Нещодавно Сумами прокотилася доволі неприємна новина. В одному з нічних клубів міста під час організації так званого пінного шоу постраждали кілька відвідувачів. Уранці наступного дня всі вони відчули біль в очах, а одному з юнаків стало зле: він не побачив… себе в дзеркалі. 

Наша незалежність породила можливість втамувати спрагу до пізнання й оприлюднення маловідомої правдивої історії свого роду, малої батьківщини, української минувшини загалом, яка протягом багатьох віків подавалась у вигідному лише для сусідів трактуванні. Хоча й за тих умов знаходились патріоти-подвижники, які полишили нам віднайдені ними та збережені матеріальні й духовні свідчення незаперечної реальності минувшини.

Найближчої до нас доби такими видатними постатями стали Д. Яворницький, П. Тронько, М. Сікорський та Б. Возницький. Троє останніх — Герої України. Державний діяч, академік П. Тронько багато літ очолював відроджену ним Всеукраїнську, а згодом Національну спілку краєзнавців України. 

Нещодавно науковці довели, що школярів за рівнем навантаження можна прирівняти до космонавтів, які перебувають у невагомості. І хоч учень лише сидить за партою, його емоційне й інтелектуальне навантаження настільки велике, що мозок витрачає майже 25% отриманої з їжею енергії. В той час як дорослий — лише 3-4%. 

Основну увагу під час чергового засідання уряду Прем’єр-міністр Микола Азаров приділив питанням розвитку нафтохімічної галузі, запорукою чого має стати підвищення енергетичної незалежності та енергоефективності. Це базові завдання програми активізації розвитку економіки України, виконання яких значно підвищить конкурентоспроможність наших підприємств. 

Хто подорожував  Європою чи  навчався там, достатньо мотивований, щоб і Україну зробити інакшою. Це думка молодих амбітних наших співвітчизників, які долучилися до інформаційної кампанії, зорганізованої представництвом Європейського Союзу в Україні. 

Саме про це йдеться в законопроекті уряду «Про внесення змін до Податкового кодексу», затвердженому на нещодавньому засіданні Кабміну. Аби стимулювати розвиток нафтохімічної галузі в Україні, уряд має намір оптимізувати оподаткування сировини, необхідної для виробництва її продукції. Так, на засіданні Кабінету Міністрів було узгоджено законопроект, відповідно до якого передбачається прийняти зміни до Податкового кодексу України з 1 січня 2014 року і  ввести нульову ставку акцизного збору на нафтопродукти та зріджений газ, які вироблені в Україні, а потім як сировина постачаються на підприємства суміжних галузей. 

В Мінсоцполітики пропонують надавати дотації роботодавцям за працевлаштування жінок, які виходять із декретної відпустки. Оголошення від роботодавців, які шукають фахівця — лише представника сильної статі, на жаль, все ще не рідкість. Аби зрозуміти, що чоловікам легше зробити успішну кар’єру, достатньо лише подивитися, скільки жінок в Україні обіймають керівні посади в органах влади чи в бізнесі. Ця різниця більш ніж відчутна. 

На новому етапі розвитку підприємництва, що забезпечує насиченість ринку товарами і послугами та сприяє здоровій конкуренції, почав створюватися новий соціальний прошарок — підприємець-власник. Як зазначають у Миколаївській облдержадміністрації, великою мірою роль малого підприємництва полягає у вирішенні питання зайнятості, що виявляється насамперед у здатності малого та середнього бізнесу створювати нові робочі місця і поглинати надлишкову робочу силу. Особливо це стосується нинішнього стану справ як в Україні, так і в регіоні зокрема. Адже тоді, коли скорочують робочі місця на великих підприємствах, малі фірми не тільки зберігають, а й створюють нові робочі місця. 

Ліси не випадково називають зеленим золотом. Вони слугують джерелом сировини (причому відновлюваним) для діяльності багатьох галузей економіки держави. Стратегічне значення лісу підтверджує і те, що, за Лісовим кодексом, понад півтора десятка положень лісогосподарської галузі затверджує безпосередньо Кабінет Міністрів.

 Здавалося б, багата на ліси Україна має з лісу багатіти. Але, судячи з економічних показників, у нас ліси — «золото череп’яне». Питома вага продукції лісового господарства в загальнодержавному її випуску — лише 0,2—0,3%!

Про те, яких зрушень потребує вітчизняне лісівництво, яке є визначальним у лісовому секторі економіки, розмова з директором Інституту агроекології та природокористування (м. Київ), доктором економічних наук, професором, академіком НААН Орестом ФУРДИЧКОМ. 

У продовольчих магазинах не тільки обласного центру, а й міст і сіл Сумської області не можна не помітити розмаїття молочної продукції. Пригадую, як наприкінці 1980-х років випало побувати в Парижі. З яким захватом сприймалися продовольчі прилавки тамтешніх супермаркетів! Здавалося, що подібне багатство «молочки» неможливе у вітчизняних умовах. І нині, порівнюючи молочні прилавки 7—10-річної давності із сьогоднішніми, легко дійти висновку: продукції побільшало не тільки кількісно — зросла її якість. Вершкове масло, тверді сири, вершки, кефір, сметана тощо — все це представлено не в одному «ексклюзивному» варіанті, як було колись, а від 3-4 — до десятка і більше.