РЕЙД

У столиці активно продають продукцію з вичерпаним терміном придатності

Не буває товарів поганих, бувають товари дорогі й дешеві, — цією фразою мене привітала продавчиня ятки, яка торгувала продуктами тільки з вичерпаним терміном придатності. Про те, що тут не варто отоварюватися, свідчить усе: від їх зовнішнього вигляду і до ціни. Але покупців тут хоч відбавляй. Хто купує явно небезпечні продукти та чому цей вид торгівлі взагалі існує, дізнавався «Урядовий кур’єр».

Що далі від стоку реалізації, то більша небезпека. Фото з архіву редакції

Підозріла дешевизна

Ятка, яка нещодавно з’явилася біля базару на Харківському масиві, не змогла залишити мене байдужою. Погляд привертав зовнішній вигляд як товарів, так і самої ятки. Почну з того, що весь крам було викладено не на полицях чи вітринах, як це зазвичай буває, а на асфальті в пошарпаних коробках. А самі товари мали такий вигляд, наче їх хтось віднайшов на якомусь звалищі, а потім, навіть не помивши, запакував у ці коробки і привіз на базар. Тобто пачки з майонезом були буквально вимащені багнюкою. Цукерки, які колись були жилейками, вже розтанули й потекли по всьому целофановому пакуванню.

Цікаво, що на ніч ці товари складались у велику залізну буду. І це попри те, що на першотравневі свята повітря прогрілось до +30 OС, а залізо має здатність нагріватися, тож яка температура була всередині «складу», важко й уявити. Про жодні холодильники навіть не йшлося. Хоч більшість асортименту — продукти з обмеженим терміном придатності та чіткими вимогами щодо температурного режиму зберігання. Тобто, наприклад, майонез, кетчуп, ковбасу, консервовані гриби вочевидь не бажано зберігати при температурі, вищій за 10 OС.

Далі — більше. Поки я розглядала всю цю «красу», до ятки підійшли двоє хлопчаків семи-восьми років і почали вголос розмірковувати, які ж цукерки краще купити. На моє глибоке переконання, ці цукерки не те що купувати та їсти — на них дивитись було страшно, але діти захоплено вибирали.

Не втрималась і порадила хлопчакам відмовитися від покупки, зважаючи на зовнішній вигляд «смакоти». Навіть застерегла, що вони можуть ними отруїтися. Проте, хто ж слухатиме тітоньку, яка таке неподобство радить?! Припускаю, що батьки, як мінімум, не знають про подібні покупки дітей, як максимум — дозволяють смакувати такими цукерками. Адже хлопці похвалилися тим, що вони не вперше купують тут продукти, бо ці ласощі значно дешевші за ті, які продаються у супермаркеті.

Вирішила подивитися термін придатності товару. І тут моєму здивуванню не було меж: усі продукти виявилися з вичерпаним терміном придатності. Більшість асортименту виробники радили спожити ще в 2011 році. Попри це, продукцію благополучно продавали з асфальту. Запитую у продавця, чи є бодай якісь документи на ці товари. Відповідь була більш ніж традиційною: «Всі документи є, але вони у господині, а коли вона приїде, не знаю».

Не так старі, як давні

Розповіла про побачене колегам із Спілки у справах захисту прав споживачів. І тут з’ясувалося, що подібні торгові точки активно працюють чи не по всій столиці. 

— До нас уже неодноразово зверталися люди і скаржились на ці ятки. Тому ми провели рейд такими торговельними точками, — розповідає голова громадської організації Спілки у справах захисту прав споживачів Деснянського району м. Києва Сергій Шевчук. — Тож ми вирішили навідатись до цих яток. І з’ясували, що торговельні точки з такою продукцією благополучно працюють неподалік великих магазинів, базарів. Тобто, в людних місцях. Товари тут продають у середньому на 50% дешевше від звичайної ціни. Проте всі вони з вичерпаним терміном придатності. Це стосується як продовольчої групи — сметани, майонезу, так і промислової —  шампунів, кремів для рук і багато чого ще. Це такий собі стоковий магазин товарів, у яких минув термін придатності.

