Нещодавно, враховуючи інтереси вкладників, Верховна Рада України ухвалила, а Президент Петро Порошенко практично одразу підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг». Як відомо, цей документ вимагали прийняти вкладники вже не діючого банку «Михайлівський», які переймалися поверненням своїх коштів. Проте він стосується не лише клієнтів цієї фінустанови, а й інших вкладників. 

У нашій країні з першим візитом на цій посаді перебуває Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді. Його переговори з першими особами держави стосувалися насамперед складної гуманітарної ситуації на Донбасі, відповідальність за яку повністю несе російська сторона. У цьому представникові ООН належить переконатися на власні очі, коли він побуває на Донбасі.  

Нині, у час, коли зростання цін на імпортовані енергоресурси спричинило непосильні тарифи, кожна галузь господарювання намагається торувати свою стежку до енергетичної незалежності. Волинські лісівники ж наочно демонструють, що мають для цього необхідний ресурс.  

Під час години запитань до уряду, що відбулася в парламенті, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не лише висловив сподівання, що останні тендери Укртрансгазу відбулися прозоро, а й окреслив стратегічний напрям діяльності українських підприємств на майбутнє. Зокрема він наголосив: «Для нас дуже важливо, щоб кожну українську гривню було інвестовано в нашу національну економіку. Максимально підтримуватимемо українські підприємства щодо виробництва тієї чи іншої продукції з високим рівнем локалізації, з доданою вартістю, щоб українці мали роботу й відповідно зарплату».  

Заради цікавості вирішив проаналізувати вміст свого плеєра — того, що слухаю в маршрутках та електричках, аби не нудьгувати у дорозі. Один збіг мене просто розвеселив. Пісень українською мовою було рівнісінько 25%. По 10 — «Океан Ельзи», «Мертвий Півень», Бурмака, Джамала. 11 російських, 9 — англійською, решта — німецькою, французькою, польською. Розумію, що це випадковість, але, послуговуючись виключно власними смаками, я вийшов саме на той відсоток, що його як квоту довели українським радіостанціям наші законодавці. З однією принциповою різницею: мені цього відсотка ніхто не нав’язував. Не маю підстав вважати свої вподобання аж надто унікальними і можу припустити, що цілком природним шляхом, лише у взаємодії попиту й пропозиції країна цілком могла б вийти на гідний відсоток національного та рідномовного контенту у власному ефірі. Так, у Львові — раніше, в Одесі — пізніше, але тому, що хочеться і подобається. А не через те, що хтось там з Києва спустив директиву. Розумію, що за нинішнього надвисокого попиту на популізм не можна протиставити щось спекуляціям на всьому, що роблять без особливих витрат і помітних здобутків, але зі значним резонансом. Навіть коли резонанс цей цілком може додати коливань черговій нашій бабайці на ім’я Шатун. 

Якщо людина має роботу, добре всім: працівникові, його родині, місцевій громаді, бюджетові. Рівень зайнятості населення безпосередньо позначається на стані суспільства, а також значною мірою визначає місце держави у світі. 

За роки, які минули від початку драматичних подій в Україні, слова «Майдан» та «Революція гідності» назавжди увійшли в новітню історію Європи. Цими листопадовими днями у всій країні згадують імена сміливців, які віддали свої життя за нову Україну, вшановують їхню пам’ять і підбивають підсумки цього надзвичайно складного періоду нашої держави.

Три роки тому кілька сотень сміливих дівчат і юнаків, без участі жодних політиків, зібралися на Євромайдан, щоб висловити мирний протест проти дій режиму Януковича, який украв у них велику європейську мрію. Проте звіряче побиття «Беркутом» студентів сколихнуло всю країну, і за лічені дні вже мільйони українців вийшли на площі й вулиці. «Вийшли, щоб зірвати план з перетворення України на малоросійський закуток Російської імперії, щоб продемонструвати свій проєвропейський вибір», — йдеться у зверненні Президента Петра Порошенка з нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи. 

У Черкасах відбувся форум «Інноваційні виробничі та педагогічні технології — європейський вектор професійної освіти в Україні». Крім представників Міністерства освіти і науки України, ради Федерації роботодавців, обласної влади, ректорів навчальних закладів, до Черкаського професійного ліцею, де відбувалося зібрання, з’їхалися гості з інших областей, зокрема закладів профтехосвіти. Учасники обговорили актуальні питання: підготовку кадрів для будівництва, перспективи розвитку партнерства освіти й бізнесу. Хорошим прикладом такого партнерства може служити взаємодія закладів професійно-технічної та вищої освіти з компанією «Хенкель Баутехнік» (Україна) в межах проекту «Хенкель академія». Як розповіла на форумі керівник проекту Наталія Іваній, він функціонує впродовж 13 років, нині компанія має 30 ресурсних центрів у всій Україні. Навчальні заклади, які увійшли до проекту, — провайдери сучасних освітніх послуг у регіонах.  

Наступного року наші країни проведуть засідання міжурядової комісії з торговельно-економічних відносин. Пропозицію переглянути торговельні зв’язки висунуто в Києві, під час візиту Прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича (обіймає цю посаду з жовтня 2016-го). У Будинку уряду його зустрічав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він сприймає нинішнього главу хорватського уряду як «великого друга України». Саме тому глава українського уряду неодноразово повторював протягом дня фразу про початок нового етапу розвитку держав. «Це історичний візит. За 25 років жоден прем’єр Хорватії не відвідував Україну», — додав він.

До речі, серед планів на 2017 рік і засідання комісії з військово-технічного співробітництва. Вона востаннє засідала в 2011 році. 

Днями на Одещині було знищено 1300 гектарів заповідного Тарутинського степу. Тільки здійнятий екологічними активістами галас, матеріали в українських та закордонних ЗМІ та оперативна реакція на такі виступи профільного міністра Остапа Семерака не дали браконьєрам розорати другу половину унікального природного об’єкта.

Це не поодинокий випадок нищення природи, не єдиний приклад великих і маленьких катастроф, які трапляються в нашій країні останнім часом. Ось хоча б ліси. «Упродовж останніх трьох років через незаконне вирубування дерев невстановленими особами завдано шкоди на понад 150 мільйонів гривень. Проте цих грошей до бюджету не сплачено, винних не встановлено та не покарано. Заходів з відновлення завданих природі збитків не здійснено», — повідомляє сайт Мінприроди.