• Галина ІЩЕНКО

    Аграрна експансія в Китаї

    У першому півріччі 2015 року в Китай через Державну продовольчо-зернову корпорацію було поставлено 800 тисяч тонн зернових,  переважно кукурудзи. Маємо всі шанси експортувати через китайського оператора ще 2 мільйони тонн кукурудзи, ячменю та пшениці, якщо Китай буде готовий їх прийняти. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольський під час брифінгу у Кабміні, присвяченому підсумкам V засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі сільського господарства між урядами України та КНР. 

  • Леонід ВЕРНИГОРА: «Профспілки завжди були в опозиції до будь-якої влади»

    Полтавця Леоніда Вернигору українці, особливо старші люди, добре знають. Він був відомим господарником, впливовим партпрацівником, профспілковим лідером всесоюзного рівня. Двічі його обирали народним депутатом України. Це талановитий публіцист і письменник, один з його чудових віршів про красуню Полтаву — тепер гімн міста.

    Ця його любов до Полтави і всього полтавського, помножена на величезний життєвий досвід, дає змогу йому майже 33 роки очолювати облпрофраду, опікуватися на цій посаді інтересами полтавських трудівників. Щоб стільки часу штовхати такого важкого плуга, найсвітлішого почуття замало. Тут потрібно мати ще й певні чесноти. І вони у нього є. А найголовнішою завжди було і залишається притаманне йому з народження гостре несприйняття соціальної несправедливості в усіх її виявах. Про це й розмовляємо з Леонідом ВЕРНИГОРОЮ. 

     

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Дешевий прокурор

    За повідомленням Deutsche Welle, міністр юстиції Німеччини Гайко Маас заявив про звільнення федерального прокурора Гаральда Ранге у зв’язку «із втратою до нього довіри». Прочитавши цю новину, я одразу ж поставив собі запитання: а що повинен зробити наш прокурор (не обов’язково високого рангу), щоб «втратити довіру»? В українських ЗМІ про «стражів закону» розповідають таке, що їх без суду і слідства, як кажуть, потрібно етапувати років на 10—15 на Соловки чи Колиму. Шкода, щоправда, що ці «віддалені місця» для українських злочинців уже закриті. Та якби були й доступні, то наші прокурори там не сиділи б. Бо українська Феміда не садить їх взагалі. Сліпа вона, коли йдеться про товстосумів, і глуха, бо не чує обурених протестів простих людей стосовно нашого правосуддя. 

     

  • Володимир Галаур

    Субсидії по-харківськи

    З наближенням опалювального сезону в людей все більше виникає запитань, як же вижити в умовах підвищених тарифів на енергоносії та тепло. Вже й нині, коли нема плати за тепло у квитанціях, багатьом після оплати комунальних послуг не вистачає на елементарні харчі, на які теж підвищились ціни. Найменш захищеним верствам населення держава кинула рятівний круг — субсидії, що оформляють за зовсім простою системою. Проте їх отримання в деяких регіонах стало проблемою. 

  • Лариса УСЕНКО

    Брянка: по той бік війни

    Коли думаєш про війну на сході, про постійні обстріли, загибель людей і ту жорстокість, з якою щодня доводиться стикатися людям, що волею долі опинилися по той бік фронту, стає моторошно. Моторошно передусім від того, що ти ніяк не можеш вплинути на перебіг цих подій (про волонтерську допомогу не йдеться — це окрема сторінка нашого життя, без якої нашим хлопцям було б зовсім непереливки). 

    Але всі мусять знати, що там, по той бік лінії розмежування, відбувається насправді. Як людям живеться, адже що б там казали і як би сприймали події, які нині відбуваються, ці люди — теж українці. Тож коли в редакцію прийшов Артур (з етичних міркувань назвемо його так), який приїхав у Київ із Брянки Луганської області, де нині порядкують бойовики і де залишилася старенька мама, запитанням до цього чоловіка не було кінця-краю.  

     

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Люди вимагають від влади якості та відповідальності

    За результатами оцінки діяльності членів Кабінету Міністрів його керівник Арсеній Яценюк запропонує парламентській коаліції новий склад і структуру уряду та обласних державних адміністрацій. Таку заяву глави уряду українці почули під час його «10 хвилин» на вітчизняних телеканалах. Він нагадав, що на засіданнях колегій у міністерствах заслуховували звіти й розподіляли завдання. Що керівництво кожного з відомств встигло зробити за кілька місяців, а що ні, стане зрозумілим у вересні. 

  • Галина ІЩЕНКО

    Енергосистему готують до зими

    Міністр енергетики Володимир Демчишин позитивно оцінює підготовку до опалювального сезону, хоча не заперечує, що запаси газу та вугілля наступні два місяці треба активно нарощувати. Оптимізму міністру додає скорочення на 10—12% споживання електроенергії та на 20% — газу, порівняно з відповідним періодом минулого року, зміна структури споживання ресурсів та покращення розрахунків за енергоресурси, можливості закачувати газ і завозити вугілля з-за кордону. 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Від швидкості ухвалення рішень залежить життя бійців

    Хід реформування Збройних сил став основною темою розширеного засідання колегії вітчизняного оборонного відомства. У цьому надважливому питанні влада не має права на помилку, а всі аспекти воєнної реформи має бути ретельно розраховано та об∂рунтовано, про що й наголосив міністр оборони Степан Полторак.  

     

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Цього року нектар особливо солодкий!

    Жителі Полтавської області займаються бджолярством з древніх часів і для багатьох із них воно й нині залишається прибутковим бізнесом. За офіційними даними, торік в області було 150 тисяч бджолосімей, від яких за сезон накачали більш як 4 тисячі тонн меду. Як повідомив перший заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Іван Рева, Полтавщина виробляє й експортує меду найбільше в Україні. Тільки в Полтавській області, а саме в Гадяцькому аграрному училищі, нині ще готують дипломованих бджолярів. 

  • Микола МИХАЙЛОВ: «Ми всі зобов’язані пивоварам»

    У це важко повірити, але на початку ХХ століття Німеччина, Бельгія та Британія — визнані в світі пивовари — купували хміль на … Волині, бо за якістю він не поступався кращим закордонним зразкам, а за ароматом — навіть їх перевищував. Відтак уже в 1907 році до Великої Британії було вивезено 9 пудів хмелю, а 1912-го — 492. Українці вирощували високі (як на той час)  врожаї цієї культури — 10—12 центнерів з гектара, при вартості виробництва одного центнера 18—25 рублів. Німецьким же, австрійським, французьким та англійським виробникам хміль обходився у 1,5—2 рази дорожче. Збут хмелю вважався досить прибутковою справою (його ціна у десятки разів перевищувала ціну зерна), і в 1913 році площі під цю культуру в Україні становили вже 6 тисяч гектарів. На жаль, наприкінці 80-х років минулого століття Україна була вже п’ятим у світі (після США, Німеччини, Китаю та Чехословаччини) виробником хмелю. Нині ж …