Питання виїзду за кордон у період літніх відпусток актуальне для багатьох українців. У зв’язку з невтішною епідеміологічною ситуацією в Україні перелік держав, які дозволяють в’їзд нашим громадянам навіть з певними карантинними обмеженнями, невеликий. Як повідомив під час онлайн-брифінгу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, за останній тиждень до переліку 23 країн, які приймають українців (Туреччина, Сербія, Албанія, Північна Македонія, Чорногорія, Білорусь, Велика Британія, США, Мексика, Єгипет, Туніс, Республіка Корея, Ірак, Іран, Афганістан, Південний Судан, Ефіопія, Сомалі, Кенія, Замбія, Танзанія, Бурунді, Сейшельські острови), додалися Ліван та Багамські острови. Майже у всіх цих країнах на кордоні проводять температурний скринінг приїжджих і в разі виявлення тривожних симптомів змушують пройти безкоштовний ПЛР-тест. 

Тернопільщина серед перших в Україні зазнала спалаху коронавірусної хвороби, відчула лихо від великої води, та попри все це, поcтупово впроваджує інфраструктурні проєкти. Саме на цей непростий відрізок часу припали перші місяці роботи Володимира Труша на посаді голови Тернопільської ОДА. А розповісти про минулі сто днів керівник області вирішив у приміщенні «Водної арени». Адже це, за його висловлюванням, один із магнітів краю, який притягуватиме сюди людей не лише з України, а й з усього світу. 

Не секрет, у багатьох містах України в умовах карантину театральне життя вимушено поставили на паузу. А ось Суми, на щастя, належать до тих обласних центрів, де завдяки вжитим протиепідемічним заходам коронавірус вдалося призупинити і локалізувати. Тож обласний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна після більш як двомісячної перерви відновив роботу. Це принесло радість і втіху його численним шанувальникам. 

Гетьманський Глухів на Сумщині звик до заходів різного масштабу, які регулярно відбуваються на його історичній землі. Однак всеукраїнський пленер майстрів художньої обробки дерева, що вже втретє зібрав різьбярів з різних куточків України, традиційно викликав особливий інтерес і навіть захоплення місцевих жителів. 

Тернопільщина — край, любий серцю мандрівника, відпочивальника. Адже він має величезний туристський потенціал. Передусім тут захоплюють мальовничі краєвиди, каньйони, печери, водоспади, гори. Тільки пам’яток природи понад пів тисячі, або п’ята частина того, що є в нашій країні. Християнська душа прагне відвідати відпустові, сакральні місця і святині: Марійський духовний центр у Зарваниці та Почаївську лавру. В області понад третина всіх українських замків та їхніх руїн. 

У більшості областей України розпочали збирати ранні зернові культури. Про те, як жнивують на Полтавщині, а також ситуацію зі зрошенням у південних районах області й перспективи органічного виробництва «Урядовому кур’єру» розповів директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій ФРОЛОВ. 

На сьогодні в Єврокомісії не бачать підстав для призупинення безвізового режиму з вісьмома країнами: Албанією, Боснією і Герцеговиною, Грузією, Молдовою, Північною Македонією, Сербією, Україною та Чорногорією. Вони дотримуються необхідних критеріїв функціонування безвізу. Проте щоб громадяни цих країн і надалі користувалися перевагами безвізових поїздок, їхні уряди мають робити ефективніші кроки у різних сферах, зокрема у боротьбі з організованою злочинністю, корупцією у вищих ешелонах влади, нерегулярною міграцією. Про це йдеться у третій доповіді Єврокомісії з оцінки виконання протягом 2019—2020 року вимог візової лібералізації із країнами Західних Балкан та «Східного партнерства», яку було оприлюднено наприкінці минулого тижня. 

Питання небезпеки внаслідок вирубування гір­ських карпатських лісів турбувало наших предків на початку ХХ століття, про що писав інженер Г. Йовак у журналі «Сільський господар» за 1929 рік. «Коли кинемо оком на гордощі нашої країни — наші любі Карпати та Підкарпаття, то біль стискає нашу грудь, дивлячись як на наших очах зникають ті чарівні бори карпатські — ті неоціненні багатства нашого народу. І на місці гарних борів вкриваються Карпати голими шпилями та розораними збочами, якими під час зливних дощів з ревом і шумом жене води на долини, несучи з собою спустошення не лише місцевій людности, а часом і широкій околиці. Зі зникненням лісів зникає в природі рівновага — виступають часті бурі, зливи та градобиття, бо ліси є регуляторами погоди» (збережено тогочасний правопис). 

«Печаль дітей знов нас пече. Їм треба материнські руки, їм треба батьківське плече», — ці поетичні рядки поета Вадима Крищенка вже давно стали пісенними. Кожен з батьків про це знає, але, на жаль, чимало з них не беруть такі постулати за основу власного життя, отже не дбають про сина чи доньку, їхній усебічний розвиток, не огортають любов’ю й теплом. Тож у Тернополі взялися за втілення соціальної ініціативи — платформи відповідального батьківства. 

Пам’ятаю, в нашій сільській бібліотеці не вистачало дитячої літератури і щоб узяти книжку на кілька днів додому (читального залу не було), мені доводилося мало не навколішки запевняти бібліотекарку Надію Федорівну Литовченко, що поверну книжку цілою і в домовлений термін. Тому був приємно вражений, коли нещодавно вперше завітав до офісу Полтавської міської централізованої бібліотечної системи. Там не тільки багато різноманітного чтива на різні смаки. Простора, з величезними вікнами будівля розташована в затишному місці, недалеко від тролейбусної зупинки. Усередині зроблено прекрасний ремонт, скрізь нові меблі, які ще пахнуть фарбою. Другий поверх поділено на зони: для читання, ігор, проведення заходів. Впадають в очі великі телевізійні екрани, нові комп’ютери. Насолоду відчуваєш навіть від самого перебування там. Про те, чи в таких самих умовах працюють і так само забезпечені філії Полтавської міської ЦБС, кореспондент «Урядового кур’єра» попросив розповісти її директора Тамілу ДУЗЕНКО.