Під час рейду фахівці виявили і «знешкодили» кілька подібних яток. Першим об’єктом був магазин неподалік столичної станції метро «Чергнігівська», розташований на вул. Попудренка. Зовні це була звичайна мала архітектурна форма (МАФ), біля якої на дерев’яних піддонах лежали товари.

Цікаво, що коли представники спілки відрекомендувались і зауважили продавцеві, мовляв, це ж небезпечні товари, вона щиро почала переконувати їх, що всім покупцям розповідає про специфіку свого краму. Проте за три години, протягом яких фахівці перебували біля ятки, продавець жодного разу не згадала про так звану специфіку. Хоч товаром активно цікавилися покупці. А ще зауважила, що це не її товар, а власниця ось-ось має під’їхати і в неї є всі необхідні документи. Для  переконливості пані навіть когось по телефону просила приїхати. Звісно, що власниця товару так і не з’явилася. Після цього представники спілки викликали співробітників відділу державної служби по боротьбі з економічною злочинністю, які переписали цей товар і опломбували магазин.

— Такі ятки ще цікаві тим, що тут неможливо з’ясувати, кому саме належить ця торговельна точка. Тобто жодних документів продавець нам не змогла показати, — додає Сергій Шевчук. — Тобто сам МАФ належить приватному підприємцеві, який здає його в оренду, а чим там торгуватимуть — його не цікавить. Оскільки ми перевірили кілька таких яток, то з’ясували, що орендатори намагаються вибирати МАФи, які не належать до офіційних ринків, адже там перевірятимуть продукцію. А такі специфічні товари навряд чи допустять до продажу. Натомість МАФи, які стоять біля базару, — це вже зовсім інша річ. Тут головне, щоб орендну плату вносили вчасно.

Чому споживачі купують ці товари? Адже не треба бути обізнаним споживачем, щоб зрозуміти: якщо товар коштує на 50% дешевше, цьому має бути пояснення.

За спостереженнями фахівців, часто такі товари купують пенсіонери. Проте я сама бачила, як діти отоварювалися на цих ятках. Тож не варто дивуватися, що одразу після смакування такими продуктами ці покупці потрапляють у лікарні з отруєнням. І це в кращому разі. Адже, приміром, консервовані гриби, які Сергій Шевчук разом з колегами бачив на одній із яток, можуть спровокувати навіть смерть.

Після того, як спілка почала проводити рейди, торговці яток теж не сиділи склавши руки: з пакування продуктів почала зникати дата виготовлення. Тобто її або витирали, або на цьому місці дивним чином з’являлася пляма, поставлена… лаком для нігтів.

І хоч із початком перевірок кілька подібних місць торгівлі було закрито, в Києві їх залишилося ще багато. І це напередодні Євро-2012! А якщо іноземні туристи, не з’ясувавши, що до чого, куплять цю продукцію й отруяться?! Нині представники спілки активно працюють над тим, щоб з’ясувати походження цих сумнівних товарів. Тож найближчим часом «Урядовий кур’єр» розповість, хто свідомо отруює українців.

ТОЧКА ЗОРУ 
 

                                   
Олена ПАПУША, 
координатор діяльності Київського міського осередку
ВГО «Союз споживачів України»:

— Щиро кажучи, споживачі дуже рідко скаржаться на ятки. У виняткових випадках це можуть зробити літні жінки, та й то лише тоді, коли їх ошукають. Тому й інформація про ятки, де торгують продуктами з вичерпаним терміном придатності, до нас надійшла нещодавно. Проте коли вона з’явилася, ми провели моніторинг, і результати виявилися несподіваними: продаж товарів, у яких минув термін придатності, відбувався лише на території кількох районів Києва. Переважно на Лівому березі. Чому так склалося, що, наприклад, у Солом’янському районі про це ніколи не чули, а в Деснянському ці ятки є навіть на ярмарках, які організовує районна адміністрація, — для нас не зрозуміло.

Проте, маю сказати, що за тим, щоб подібні товари не з’являлись у продажу, мали б стежити місцеві адміністрації, санепідстанції, а вже потім — управління із захисту прав споживачів. Адже у всіх «підприємців», які торгують такою небезпечною продукцією, немає жодних документів на право здійснення торговельної діяльності.  Тому й виходить, що покарати за таке правопорушення можна лише керуючись Кодексом про адміністративні правопорушення і накласти штраф… 170 грн.