ПРОЕКТИ

«УК» провів опитування серед енергетичних експертів щодо останніх міжнародних газових домовленостей НАК «Нафтогаз України»

Нині багато хто розцінює нещодавнє укладання рамкової угоди між НАК «Нафтогаз України» та німецькою компанією «RWE Supply & Trading GmbH» про купівлю — продаж природного газу як істотний прорив у диверсифікації джерел постачання блакитного палива в Україну і впливовим важелем на газових переговорах між президентами України та Росії. 

Реверс чи аверс? Головне ціна на газ. Фото з сайту nefteblog.ru

На жаль, ці домовленості жодним чином не вплинуть на хід перемовин. Наш північний сусід — один із головних гравців на газовому ринку і всі кроки прораховує заздалегідь. До того ж, у його руках економічно вигідний договір про постачання газу до нас. Він чудово знає, чим дихає так званий  європейський спотовий газовий ринок, на який намагається «прорватися»  «Нафтогаз», усі його технічні й технологічні можливості.  Без  благословення  «Газпрому» українсько-німецька угода може не запрацювати. Такий скептичний висновок можна зробити після опитування  вітчизняних енергетичних  експертів щодо підписання документа.  Вони сходяться в тому,  що рамкова угода між «Нафтогазом» і RWE лише створює юридичну підставу для можливих поставок газу з Європи — і не більше. Всі інші  кроки будуть засвідчені окремими контрактами. Цю позицію підтверджують і в «Нафтогазі».

Щодо можливого як наслідок  тиску на «Газпром», то фахівець  газового ринку  Вадим Лопатін сказав:  «Я не впевнений, що цим документом можна налякати «Газпром» і знизити ціну. Але  підписання рамкової угоди свідчить про просування з рівня гіпотетичної ідеї  до подальших етапів доопрацювання питання поставок газу в Україну з використанням реверсної роботи ГТС, зокрема й країн Східної Європи».

 У свою чергу експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук охарактеризував підписану угоду як тиск на «Газпром» і водночас як крок до європейського газового ринку. «Ми бачимо певний логічний тиск на «Газпром», який здійснює Україна. Це вселяє віру в те, що тиха газова війна не закінчена, вона триває, і, можливо, Україна, хай і такими маленькими кроками, досягатиме успіхів і результатів у переговорах», — сказав фахівець, додавши, що тут ідеться не про економічну, а про політичну стратегію перегляду довгострокових газових угод з Росією.  «Проте у разі реверсного використання газопроводу для поставок газу в Україну через RWE  без «Газпрому» цей меморандум не діятиме, доведеться з ними домовлятися. Адже на території Словаччини газ ще належить «Газпрому», та й  купують німці його переважно у росіян. Російський газовий велет уже має акції низки європейських енергокомпаній, зокрема і німецьких, а тому газ, поставлений начебто зі спотового європейського ринку, насправді може виявитися і російським. Утім, його ціна справді буде нижчою, ніж та, що  тепер змушена платити Україна. Це може бути навіть подано як наша перемога у переговорах із Росією, коли нам постачатимуть газ зі спотового ринку, але компанією, близькою у відносинах із «Газпромом», і ми  отримуватимемо його за реверсом. Насправді ж це будуть ті самі контракти із «Газпромом». Це буде крок до ще більш щільних контактів із росіянами  у контексті управління української ГТС», — переконаний Ю. Корольчук. Він оцінив можливість виконання такого контракту як «50 на 50». 

Коментуючи можливі обсяги спотових газових  операції з RWE, експерти називають цифру від 1,5—3 млрд куб. м за ціною $350, що дасть змогу заощадити приблизно $200 млн. Ці обсяги, звичайно, мізерні, але реальні. Незалежний енергетичний експерт Олександр Нарбут  у своєму коментарі  критично висловився про підписання угоди, зауваживши, що вона зовсім не містить конкретики. «Навіть якщо ми передбачаємо, що все це буде наповнено реальним змістом, то 1,5—3 млрд куб. метрів на рік за загального обсягу споживання  в Україні на рівні 50—55 млрд куб. метрів — це мізерна цифра, яка навряд чи зможе налякати «Газпром», — зауважив він.