Повномасштабна агресія російської федерації проти України 24 лютого 2022 року змінила життя країни та внесла корективи в плани уряду щодо фінансування різних галузей, напрямів і програм. Про те, як в умовах війни вдається підтримувати гуманітарну сферу, Укрінформ вирішив дізнатися у заступника міністра фінансів Романа ЄРМОЛИЧЕВА.

Цій пісні 108 років. За цей час вона звучала лунко й стиха, живила українців енергією й вірою в українську державність, в нашу звитягу над ворогом, додавала патріотичної снаги й духу, незламності. Вона боролася заповзятливо й сильно, впевнено й щиро. Народившись у рік початку Першої світової війни, пройшла у лавах Українських Січових Стрільців як гімн, у повстанських загонах у буремні 1940-ві, линула тисячоголоссям на вічах за відновлення незалежності України, революційних Майданах.

Війна негативно позначилася на багатьох галузях економіки. Зокрема на сільському господарстві, адже чимало підприємств галузі працюють у складних умовах поблизу окупованих територій, а на визволених часто не можна вести рільництво через мінування. Тому аграрний сектор потребує допомоги і держави, і міжнародних донорів.
«Урядовий кур’єр» проаналізував, яку допомогу нині отримують ті, хто дбає про продовольчу безпеку України і світу.

 Херсонщина — фактично вся її територія, за винятком вже визволених населених пунктів — наразі окупована. Вільні близько двох десятків сіл, а загалом у регіоні 696 населених пунктів. У кожній громаді ситуація різниться. Десь ідуть активні бойові дії, десь відносно тихо. Окупанти лютують: розганяють зброєю мирні мітинги, насаджують в органи управління колабораціоністів. Законні мери і голови селищ до останнього виконують свої обов’язки, а коли це робити стає неможливо, складають повноваження та виїжджають на територію, підконтрольну Україні, або лишаються на місці як звичайні херсонці. 

На вулицях, площах міст і сіл Закарпаття нині людно як ніколи раніше. У краї побільшало населення через велику кількість евакуйованих з небезпечних регіонів країни. За Карпатами вони знайшли надійний прихисток і можливість відновити сили. Зустрічаючи гостей, бачиш, що їхні обличчя відкриті, доброзичливі. Це зрозуміло, бо закарпатці їх гостинно зустрічають і намагаються робити все можливе, щоб полегшити їхню долю в умовах воєнного стану. Деталі — в розповіді кореспондента «Урядового кур’єра».

За майже два роки німецької окупації Маріуполя (1941—1943) у приморському місті загинули 10 тисяч місцевих людей. Досі ця кількість із давно минулого лихоліття була і є страшною. Проте реальність виявилася набагато трагічнішою. За два місяці весни 2022 року внаслідок варварських бомбардувань і потужних обстрілів та тривалих штурмів Маріуполя російські війська вже вбили тут близько 25 тисяч жителів. І ці цифри не остаточні, бо ще не встигли розібрати всі руїни, під якими залишилися жертви рашистів.

Дефіцит пального — нині одна із ключових економічних проблем, які постали перед Україною на тлі воєнної агресії російської федерації. Зрозуміло, що бензин та дизель передовсім конче потрібні українській військовій техніці, критичній інфраструктурі. Та не можна забувати й про пересічних споживачів, які заради можливості пересуватися у власних справах готові вистоювати кількагодинні черги.

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у квітні 2022 року щодо березня становив 103,1%, за період січень — квітень 2022 року — 110,9%.  За період січень 1998 року — квітень 2022 року — 1742,2%.