Шлях від планово-адміністративної системи господарювання до держави з ринковою економікою нині в Україні, як і всі дороги, досить проблемний. З однією різницею: замість вибоїн у асфальті — порушення конкурентного законодавства. 

«Не винні ми! Вони самі…»

Винахідливі бюрократи, котрі звикли мати зиск, вимагаючи від населення тонни нікому не потрібних довідок, дуже неохоче здають позиції. Тому, за висновками Антимонопольного комітету України, найбільш проблемним у країні лишається надання супутніх послуг громадянам, котрі бажають одержати послуги адміністративні. Зокрема, працівниками цієї установи було проведено такий експеримент: компетентна у законодавстві підставна особа взяла заяву на одержання ліцензії (вартість мала б становити 800 гривень)  і пройшла всі інстанції, котрі вимагалися. У підсумку одержання потрібного документа обійшлося в 150 (!) тисяч гривень.

З’ясувалося, що супутні послуги, від яких відмовилася держава як від непотрібних, оперативно перейшли до приватних рук, продовжують викачувати кошти з громадян. «Держава начебто ні при чому, а людина платить, — зауважив голова Антимонопольного комітету України Василь Цушко. — Потрібен законопроект, котрий те все обріже».

На Чернігівщині, приміром, було зафіксовано хитре плетіння: Прилуцька міська рада у свій час прийняла рішення про затвердження переліку документів, що додається до звернення громадян з містобудівних питань. Серед різного роду цидулок затесалося двійко непередбачених чинним законодавством: надання листа-узгодження та документа з перепланування квартир будинку. А повноваження виготовлення листа були передані підприємству, котре виконувало послугу на платній основі. Зараз воно вже ліквідоване, а до рішення виконкому внесено відповідні зміни.

«Чимало порушень виникає на ринку послуг з видачі технічних умов та підключення до мереж електро–, газо–, водопостачання та водовідведення, починаючи з банального вимагання не ставити дату передачі заявки або ставити дату наступного дня та витребування різноманітних довідок, які не передбачені законодавством, що є, на жаль, майже щоденною практикою, — розповів голова Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Анатолій Свириденко. — Але якщо під час перевірок у справах знаходимо  довідки, які нікому не потрібні, ці служби затято захищаються: мовляв, ми не винні, вони (себто клієнти) самі приносять такі папери…» Смішна аргументація! І сумна, бо споживачі справді звикли носити по інстанціях купи різного роду паперів.

Два в одному

Зловживання монопольним становищем суб’єктів господарювання — досить поширене явище. За 9 місяців нинішнього року в області розглянуто 17 таких справ і припинено 17 порушень. Існує практика непередбачених законом статей витрат. Приміром, при видачі техумов щодо внутрішнього газопостачання громадяни платили додаткові кошти, які не повинні були братися окремо, бо входять до загальної плати за стандартне приєднання. Фактично виходила подвійна сума. З цієї причини розпочато справу проти ПАТ «Чернігівгаз» та  КП «Чернігівводоканал». Дві справи розпочаті з цього ж приводу проти «Чернігівобленерго».

До речі, щодо останнього підприємства  торік розглянуто 5 справ, накладено 260 тисяч гривень штрафу. Ще одне порушення виявлено у нинішньому році. Це  зловживання монопольним становищем на ринку передачі електроенергії місцевим електричним мережам. Воно виявилося у безпідставному зволіканні з підписанням додаткової угоди про внесення змін до раніше укладеного договору з торговою компанією. Такі дії могли спричинити неможливість постачання електроенергії за врегульованими тарифами торгової компанії власним споживачам. Також це могло викликати обмеження конкуренції на ринках постачання електричної енергії суб’єктам господарювання в області. На порушника накладено штраф у розмірі 300 тисяч гривень. «І це тільки зважаючи на те, що під час розгляду  справи порушення було припинене і провина визнана»,— зауважив Анатолій Свириденко.

На ринку постачання теплової енергії виявлені порушення у діях  ПАТ «Чернігівоблтеплокомуненерго», в якого виникли непорозуміння із споживачами щодо сплати за спожиту теплову енергію. В результаті накладено 34 тисячі гривень штрафних санкцій.

З настанням зернозбиральної кампанії територіальним відділенням цього року було вирішено ще одну проблематичну ситуацію — на ринку послуг 30 сертифікованих зернових складів, котрі працюють на території області. Проведені дослідження показали, що деякі встановлювали економічно необгрунтовані тарифи за  послуги. Загальна сума накладених штрафів становить близько 350 тисяч гривень. 

Коли інвестори опускають руки

Для Чернігівщини, як сільськогосподарської області, найважливішими завданнями є наповнення її продуктами харчування і розвиток експортного ринку. А це, вважає голова Постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природних ресурсів Арсен Дідур, неможливо без розвитку відповідної інфраструктури: будівництва елеваторів, овочесховищ, доїльних залів, залізничних під’їздів до підприємств, логістичних складів, а також модернізації переробної промисловості, спорудження нових потужностей. І саме тут підприємства зіштовхуються з «великими помічниками» — монополіями.

Цього року на початку січня 1 кіловат електроенергії коштував 1,20 гривні, на листопад прогноз — уже 1,30 гривні. Це все спричинює зростання собівартості продукції. Мало того, що висока ціна на газ, незрозуміло чому постійно зростає ціна на його транспортування, котре йде мережами, побудованими минулими поколіннями. Нині діючий принцип «або плати за нашими розцінками, або ми не будемо постачати» відчутно гальмує й інвестиції. Зусилля  владних структур сходять нанівець, тому що інвестори опускають руки.

Арсен Дідур навів промовистий приклад: компанія, що займається сільським господарством, побудувала елеватор у Борзнянському районі, запустила першу потужність (була розрахована на 50 тисяч тонн зерна) і обслуговує електричні потреби за рахунок власного дизель-генератора. Вона змушена була його побудувати тому, що виставлені природним монополістом суми на техумови обчислюються не в десятках тисяч, а в мільйонах гривень.

Є зауваження і щодо головного завдання обласного товаровиробника — використання внутрішнього ринку. Тут спостерігається тенденція, коли торговельні мережі починають його поволі монополізувати і зайти із власною продукцією нині непросто.  Торговці накручують націнку, пояснюючи це тим, що покривають таким чином затрати мережі, крім того, вимагають «бонус», котрий, за їх словами, має стати чистим прибутком. «Вважаю, це не зовсім ринковий механізм», — прокоментував ситуацію пан Арсен.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції виявилися також у сфері держзакупівель. Це стосується спотворення результатів цілої низки тендерів. Предметом втручання територіального відділення Антимонопольного комітету України стала також неправдива інформація про склад певних видів продовольчої продукції — ковбаси, йогуртів тощо. Нині ситуацію тримають на контролі.

Депутати обласної ради нещодавно звернулися до парламентаріїв України із ще одним наболілим питанням: запропоновано внести зміни, котрі гарантували  б приєднання до електричних мереж суб’єктів господарювання і фізичних осіб згідно з поданими заявками безкоштовно. Адже нині апетити  енергетиків дають велике навантаження на собівартість житла, що в кінцевому підсумку лягає на плечі споживачів. Останні платять за модернізацію чужих комунікацій — ЛЕПів, ліній, трансформаторів, а музику у кінцевому підсумку замовляють монополісти, продаючи тим же споживачам електроенергію.

Чернігівці сподіваються, що до їхньої думки прислухаються. Адже закони проживають майже людське життя — народжуються, змінюються, старіють. Усупереч розхожій думці вони існують усе ж таки не для того, щоб їх порушувати…

КОМПЕТЕНТНО

Василь ЦУШКО,
голова Антимонопольного комітету України:

— Конкурентна політика є однією зі складових економічної політики держави. За нашими підсумками, половина всіх порушень відбувається  усвідомлено чи неусвідомлено,  але з боку органів влади різних рівнів. Тому є необхідність у  роз’ясненні норм конкурентного законодавства у районах та містах області. 

Чернігівщина має такі самі проблеми розвитку конкуренції, як і решта областей країни. Тому і надалі залишатиметься у полі зору  АМКУ. Зокрема, у наступному році територіальним відділенням в області будуть перевірені гіпермаркети обласного центру на предмет дотримання антимонопольного законодавства. Наша мета — не штрафи і банкрутство, а наведення порядку в економіці України.

Володимир ХОМЕНКО,
голова Чернігівської обласної державної адміністрації:

— У числі завдань виконавчої і представницької влади — сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, забезпечення умов функціонування ринкових механізмів, підвищення темпів соціально-економічного розвитку області. Адже кінцева мета спільної діяльності — істотне поліпшення якості життя кожної української родини через посилення національної конкурентоспроможності та зростання авторитету України у світі.    

Анатолій МЕЛЬНИК,
голова Чернігівської обласної ради:

— У нинішньому скликанні обласної ради прийнято більше десятка нормативних документів, актів і галузевих програм, які передбачають дотримання економічної конкуренції, захист прав споживачів, виконують інші нормотворчі і регуляторні функції на території області. В їх числі програма соціально-економічного розвитку краю, плани розвитку і підтримки підприємництва, зайнятості населення, інвестиційної діяльності тощо.