Потужне громадянське суспільство — важливий і обов’язковий елемент демократичної держави, який здатен відчутно впливати на рішення і роботу влади. Для обміну досвідом роботи неурядових організацій на Сьомий щорічний форум громадянського суспільства країн «Східного партнерства» до Києва прибули громадські активісти з європейських держав. Відкрив форум Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. 

У межах офіційного візиту до Італійської Республіки Президент Петро Порошенко провів зустріч із Президентом цієї країни Серджіо Маттареллою. Він високо оцінив послідовну підтримку Італією територіальної цілісності й суверенітету України і подякував їй за активну участь у роботі місії ОБСЄ в Україні. А Серджіо Маттарелла підтвердив незмінність позиції італійської сторони щодо необхідності продовження санкцій проти Росії до повного виконання нею мінських домовленостей. Він вважає важливою присутність України у Раді Безпеки ООН і заявив, що Італія не допустить, щоб внаслідок подій навколо Сирії українське питання втратило актуальність. 

Лише за кілька місяців 1944 року, коли НКВС депортував кримських татар, за офіційними радянськими даними, загинуло 16 тисяч цього нечисленного народу. Кримськотатарські дослідники зазначають, що протягом перших років після депортації було знищено 46% кримчан. Днями Верховна Рада визнала такі дії геноцидом кримськотатарського народу. 

Відчуття дежа вю — так прокоментувала під час «круглого столу» «Річниця Майдану: уроки революції і погляд у майбутнє» результати опитування експертів директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Революція гідності, другу річницю початку якої сьогодні відзначають в Україні, — це тисячі історій її учасників з особистими емоціями, думками, переживаннями. У межах проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті вже записано понад 500 спогадів. Вибрані з них і становлять книжку «Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності», яку вчора презентували у Києві. Герої, які були безпосередніми учасниками подій на Майдані, розповідають про свою участь у Революції гідності.

Нинішній Крим, знесилений російською окупацією, ось уже два місяці поспіль переживає ще й торговельно-економічну блокаду. Найбільш нагальне питання, яке хвилює тамтешніх людей, — чи будуть вони зі світлом, адже глава Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров наполягає на тому, що потрібна ще й енергетична блокада півострова. Російська Федерація всілякими правдами й неправдами завозить на півострів свої продукти, домовляючись про постачання з іншими країнами. А звичайні кримчани, втомлені проблемами, просто намагаються вижити серед того жаху, який припав на їхню долю. Про те, як саме люди сприймають Крим сьогоднішній, що там нині відбувається і які очікування жителів півострова, «УК» розповідає співкоординатор громадської спілки «Координаційна рада організацій вимушених переселенців з Криму» Андрій ЩЕКУН. 

В Україні триває боротьба за детінізацію зайнятості. Проте одна категорія найманих працівників фактично випала із законодавчого поля, отже опинилася за межами пенсійного забезпечення, охорони праці тощо. Це домашні працівники, тобто люди, які за наймом надають побутові послуги у сім’ях приватних роботодавців, зазвичай досить заможних громадян. За даними Держстату, таких працівників в Україні майже 162 тисячі осіб. Однак це лише приблизна цифра, адже хто порахує, скільки домашніх працівників насправді, якщо їхня зайнятість неформальна? 

Коли потрапляєш до Чорнобильської зони, дізнаєшся, що за площею вона відповідає Люксембургу. «Це вільна територія, — розмірковує Мирослав Слабошпицький, — зі своїм світом, і я — його частина». Майбутні герої режисера працюватимуть в атмосфері співтовариства та в умовах ядерної зими, яка склалася в зоні відчуження. Фільм «Люксембург» він планує завершити до 30-х роковин Чорнобиля, а зняти в жанрі нео-нуар. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Наш лелека на чужих крилах

Від литовського «теремка» — до татарської Росії

Репресована правда «Людоловів» 

У Києві відбулася презентація книжки члена Національної спілки письменників, заступника командира добровольчого батальйону ОУН у 2014 році, голови Української військової організації Бориса Гуменюка «Вірші з війни», виданої у перекладі кримськотатарською мовою. Нагадаю, цю збірку  Держкомтелерадіо висунув на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка.