За всю історію організації міжнародних інвестиційних форумів, проведення останнього цього року  перенесли не лише з весни на осінь, а й змінили місце та формат зустрічі. За задумом  облдержадміністрації, це мало сприяти відходу від офіціозу й створенню комфортних умов для перемовин представників бізнесу.

У ході цього представницького форуму також визначили й нагородили  підприємства, організації краю у номінації «100 кращих товарів року», переможців конкурсу «Кращий інвестор 2012 року». Зрештою, це ті заходи, які годяться саме для цього форуму, його, так би мовити, стандарт. 

Звістка про знищення унікальної пам’ятки — хати чумака в Моринцях на Черкащині швидко облетіла ЗМІ. Спочатку про саму пам’ятку. У центрі Моринців є подвір’я, на якому стоїть так звана чумацька хата. Свого часу у ній був розташований музей етнографії першої половини ХІХ століття. У 1964 році, з нагоди 150-річного ювілею з дня народження Кобзаря, в селі перебував заслужений діяч мистецтв України Іван Гончар. Його ідею створити хату-музей з інтер’єром часів Тараса Шевченка підтримали ентузіасти з Моринців. 

Підприємець із Черкас Валерій Черненко був у розпачі: на результати роботи будівельників соромно дивитися. І не тому, що вони не справилися із завданням. Якраз свої обов’язки муляри, штукатури й малярі виконали відмінно. Та ось із матеріалами не пощастило: через деякий час потріскався гіпсокартон, почала облазити фарба. Штукатурка також виявилася з дефектами через використання маломіцного розчину, до складу якого увійшли в’яжучі матеріали низької якості. Хоч усе підприємець придбав як товари найвищого гатунку. Приватний забудовник зі Сміли Павло Степаненко також потрапив на гачок несумлінних виробників. Мало того, що повідпадали приклеєні на стіни шпалери, — вони ще викликали у нього та членів сім’ї стійку алергію. Довелося в усьому будинку замінити як шпалери, так і клейову суміш.  

Напередодні матчу в Леверкузені Мірча Луческу зауважував: зазвичай його підопічні вдало грають з німецькими клубами. Схоже, наставника гірників ще й досі гріють приємні спогади про фінал Кубка УЄФА-2009, коли гірники обіграли саме представника Бундесліги — бременський «Вердер».
Останнім часом картина українсько-німецьких протистоянь на євроарені стала змінюватися не в кращий для нас бік. Найсвіжіші враження — розгром, який вчинили Олександру Кучеру та його партнерам у 1/8 фіналу Ліги чемпіонів футболісти дортмундської «Боруссії». Те, що успіх був невипадковим, довів подальший турнірний шлях команди Юргена Клоппа: її лише у фіналі зуміла зупинити мюнхенська «Баварія».

Прізвище Героя Радянського Союзу Григорія Коптілова можна побачити не в усіх виданнях, у яких ідеться про хоробрих воїнів Великої Вітчизняної війни. Навіть у першій та другій книжках «Подвиг» 70-х років минулого століття, де розповідають про уродженців Сумщини — кавалерів Золотої Зірки та ордена Леніна, — немає згадки про Григорія Олександровича.

І річ не в тому, що він народився далеко від України — у містечку Миколаєві Нижньо-Амурської області. Причина — в іншому. Свого часу Григорій Коптілов потрапив у список так званих неблагонадійних, оскільки відбував покарання в таборах. І навіть повна реабілітація 1965 року не могла вплинути на силу ідеологічної інерції, за якою Герой певний час перебував у затінку визнання і пошанування.

Та й нині прізвище Коптілова не настільки на слуху, аби про нього знала широка громадськість. Лише завдяки зусиллям окремих ентузіастів-краєзнавців ім’я хороброго воїна повертається до сузір’я Героїв. 

Робота міліціонерів завжди в полі зору громадськості, бо ж до них  звертаються по захист, допомогу і справедливість. Працювати для людей, розв’язуючи проблеми правоохоронної діяльності в тісній взаємодії з громадою, — основні критерії,  якими керується вінницька міліція.

У дні, коли начальник обласного управління проводить прийом у районах, люди йдуть до нього, бо знають, що їхнє повідомлення обов’язково розглянуть або візьмуть до уваги.

Про криміногенну ситуацію в регіоні та про значущість дієвого зв’язку між правоохоронцями і громадськістю у профілактичній роботі та розкритті злочинів розмовляємо з генерал-майором міліції Віктором РУСИНОМ. 

Аксіома: кожен роботодавець має дбати про належні умови праці на підприємствах і в установах. Цього вимагає закон. Проблемою мають опікуватись міністерства. На жаль, серед них є й таке, що не поліпшує умови роботи, а ніяк не реагує на їх погіршення. Щоб переконатися в цьому, не потрібно проводити спеціальних досліджень, наймати за шалені кошти закордонних аналітиків. Варто встати рано-ранесенько і подивитися, з чого розпочинається робочий день двірника.  

Присвоїти третій ранг державного службовця
Присвоїти четвертий ранг державного службовця  
Присвоїти п’ятий ранг державного службовця

Кримські виноградники за часів Радянського Союзу фактично тричі руйнували. Перший удар по галузі — завезена до Криму у 1960-х роках філоксера. Тоді ж у відповідь на заклик «Перетворимо Крим в область садів та виноградників» на полях півострова стали висаджувати не найкращі сорти винограду із Середньої Азії та Туркменістану. Попри те, що цей матеріал абсолютно не придатний для вирощування в умовах півострова. Заповзята боротьба з пияцтвом та алкоголізмом теж зробила свою справу: з кримських виноградників зникали найкращі сорти, а те, що варто було знищити, залишалося. У підсумку наша виноградно-виноробна галузь отримала у спадок 95% виноградників з малоцінними сортами. Криза кінця 1990-х років теж зробила свою чорну справу і призвела до колосального спаду в галузі, який тривав багато років.   

Підсумки роботи економіки за дев’ять місяців року, підбиті Держстатом, вказують на певне гальмування розвитку в деяких галузях. З одного боку, це обумовлено зовнішніми чинниками: несприятлива кон’юнктура для українських товарів на традиційних ринках, надвисока ціна на російський газ, торговельні обмеження Митного союзу для вітчизняних підприємств металургійного комплексу, харчової промисловості, машинобудування. З іншого — є певні питання до належного виконання економічних програм і завдань усередині країни. Зокрема, це стосується Державної програми з активізації економіки, підтримки власного виробництва, стимулювання споживчого попиту на товари українського походження. Саме на цих проблемних питаннях акцентував увагу урядовців Прем’єр-міністр Микола Азаров.