Учорашній захід відрізнявся від попередніх коротким вступним словом Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Цього разу міністри більше схвалювали постанови. Усе розпочиналося словами про потребу реалізувати урядову ініціативу знищення будь-якого тиску правоохоронних та  контролюючих органів на чесний бізнес.

Над законодавчими змінами працювали фахівці з Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ та Офісу бізнес-омбудсмена. Прем’єр висловив переконання, що норми задовольнять запити підприємництва. Проект урядових змін передбачає відеофіксацію судового рішення про проведення обшуків і неприпустимості ухвалення такого рішення без адвоката, забороняє вилучати оригінали фінансових документів, сервери, комп’ютери і телефони підприємців під час обшуків та їх відеофіксацію. Цю тему Володимир Гройсман закрив нагадуванням, що наступного року економіці прогнозують тривідсоткове зростання ВВП. Можливий навіть показник 5—7%, однак спершу слід ухвалювати зміни. Позитивних зрушень очікують уже до кінця 2017 року.

Підприємства теплокомуненерго отримуватимуть компенсацію безпосередньо з бюджету. Фото УНIAН

Урядовці швидко затвердили впровадження з 1 січня 2018 року механізму розрахунків з теплокомуненерго за надані населенню в межах субсидій послуги живими грошима замість клірингових операцій взаємозаліку, опрацювали та ухвалили рішення про підвищення академічних і соціальних стипендій на 18%. Їх виплачуватимуть з 1 листопада.

Окрім цього, збільшено фінансування програми «теплих» кредитів у 2017 році на 100 мільйонів гривень згідно з внесеними змінами в держбюджет. Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук коментував це так: «Щоб задовольнити попит населення на державну підтримку під час утеплення, впродовж року ми боролися за надання додаткового фінансування. Ще влітку вдалося спрямувати 300 мільйонів гривень на програму, а цього разу додаємо ще 100 мільйонів гривень. Кошти спрямовуватимуть на компенсації фізичним особам, які утеплили індивідуальне житло за програмою».

Рішенням КМУ вперше за час чинності програми її продовжено відразу на три роки — 2018—2020-й. Загалом понад 360 тисяч сімей уже залучили «теплих» кредитів та інвестували в утеплення власного житла майже 5,3 мільярда гривень. Як повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ, уряд відшкодував населенню та ОСББ близько 1,8 мільярда гривень.

Крок до повномасштабного ринку газу

Віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон вважає рішення про монетизацію пільг і субсидій на рівні постачальників послуг першим кроком до досягнення адресної монетизації пільг і субсидій за отримані житлово-комунальні послуги. Це, на його думку, важливий етап для відкриття повномасштабного конкурентного ринку послуг для сегменту населення та теплокомуненерго, зокрема на ринку постачання природного газу. А ось головною проблемою зацікавленості в постачанні газу населенню й ТКЕ названо проведення державою розрахунків за пільги і субсидії за порядком, встановленим постановою КМУ від 11.01.2005 №20, з фіксованим переліком учасників та виключно кліринговими розрахунками, або так званими протокольними коштами.

Віце-прем’єр заявив, що навіть такі «протокольні» кошти постачальники і оператори газорозподільних мереж могли спрямувати виключно на розрахунки за купований природний газ, і навіть податки на ці операції суб’єкти мали сплачувати живими коштами. «Такі умови унеможливлювали інших постачальників, долучення до поставок газу населенню або теплокомуненерго. Урядовим рішенням щодо монетизації пільг і субсидій не тільки НАК «Нафтогаз України» і постачальники зі спеціальними обов’язками, а й будь-який постачальник і власник ресурсу може долучитися до ланцюга постачання газу споживачам, які отримують субсидії. Тож це, мабуть, найвагоміший крок до повномасштабного ринку природного газу», — вважає він.

Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко назвав рішення інноваційним, оскільки воно скасовує механізм клірингових (безгрошових) розрахунків між учасниками ринку теплопостачання, підприємствам — надавачам послуг спрямовуватимуть живі кошти за субсидіями. «Ми виводимо із заручників НАК «Нафтогаз» підприємства — постачальників послуг. Адже раніше вони залежали від наявності боргів, що впливало на отримання номінацій на постачання газу й підписання протоколів. Нарешті цю непрозору систему, яка запроваджувала касові розриви за можливостями розрахунків за енергоносії, буде зруйновано. Це прямі розрахунки, відповідальність підприємств ТКЕ щодо звітування. Цей перший крок до переходу на грошові розрахунки для теплопостачальних підприємств дасть змогу в майбутньому запровадити монетизацію субсидій для українських родин. Це також основа для реформування ринків газу, тепла, системи соціальної допомоги населенню». Також це рішення потрібне для інтеграції в європейське енергетичне співтовариство.

Команда Мінрегіону разом з колегами зі Світового банку, МФК, МВФ, ЄС, ЄБРР та Мінфіну більш ніж півроку працювала над удосконаленням монетизації системи субсидій. Згідно з розробленою Мінрегіоном Концепцією реформування сектору теплопостачання, монетизація субсидій — основа інвестиційної привабливості та відновлення інфраструктури теплопостачання у всій країні. «Для підприємств — надавачів послуг монетизацію запроваджують з 1 січня 2018 року. Тож у нас є час підготуватися до запровадження цього механізму. Ми розраховуємо, що це надасть додаткову можливість фінансово підсилити тепло-, водопостачальні й комунальні підприємства, зробити крок до грошових розрахунків з державою замість протоколів, які ходять по колу між п’ятьма суб’єктами ринку», — пояснив Геннадій Зубко.

Відходи розгрібатимуть усім миром

Про щорічне утворення в Україні 10 тонн відходів у розрахунку на одного жителя говорив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. Цей показник удвічі перевищує європейський. Презентуючи проект Національної стратегії поводження з відходами, він заявив, що з тисяч тонн накопиченого сміття утилізують лише 30% промислових і 4% побутових відходів.

Після цього урядовці схвалили Національну стратегію поводження з відходами до 2030 року. Вона передбачає скорочення обсягу захоронення відходів і збільшення рівня їх переробки, роздільне збирання побутових відходів. Володимир Гройсман відреагував на все озвучене словами: «Створюється враження, що Україну систематично десятиліттями завалювали сміттям. Лише де-не-де з’являлися комплекси з переробки, одиниці успішних проектів в Україні, а все решта через безвідповідальність захаращене і завалене сміттям. Це все нам потрібно розгрібати».

Міністри припинили чинність угоди з урядом Росії про порядок взаємних поставок озброєння і військової техніки, комплектуючих виробів і запасних частин, організації ремонту й надання послуг військового призначення. Документ було підписано у Києві в 1995 році.

Схвалено й рішення про підписання угоди з Туреччиною про військово-фінансове співробітництво та Протоколу про втілення фінансової допомоги; залучення кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку на 160 мільйонів євро, кредиту від Європейського інвестиційного банку на аналогічну суму, яку спрямують на розширення метро в Харкові.