Почну свою статтю із запитання до кожного читача газети: чи бачили ви, шановні, перебуваючи, скажімо, в європейських країнах, щоб у тамтешніх місцях харчування відвідувачі користувалися алюмінієвими ложками та виделками? Такий феномен у наш час можна побачити найчастіше в республіках колишнього СРСР, за винятком прибалтійських. Ми — не виняток. Пояснити це можна наслідками Великої Вітчизняної війни, коли наша авіаційна металургія, виконуючи замовлення армії, виробляла сотні тисяч алюмінієвих кружок, баклажок та ложок. У повоєнні роки до них додалися виделки, тарілки, тазики й каструлі. Автору довелося бачити таке виробництво на Ступінському металургійному заводі Мінавіапрому СРСР (Підмосков’я).  

Нині Україна використовує гідроенергетичний потенціал лише на 60%, тоді як США — на 82%, Італія, Франція — на 95—98%. Про доцільність нарощування потужностей гідроенергетики та найближчі плани зі зведення ГЕС і ГАЕС — наша розмова з гендиректором ПАТ «Укргідроенерго» Ігорем СИРОТОЮ.  

Нині в Україні близько ста тисяч дітей-сиріт. Це здебільшого соціальні сироти, тобто при живих батьках. І, як свідчить не тільки вітчизняний, а й закордонний досвід, найкращий варіант піклування про цих дітей — забезпечити їм родинний затишок у сім’ях родичів: опікунів, прийомних батьків або в дитячих будинках сімейного типу. Оскільки інтернатівські форми виховання не спроможні через свою специфіку соціалізувати дітей. Зокрема сформувати модель поведінки, дати знання, навички, які необхідні для нормального самостійного життя та які можна засвоїти лише в сім’ї.  

Не буває товарів поганих, бувають товари дорогі й дешеві, — цією фразою мене привітала продавчиня ятки, яка торгувала продуктами тільки з вичерпаним терміном придатності. Про те, що тут не варто отоварюватися, свідчить усе: від їх зовнішнього вигляду і до ціни. Але покупців тут хоч відбавляй. Хто купує явно небезпечні продукти та чому цей вид торгівлі взагалі існує, дізнавався «Урядовий кур’єр».  

 Учора в столиці Об’єднаної Європи Прем’єр-міністр зустрівся з Високим Представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики, віце-президентом Європейської Комісії Кетрін Ештон.

Сторони обговорили актуальні питання відносин Україна — ЄС, включаючи перспективи укладення Угоди про асоціацію. Високий Представник ЄС поінформувала главу українського уряду про результати обговорення цього питання міністрами закордонних справ ЄС, яке відбулося напередодні.

Проблеми Донеччини виявилися співзвучними з проблемами всієї країни. Саме на їх обговоренні зосередилося керівництво області та представники ділових кіл у ході наради під головуванням Президента. «Донецька область — один з найбільших промислових регіонів. Ми дуже добре розуміємо, що цей промислово-виробничий комплекс задає тон по всій державі», — сказав Віктор Янукович.

Він наголосив на важливості активної позиції місцевої влади та керівників підприємств у питаннях розвитку регіону, висловивши готовність підтримати місцеві ініціативи.

Кожен четвертий українець хворий на гіпертонію. Такі цифри озвучили медики в Міжнародний день боротьби з цим підступним захворюванням. І це лише верхівка айсберга, стверджують лікарі. Гіпертонія та її наслідки в Україні щороку забирають більше життів, аніж СНІД, рак і туберкульоз разом.  

Нині багато хто розцінює нещодавнє укладання рамкової угоди між НАК «Нафтогаз України» та німецькою компанією «RWE Supply & Trading GmbH» про купівлю — продаж природного газу як істотний прорив у диверсифікації джерел постачання блакитного палива в Україну і впливовим важелем на газових переговорах між президентами України та Росії.   

Однією з перших установ, що розпочала реалізацію соціальних ініціатив Президента України, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Про це кореспонденту «Урядового кур’єра»  розповідає директор виконавчої дирекції Фонду Валерій АКОПЯН.  

12 березня цього року на розгляд Верховної Ради надійшов проект закону № 10170 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів)». За умови прийняття документа аборти у нашій країні заборонять. А штучно переривати вагітність дозволятимуть лише за умови виявлення у вагітної хвороб, які можуть загрожувати її життю. Матимуть змогу позбутися небажаної вагітності й дівчата до 16 років, жінки з місць позбавлення волі, матері п’ятьох дітей, а також ті, в кого помер чоловік чи є дитина-інвалід.

Певна річ, у цьому делікатному питанні знайшлися і противники, і прибічники. Одні обурені спробами держави в такий спосіб зазіхнути на власне право вибору жінки — народжувати чи ні, а інші виступають за життя, вважаючи аборти першопричиною поганої демографічної ситуації в країні та великим гріхом.