Як відомо, український ОПК лише після кількох років війни на сході зміг позбутися залежності від комплектуючих виробництва країни-агресора. Нині ж Ліга оборонних підприємств України, об’єднавши 40 приватних виробників, поставила за мету в спільному діалозі з державними виробниками техніки й зброї знайти шляхи, які посприяли б переозброєнню українського війська. 

Порядок денний роботи урядового засідання включав різноманітні сфери розвитку країни. Його Прем’єр-міністр відкривав очікуваною фразою про те, що «головний акцент уряду ставиться на капітальному ремонті країни». Важливим досягненням названо домовленості в Лондоні з представниками від 30 міжнародних організацій. Тиждень тому наша делегація прибула з Великої Британії, де презентувала всі напрацювання в ході конференції, присвяченої реформам в Україні. Тоді ж вдалося заручитися підтримкою сильних фінансових партнерів. У такий спосіб Володимир Гройсман поступово перейшов до поради безпосередньо для українців: «Нам слід позбуватися відчуття меншовартості. Хоч би що ми планували, завжди з’являтимуться скептики, які чинитимуть опір. Треба мати віру, що ми багато можемо змінити самотужки. Україна має неперевершений потенціал, щоб стати успішною». 

У фокусі розвитку транспортної галузі, зокрема в галузі авіаперевезень, має стояти український пасажир, а умови роботи мають бути однаковими й конкурентними для різних учасників ринку. Така ідея стала наріжним каменем спеціальної наради з питань розвитку авіасполучення, яку провів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман за участі представників Міністерства інфраструктури, Міністерства юстиції, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, керівництва аеропортів «Бориспіль» та «Київ» (Жуляни), Асоціації «Аеропорти України» та керівника Офісу залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Данила Білака. 

Під час робочої поїздки на Сумщину Президент Петро Порошенко взяв участь у відкритті заводу ТОВ «Гуала пак Україна», збудованого італійським інвестором. Голова ради директорів компанії «ГУАЛА ПАК» Мікеле Гуала ознайомив Президента з виробничими потужностями підприємства й зразками продукції. Петро Порошенко та Мікеле Гуала здійснили запуск нової лінії виробництва. 

З  першого серпня 2017 року розгорнеться нова сторінка в історії нашої держави — саме з цього дня діятиме угода про зону вільної торгівлі між Україною і Канадою. «Це історичний момент, який підсумовує колосальний пласт роботи наших дипломатів і політиків. Але це й початок набагато значимішого етапу: час наповнювати цю угоду життям — контрактами, робочими місцями та інвестиціями», — зазначив нещодавно Надзвичайний і Повноважний посол України в Канаді Андрій Шевченко. 

Запорізька область стала четвертою в Україні, де відкрили сучасний диспетчерський пункт управління станції швидкої допомоги. До сьогодні такі центри працювали в Києві, Харкові й Дніпрі. Відтепер до сучасних технологій в організації надання невідкладної допомоги долучилася і Запорізька область.

Літо у розпалі. Зовсім недавно відбулися випускні у школах і вишах. Учорашні школярі стали абітурієнтами, а їхні старші товариші отримали дипломи і прямують у доросле життя, де, напевно, найважливішим і непростим кроком буде пошук першого робочого місяця. Та чи готові сучасні роботодавці працювати з молодими фахівцями? Беруть вони їх чи намагаються уникати? І що слід робити і якою бути молодій людині з дипломом, але поки що без досвіду, щоб зацікавити того, хто може надати їй перше робоче місце? 

Відтепер контроль за перетином державного кордону України істотно посилять. Це питання було чи не найголовнішим на порядку денному засідання Ради національної безпеки і оборони. Президент Петро Порошенко так вводив у курс справ: «Ідеться про посилення контролю за в’їздом, виїздом і перебуванням громадян інших держав на території України. Ми запроваджуємо біометричний контроль для всіх громадян, які перетинають український кордон. Маємо зняти біометричні дані, включно з відбитками пальців, цифрову фотографію. Це істотно посилить наші можливості в боротьбі з тероризмом». 

Справедливо і символічно, що український прапор над приміщенням міської ради Краматорська 5 липня 2014 року підняли бійці, які вийшли із заблокованого проросійськими незаконними збройними формуваннями тутешнього аеродрому. А понад півтора місяця їхні позиції обстрілювали з усіх видів зброї й безуспішно штурмували переважні сили місцевих «ополченців» і російських кадрових «відпускників» і найманців. Група десантників і бійців спецпідрозділів, першою діставшись до центральної частини Краматорська, насамперед розмінувала міськраду й інші приміщення. Потім, згадують вони, взялися випускати з підвалів уцілілих бранців і заручників руского міра. Картина була приголомшливою навіть для бувалих у бувальцях військових: ще молоді люди виходили із страшного підземелля геть сивими. 

Проблема греблі на річці Тясмин біля Чигирина — з великою бородою. На моїй пам’яті активні виступи в ЗМІ та на обласних нарадах 10-річної давності, коли йшлося про тріщини, розбиті опори, зруйноване дорожнє покриття. Ще тоді фахівці заговорили про те, що тясминська захисна дамба може обвалитися, і понад два десятки сіл постали під загрозою затоплення. З часу спорудження греблі тут не проводили жодних капітальних ремонтів. Тим часом через греблю щодня проїжджають сотні вантажівок. Побудована ще в радянські часи, споруда не розрахована на таке навантаження. У її власника — Черкаського регіонального управління водних ресурсів — коштів на ремонт гідроспоруди немає.