Про це заявив президент Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) Марін Мрчела під час чергового пленарного засідання у Страсбурзі. Українська делегація розповіла учасникам зібрання про прогрес в удосконаленні системи запобігання і протидії корупції  у нашій державі та у виконанні рекомендацій GRECO.
За словами керівника української делегації, голови Державної реєстраційної служби Дмитра Ворони, на виконання рекомендацій GRECO  було прийнято чотири закони. Їх актуальність полягає у тому, що в них зокрема розроблено процедуру спецконфіскації та запроваджено кримінальну відповідальність юридичних осіб за корупційні дії в інтересах таких осіб. 

Учора Харків ще на один крок наблизився до європейських стандартів. Тут введено в експлуатацію сучасний Центр керування повітряним рухом, який об’єднав аеродромний диспетчерський центр та сучасну аеродромну диспетчерську вишку, що значно підвищує безпеку польотів та пропускну спроможність повітряного простору в районі аеропорту «Харків». Головним «винуватцем» події стало Державне підприємство обслуговування повітряного руху України («Украерорух»), яке за власні кошти й збудувало цю вишку.

Як Галичина, що не була тоді під владою більшовиків, сприйняла цю страшну трагедію своїх єдинокровних східних братів-українців, стала на їхній захист? Це запитання й визначило тему розмови  з науковцем.  
—  Чи з’являлася тоді у галицькій пресі правдива інформація про жахливий голод в Україні?
— Галичани, як, зрештою, й волиняни та буковинці, які не перебували тоді під радянським володарюванням, надзвичайно болісно сприйняли цю страшну трагедію українського народу. Найпопулярніша в Галичині газета «Діло» постійно вела на своїх шпальтах рубрики «Голод в Україні», «Рятуйте Україну!», «Статистика голодної смерті», «Чужинець про становище в Україні», у яких друкувала матеріали щодо Голодомору 1932-1933 років. Велику увагу цій проблемі приділяли також такі галицькі газети, як «Новий час», «Народня справа», «Нова зоря», «Свобода», «Українська громада», «Мета» тощо. Мовчала лише прокомуністична преса. 

 У столичному Палаці «Україна» відбувся сольний концерт заслуженої артистки України, солістки Національної філармонії Ольги Чубаревої. Він зібрав повний аншлаг. Зважаючи на низку причин, ця подія залишиться унікальною в історії вітчизняного вокального виконавства.
Початок концерту вразив глядачів режисерською винахідливістю. Вкрай вишукане світло та хореографія зробили свою справу. До того ж живий голос співачки звучав «за кадром», виконуючи попурі з відомих класичних мелодій. Надалі глядачів вразили виступи вправних танцівників. Вів концерт його режисер-постановник Петро Мага, який згодом навіть співав дуетом з уславленою співачкою. Серед її партнерів того вечора виступили також Павло Зібров, Віктор Павлік, Олег Шак та інші майстри мистецтв. Словом, несподіваних вражень не бракувало! Тим більше, що світло й інші постановчі ефекти були, без перебільшення, віртуозними.

Нині Бучанський міський парк з озерами та ставками є окрасою міста, в якому люблять гуляти його жителі та  гості. А ще три роки тому цих 42 га деякі представники територіальної громади пропонували розділити  на клаптики по 10 сотих під індивідуальну житлову забудову. Ініціаторами ж «паркової» ідеї були мер Бучі Анатолій Федорук та голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк. Нині вони пишаються своїм дітищем, хоча обслуговування парку та підсадка дерев обходяться місцевому бюджету в рік у понад 1,2 мільйона гривень. Тому керівництво міста вийшло з пропозицією до Київської облради щодо надання парку статусу національного з певним держфінансуванням. Бучанці сподіваються бути почутими. Про будні міста та проблеми, якими опікуються органи місцевого самоврядування, кореспондент «УК» розмовляє з міським головою Бучі Анатолієм ФЕДОРУКОМ. 

Зачувши прізвище цього співака, більшість шанувальників пісні відразу згадують славнозвісну «Смереку» або «Малиновий дзвін». Хоч частина слухачів надають перевагу таким шлягерам, як «Час рікою пливе» чи «Галина». Дехто з ностальгією пригадує «Танець на барабані», «Дівчина з квартири 45», «Ромашка біла». Одне слово, у кожного в душі власний хіт цього талановитого і харизматичного виконавця.
Віддаючи належне співакові, все-таки варто звернути увагу на своєрідність його позасценічної репутації. Чомусь вважається, що артист тримається осторонь журналістів, неохоче відгукується на автограф-сесії тощо.

Переплата за єдиним внеском

Немає діяльності, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску не подається

Кажуть, що мода як така зникла. Є карнавал життя, є корпоративний дрес-код і природне бажання новизни в чоловіків та жінок. Потужна багатомільярдна індустрія фешн паразитує на цих чинниках.
Тиждень моди показав, що цінова політика наших дизайнерів досить варіативна. В кулуарах фешн-фахівці коментували вартість пальта в шоу-румі. 16 тисяч гривень за витвір молодого дизайнера. Звісно, до свого бренда йому ще рости й рости. Зрозуміло, що авторські речі коштують недешево. До їхньої ціни входять розробка дизайну з новим кроєм, вартість тканини, час на ручну роботу, амбіції та інші розцінки, знайомі будь-якому підприємцю в Україні.

Продавець — платник ПДВ, який на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ визначив податкові зобов’язання з ПДВ, має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної. Це передбачено за обставин, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто. 

Тим самим продавець — платник ПДВ зменшує нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ. При цьому обидва примірники розрахунку коригування залишаються у продавця без підпису покупця — неплатника ПДВ.

Додатково інформуємо, дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця податкових зобов’язань з ПДВ. 

Навряд чи хтось стане заперечувати, що у Другій світовій війні держави антигітлерівської коаліції перемогли не Німеччину, а нацизм. Не менш очевидно, що в лавах тих, хто воював на боці Гітлера, далеко не всі були нацистами. Отож цілком закономірно, що в нащадків гітлерівських солдат ставлення до минулого двояке — з одного боку, нікуди не дінешся від історичної правди, а  з другого — йдеться про їхніх батьків і матерів. Саме тому трисерійний німецький фільм, який, за версією впливового видання «Шпігель», заслуговує на звання «культурна подія року», дістав влучну назву «Наші матері, наші батьки». З часу його виходу на екрани у квітні цього року кінокартину лише в Німеччині і Австрії  переглянули понад 20 мільйонів глядачів, тимчасом як Польща і Росія відреагували на його появу офіційними протестами, а впливові видання Великобританії  назвали серіал «спробою ревізії історії Третього рейху».