За першої можливості у населених пунктах, які постраждали внаслідок вибухів на військових складах біля Калинівки 26 вересня, люди і влада перейнялися тим, щоб до початку дощів і настання холодів залатати дахи, відновити вибиті вікна і засклити їх у житлових будинках та в соціальних закладах. Багато підприємств і компаній відгукнулися на прохання та надали допомогу — хто матеріалами, хто безкоштовною працею. Ось лише хотілося, щоб нас згуртовувала не біда, а передбачувані гарні справи. 

Під час візиту до Страсбурга Президент Петро Порошенко зустрівся з новообраним головою Парламентської асамблеї Ради Європи Стеллою Кіріакідес. Її було обрано на цю важливу посаду після відставки попередника Педро Аграмунта, що відбулася в межах осінньої сесії організації. 

Учора набув чинності закон про нову пенсійну систему. Саме тому Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочинав роботу нагадуванням про початок виплати осучаснених пенсій для 9 мільйонів літніх українців. «Наші кроки передбачають таке: більше в Україні не буде мінімальної пенсії 946 гривень. Мінімальна пенсія зросте до 1452 гривень. Менше за цю суму ніхто отримуватиме. З цього місяця ми скасували оподаткування пенсій для пенсіонерів, що працюють. Люди починають отримувати повну пенсію. А далі триватиме підвищення на понад 200 гривень для майже 5,4 мільйона громадян, — провадив далі Прем’єр. — Систему сформовано так, аби той, хто більше працював, більше й отримував. При цьому ми забрали пенсії з рук політиків у руки пенсіонерів. Осучаснення пенсій буде щорічним і автоматичним». 

Чергова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи має бути змістовною як ніколи. Вона вже запам’ятається якщо не одіозними висловлюваннями щодо України президента Чехії Мілоша Земана — відомого у всій Європі послідовника політики свого російського колеги, то принаймні спробою прокрутити плівку історії на вісім десятиліть назад. 

Нині чимало говорять про соціалізацію воїнів, які повертаються з передової у мирне життя. Однак практичних кроків у цьому напрямі поки що небагато. Як правило, історії успіху зав’язані на підтримці благодійників, волонтерів. А почасти бійці розраховують на підтримку тих, хто сам пройшов подібні випробування. «Рівний — рівному» — такий девіз з’явився в житті бійців, які повернулися, облаштувалися, і тих, які лише повертаються і сподіваються на підтримку й допомогу побратимів. 

Недавно підбито підсумки конкурсу мікрогрантів «Село: кроки до розвитку», ініційованого ПАТ «Миронівський хлібопродукт», який на Черкащині реалізує підприємство «Урожай».

Подія мала широку цільову аудиторію. Так, у навчальних семінарах і консультаціях щодо соціального проектування, підготовки заявок та необхідної документації взяли участь 165 жителів регіону. До співбесіди допущено 56 проектів із бізнес-планами, які було відповідно складено та оформлено. Усі заявки стосувалися розв’язання актуальних соціальних проблем сільської місцевості. 

Смілянська медсанчастина №14 — заклад на Черкащині відомий. Свого часу тут лікували тільки залізничників, потім — широке коло не лише жителів Смілянського району, а й сусіднього Кам’янського. Недавно керівництво держави, здавалося б, знайшло найоптимальніше призначення для цього закладу: згідно з директивними документами, медсанчастина мала стати Національним центром реабілітації інвалідів-учасників АТО (одним із п’яти у країні). Але й досі цього не сталося, а медсанчастина не працює. Чому? 

Нинішнього року на один із найбільших інвестиційних заходів України — IX Міжнародний економічний форум «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи!», який відбувся у столиці Слобожанщини, прибули іноземні делегації з 30 країн, зокрема США, Китаю, Канади, Об’єднаних Арабських Еміратів, Японії, Бразилії, Німеччини, Франції, Норвегії, Бельгії та інших, 15 із яких на чолі з послами. Також форум об’єднав представників уряду, бізнесу, фахового середовища. Загалом 500 учасників зібралися на конструктивну розмову про перспективи та міжнародну співпрацю. 

Осінній ліс завжди приваблює. Особливим настроєм, багатою палітрою кольорів. Та нині в неї вплелося чимало незвичних тьмяних відтінків: до здорової зелені сосон додалися осередки сірувато-іржавих сухих дерев. Як згадує директор державного підприємства «Черкаське лісове господарство» Андрій Пустовіт, ще років із десять тому, коли починав працювати директором, ліс так не всихав. Приміром, у 2006 році суцільних санітарних рубок було лише шість гектарів. А вже нині — десятки, сотні гектарів. 

П’ятирічна онучка повернулася з дитсадка з неймовірним кашлем.

— Ой, Катрусю, що ж це буде?! — кажу з порога.

— Не турбуйся, бабусю, в нас майже всі діти кашляють, — «заспокоїла» мала й тут-таки уточнила: — Ні, не «майже», вже точно всі.